Рішення

від 15.10.2013 по справі 922/3505/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р.Справа № 922/3505/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Альт Лазер", м. Харків до Колективного підприємства "Інститут голографії Академії Наук Прикладної радіоелектроніки", м. Харків про стягнення 85000,00грн. за участю представників сторін:

позивача - Пулькін Ю.П., дов. № 0501 від 05.09.2011р.

відповідача - Титар В.П., директор

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 85000,00грн. основного боргу. Свої вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за договором № 09/08 від 08.09.2009р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

17.09.2013р. через канцелярію суду за вх. № 33995 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача 91953,00грн. основного боргу, 8275,77грн. 3% річних та 8643,58грн. інфляційних.

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки подана позивачем заява не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

В судовому засіданні 01.10.2013р. оголошено перерву до 15.10.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі. Окрім того, відповідач надав заяву (вх. № 38026 від 15.10.2013р.) у якій просить суд відстрочити виконання рішення суду на два роки з дати проголошення рішення по справі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

08.09.2009р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір № 09/08 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе роботу з розробки та виготовлення елементів лабораторного макета дистанційного лазерного детектора метану, його лабораторну настройку і проведення тестових випробувань. Технічні та інші вимоги до елементів детектора визначаються технічним завданням, яке є невід'ємною частиною Договору. Для забезпечення робіт за Договором замовник передає виконавцю документацію, комплектуючі та обладнання згідно ТЗ.

Згідно до п.2 Договору за виконані роботи замовник перераховує виконавцю 171900,00грн., в т.ч. ПДВ (20 %) 28650,00грн. Замовник оплачує роботи даного договору поетапно, згідно виставлених рахунків. Остаточний розрахунок за виконані роботи по 1-му етапу замовник проводить не пізніше 45 (сорок п'ять) днів, після здачі робіт по етапу, розрахунок за виконані роботи по 2-му етапу - не пізніше 45 (сорок п'ять) днів, після здачі робіт.

Пунктом 3 Договору встановлено, що замовник протягом трьох днів з дня отримання Акту виконання етапу, зобов'язаний направити виконавцю підписаний Акт або мотивовану відмову від приймання робіт. У разі мотивованої відмови замовника від приймання роботи сторонами складається двосторонній Акт з переліком необхідних доопрацювань і термінів їх виконання.

Відповідно до Акту здавання - приймання виконаних робіт 3 серпня 2010 року замовник прийняв без претензій та без заявлених недоліків роботи 1-го та 2-го етапів на загальну суму 171900,00грн., при цьому станом на цю дату до підписання акту часткова сплата за роботи склала 79947,00грн, відповідно до виставлених рахунків № 23/09 від 23.09.09р., № 01/10 від 01.10.09р, які були сплачені відповідачем.

Даним актом сторони визначили, що за наслідками виконання робіт, з урахуванням частини суми оплати 79947,00грн, фактично підлягає сплаті 91953,00грн.

Отже, роботи за 1-м та 2-м етапами були прийняті замовником 3 серпня 2010 року, і згідно п.2 Договору кінцевий розрахунок за виконані роботи 1-го та 2-го етапів замовник зобов'язався провести не пізніше 45 днів після здачі робіт, тобто у даному випадку у строк до 17 вересня 2010 року включно.

Однак, в порушення умов Договору та взятих на себе зобов*язань відповідач виконані позивачем роботи у встановлені договором строки не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 91953,00грн., яка до цього часу не погашена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 91953,00грн. основного боргу за виконані роботи обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 8643,58грн. та 3% річних в сумі 8275,77грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про відстрочення виконання рішення, враховуючи скрутний фінансовий стан підприємства відповідача а також те, що позивач в судовому засіданні не заперечує проти надання відповідачу відстрочки, суд визнає за можливе клопотання відповідача задовольнити та надати відстрочку виконання рішення на два роки до 15.10.2015р.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 2177,45грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Заяву відповідача про надання відстрочки виконання рішення задовльнити, надати відстрочку виконання рішення на два роки до 15.10.2015р.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного підприємства "Інститут голографії Академії наук прикладної радіоелектроніки" (61058, м.Харків, вул. Бориса Чічібабіна, 1; код 21211480; в тому числі п/р 26001805024020 в ХФ АКБ Укрсоцбанк м. Харків, МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альт лазер" (61085, м.Харків, вул. Академіка Проскури, 12, к.39; код 32336934; в тому числі п/р 26008016817582 в ХВ Укрексімбанку м.Харкова, МФО 351618) 91953,00грн. основного боргу, 8275,77грн. 3% річних, 8643,58грн. інфляційних та 2177,45грн. витрат по сплаті судового збору.

Надати відстрочку виконання рішення на два роки до 15.10.2015р.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 17.10.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.