Рішення

від 10.10.2013 по справі 925/1177/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року Справа № 925/1177/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача - Зибін А.О. - ліквідатор;

від відповідача - Повалакі О.Ю. - представник за довіреністю,

від третьої особи - представник не з'явився,

в судовому засіданні прийняв участь представник регіонального відділення ФДМ України по Черкаській області Кива О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача: відкритого акціонерного товариства "Білозірська реалізаційна

база хлібопродуктів"

до

відповідача: державного підприємства "Одеська залізниця"

третя особа на

стороні відповідача Міністерство інфраструктури України

без самостійних вимог:

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатор відкритого акціонерного товариства "Білозірська реалізаційна база хлібпродуктів" арбітражний керуючий Зибін А.О. звернувся до суду з позовом до державного підприємства "Одеська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу Черкаська дистанція колії, у якому просить визнати право власності позивача на залізничну колію, що знаходиться за адресою: вул. Польова, 4 с. Хацьки Черкаський район, Черкаська область.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення інвентаризації майна банкрута - ВАТ "Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів", було встановлено, що на балансі даного підприємства знаходиться залізнична колія, проте через відсутність будь-яких документів, позивач не може здійснити реалізацію виявленого майна, тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Заявою від 08.10.2013 №10/03 позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати право власності ВАТ "Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів" на залізничну колію, що знаходиться за адресою: вул. Польова, 4 с. Хацьки, Черкаський район, Черкаська область, загальною довжиною 1419 метрів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву та у судовому засідання заперечує факт належності позивачу залізничної під'їзної колії, посилаючись на те, що вказана під'їзна колія є державною власністю і закріплена на праві повного господарського відання за Державним підприємством "Одеська залізниця". Довжина колії становить 1867 метрів від знаку "Межа під'їзної колії" до тупикового упору, колія примикає до ст. Білозір'я до стрілочного переводу №17, про що зазначено у технічному паспорті, який знаходиться у відповідача, залізнична колія, яка на теперішній час знаходиться на території позивача ще з 1965 року обліковується на балансі Одеської залізниці, утримується за рахунок та силами державного підприємства, залізниця несе на собі тягар утримання вказаної під'їзної колії, здійснюючи технічне обслуговування та утримання спірних під'їзних колій за власний рахунок (в зв'язку із давністю побудови залізничної колії акти введення її в експлуатацію не збереглися).

Третя особа представника у судове засідання не направила, не повідомивши про причини, хоча була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання.

У судовому засіданні 10.10.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу регіонального відділення ФДМУ по Черкаській області від 22.05.1998 та у відповідності з Законом України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» було прийнято рішення про перетворення Білозірської реалізаційної бази хлібопродуктів у Відкрите акціонерне товариство "Білозірська реалізаційна база", та передано до статутного фонду товариства державне майно бази вартістю 447 800,00 грн. (згідно з актом оцінки вартості, затвердженого наказом РВ ФДМУ по Черкаській області від 26.12.1997 №875-ІІ). Згідно з додатком №6 до акту оцінки, в перелік основних засобів за кодом 103 «споруди» під номером 52 вказано «ж/д путя широкой линии» інв. №120.

Постановою господарського суду Черкаської області від 24.11.2011 Відкрите акціонерне товариство "Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів" (вул. Польова, 4, с. Хацьки, Черкаського району, Черкаської області, код 00956891) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Постановою Київського апеляційного господарського суду ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Зибіна Антона Олександровича.

В ході проведення інвентаризації майна банкрута, ліквідатором було виявлено, що на балансі підприємства - банкрута, знаходиться залізнична колія проте, будь-які документи на зазначене майно на підприємстві відсутні.

Листом від 22.02.2013, позивач звернувся до Черкаської дистанції колії Одеської залізниці із запитом кому належить на праві власності залізнична колія, що знаходиться на території ВАТ "Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів", а листом від 26.03.2013 надіслав запит до РВ ФДМ України у Черкаській області щодо підтвердження права власності позивача на залізничну колію, що знаходиться на території ВАТ "Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів".

У відповідь, Черкаська дистанція колії Одеської залізниці повідомила, що залізнична колію, яка знаходиться на території ВАТ "Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів" знаходиться на балансі Черкаська дистанція колії Одеської залізниці.

Регіональним відділенням ФДМ України у Черкаській області, направлено листа від 02.04.2013 №18-01-1501, в якому зазначено, що для отримання підтвердження права власності на під'їзну колію, ліквідатору необхідно подати документи, які передбачені "Положенням про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства", затвердженого Наказом ФДМУ від 25.11.2003 №2097, після цього ФДМУ розгляне питання належності позивачу спірного об'єкту.

У 2010 році цілісний майновий комплекс ВАТ "Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів" перейшло у власність ТОВ "Нікопольська зернова компанія".

31.03.2009 між ТОВ "Нікопольська зернова компанія» в особі філії «Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів" та Одеською залізницею було укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії, межею якої є знак "Межа під'їзної колії", що встановлений навпроти маневреного світлофору М-19 на відстані 54 м від стрілки примикання, розгорнутою довжиною 1888 погонних метрів. Пунктом 1 вказаного договору встановлено, що вказана колія належить Залізниці, примикає стрілкою №17 до продовження 7 колії в непарній горловині станції Білозір'я Одеської залізниці, яка обслуговується власним локомотивом колії.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В процесі розгляду справи судом було встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів", яке є позивачем у справі створене в результаті приватизації державного підприємства "Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів" шляхом перетворення його в акціонерне товариство. До статутного фонду товариства було передано державне майно вартістю 447 800,00 грн.

