Постанова

від 15.10.2013 по справі 820/8606/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 жовтня 2013 р. № 820/8606/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - Доценко Н.В., відповідач - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіссен-Україна" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіссен-Україна", в якому просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 24151,70 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за ТОВ "Гіссен-Україна" станом на час звернення до суду мається несплачена сума податкового боргу у розмірі 24151,70 грн. (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства, що виникла внаслідок несплати у встановлений строк суми податкового зобов'язання), який виник внаслідок несплати у встановлений строк суми податкового зобов'язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення №0000032210 від 31.01.2013 року. У зв'язку з тим, що платником податків в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу, а вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості, виникла потреба в отриманні дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач письмових заперечень на позов не надав.

У судовому засіданні призначеному на 15.10.2013 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 15.10.2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, підстав неявки не повідомив, із заявами про розгляд справи без його участі або відкладення розгляду справи не звертався.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Гіссен-Україна" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Зміївському районі.

Під час розгляду справи встановлено, що співробітниками ДПІ у Зміївському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Гіссен-Україна", за наслідками чого складено Акт № 31/22/37083611 від 23.01.2013 р.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки, ДПІ у Зміївському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032210 від 31.01.2013 р.

Позивач вказує, що у зв'язку з частковою сплатою боржником суми заборгованості, загальна сума боргу на час звернення до суду складає 24151,70 грн.

В зв'язку несплатою відповідачем в добровільному порядку суми податкового боргу, а вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення заборгованості, податковий орган звернувся до суду із даним позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Перевіряючи правомірність звернення до суду та наявність підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, судом враховується, що 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 56.17 ст. 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів оскарження відповідачем у адміністративному або судовому порядку податкового повідомлення-рішення № 0000032210 від 31.01.2013 р. матеріали справи не містять

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого відповідачу було визначено суму грошового зобов'язання є узгодженим.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією було прийнято податкову вимогу форми «Ю» №13-19 від 14.02.2013 року, яка була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку, та отримана уповноваженою особою, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки за підписом начальника ДПІ у Зміївському районі Гапон О.В., з дати формування податкової вимоги та на час звернення до суду и податковий борг підприємства не переривався.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначена податкова вимога не втратила юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з несплатою підприємством у встановлені строки законом узгодженої суми податкового зобов'язання, податковий орган, на підставі положень ст. 183-3 КАС України, звернувся до суду із поданням про стягнення з ТОВ "Гіссен-Україна" суми податкового боргу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року по справі №820/3027/13-а подання ДПІ у Зміївському районі до ТОВ "Гіссен-Україна" про стягнення податкового боргу було задоволено у повному обсязі, стягнуто з розрахункових рахунків відкритих відповідачем в банківських установах заборгованість у сумі 53151.70 грн. в рахунок погашення його податкового боргу на користь державного бюджету на бюджетний рахунок одержувача № 31110029700227, одержувач УДК у Зміївському районі (код 24134337), банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

Згідно із вимогами ст. 183-3 КАС України вказана постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Однак, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках заборгованість Відповідачем погашена не була.

Позивач вказує, що з урахуванням часткової сплати, несплачена сума податкового боргу у розмірі 24151,70 грн.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2. цієї ж статті стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Податкова застава, згідно п.п. 14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Пунктом п. 89.3 ст. 89 ПК України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Згідно п. 2.1 "Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1043 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1438/18733, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби і надається платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 2.2 вказаного Порядку передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за відповідною формою (додаток 2).

Отже, здійснення передбачених ст. 95 ПК України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе лише за умови якщо на це майно поширена податкова застава на підставах та умовах визначених саме Податковим кодексом України і лише в разі недостатності коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Як свідчать матеріали справи, 14.02.2013 року начальником ДПІ у Зміївському районі прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №11.

08.05.2013 року податковим керуючим здійснено опис майна підприємства, який оформлений відповідним Актом опису майна.

Відповідно до ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідав сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність встановлених законом підстав, які дають податковому органу право звернення до суду із позовом щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідачам на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було надано доказів відсутності суми заборгованості.

З огляду на вищевикладене, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіссен-Україна" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу - задовольнити.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області (63404, Харківська обл., м.Зміїв, вул. Леніна, 10-а, код ЄДРПОУ 38549958) на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіссен-Україна" (63401, Харківська обл., м.Зміїв, 50 років Комсомолу, буд. 124, код ЄДРПОУ 37083611) в розмірі 24151 (двадцять чотири тисячі сто п'ятдесят одна) грн. 70 коп. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18.10.2013 року.

Суддя Горшкова О.О.