Позивач посилаючись на документи, які знаходились на підприємстві зазначає, що згідно з планом приватизації підприємства у його власність була передано державне майно в тому числі і спірна під'їзна колія, підтвердженням чого є відображення її у балансі підприємства - банкрута, але у зв'язку із відсутністю на неї документів, ліквідатор вимушений звернутися до суду з вимогою про визнання права власності на цю колію.

Суд дослідивши надані позивачем докази, не погоджується з доводами позивача щодо належності спірного майна до власності позивача, оскільки надані ліквідатором докази не містять належних та допустимих доказів на підтвердження права власності позивача на залізничну колію. Так, в матеріалах позову містяться бухгалтерські документи підприємства, якими позивач обґрунтовує своє право власності, в тому числі, акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу, баланс по основній діяльності хлібоприймального і промислового об'єднання станом на 01.01.1989, у додатках до якого і зазначені дані щодо перебування на балансі підприємства залізничної колії.

Так, до балансу підприємства прикладені додатки: Відомість розрахунку відновної вартості основних засобів (Додаток №5, Т.1,а.с. 65-69), Відомість розрахунку залишкової вартості основних засобів (Додаток №6, Т.1,а.с. 70-74), Відомість розрахунку експертної оцінки (Додаток №6.2, Т.1, а.с.75-77) Білозірської реалбази, які містять дані щодо відображення основних засобів товариства, в тому числі за інв. №120 - дані про залізничну колію, зокрема, дату введення в експлуатацію: 09/1968, відновна вартість - 10 497,17 грн., рівень зносу станом на 01.10.1997 - 100%, залишкова вартість - 0, та експертна дооцінка - 325 грн.

Зазначені у вказаних доказах дані не можуть бути належним доказом, якими б позивач міг підтвердити своє право на цей об'єкт та дають можливості визначити ідентифікуючі ознаки спірної колії.

Як встановлено спільним актом від 25.09.2013, складеним за участю представників сторін у справі, фактична довжина під'їзної колії "Білозірська реалізаційна база хлібопродуктів" ТОВ "Нікопольська зернова компанія» від знаку "Межа під'їзної колії" до тупикового упору складає 1867 метрів, на ній розташовано 8 стрілочних переводів, на території підприємства, від воріт до тупикового упора, довжина колії 1419 метрів, стрілочних переводів 6 шт. Таким чином, позивач не може підтвердити, яка саме частина під'їзної колії була передана до статутного фонду товариства, оскільки інших документів, які б підтверджували створення ним чи набуття права власності на конкретно визначену залізничну колію, позивач суду не надав.

Відповідно до ст.190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Поняття речі, визначено у ст. 179 ЦК України, відповідно до якої річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Індивідуально визначеними є такі речі, які відрізняються під інших індивідуальними ознаками: а) єдині у своєму роді; б) відрізняються від інших кількома ознаками; в) вирізнені із загальної маси речей цього роду. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є юридично незамінними

Таким чином, позивачем не доведено та належними доказами не підтверджено, що зазначена у додатку до Акту оцінки майна підприємства під'їзна колія, яка була передана до статутного фонду товариства, знаходиться за адресою вул. Польова, 4 с. Хацьки, Черкаський район, та має довжину 1419 метрів.

Натомість, відповідач на підтвердження правомірного перебування спірної залізничної колії на праві господарського відання Одеської залізниці, надав суду виписку із технічного паспорту Черкаської дистанції колії на під'їзну колію Хлібоприймального пункту станції Білозір'я, інвентарна картка якого містить дані щодо дати введення в експлуатацію та дату оприбуткування вказаної колії (Т.2, а. с.2) містить дані щодо конструктивних елементів на інших ознак, які характеризують об'єкт.

Відповідно до п.1.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затв. Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за №644, власник під'їзної колії обов'язково має технічний паспорт на колію, масштабний план колії, повздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд.

Крім того, представником відповідача надано підтвердження того, що починаючи з 1964 року Одеська залізниця несе тягар утримання спірного об'єкту, який полягає, в тому числі і у проведенні ремонтних та профілактичних робіт вказаної під'їзної колії. Факт утримання спірної залізничної колії підтверджується випискою із технічного паспорту Черкаської дистанції колії, переліком під'їзних колій прийнятих на баланс дороги станом на 01.12.1964, графіками по поточному утриманні і оцінкою стану колій, меморіальними звітами, книгами запису результатів перевірки стрілочних переводів, запису результатів перевірки колій споруд колійних пристроїв, звітами, які датуються 1978 - 1979 роками.

Відповідно до п.1.1, 4.2 Статуту Одеської залізниці, Одеська залізниця є державним підприємством, заснованим на державній власності і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту України. Майно залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві господарського відання.

Статтею 136 ГК України визначено, що правом господарського відання є речове право суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Частиною другою ст. 22 ГПК України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо. Обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, якими, в силу ст. 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства, суд прийшов до висновку, що позивач не довів та належними доказами не підтвердив, що залізнична колія, яка в процесі приватизації передавалась до статутного фонду товариства є саме тією колією, яка на праві оперативного відання належить відповідачеві, оскільки останній починаючи з 1964 року здійснює її утримання, має технічний паспорт, що містить усі індивідуальні ознаки спірного об'єкту та обліковує її на своєму балансі.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову належить відмовити.

На підставі ст. 49 ГПК України понесені у даній справі судові витрати повністю покладаються на позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складене 15.10.2013

Суддя О.І. Кучеренко