Постанова

від 09.10.2013 по справі 804/12168/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 р. Справа № 804/12168/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НВО "Дніпромаш" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

17 вересня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «НВО «Дніпромаш» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003681501 від 23.08.2013 року, відповідно до якого ТОВ «НВО «Дніпромаш» збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 264 882 грн. 50 коп. (211906 грн. - за основним платежем, 52976,5 грн. - штрафні санкції); податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003691501 від 23.08.2013 року, відповідно до якого ТОВ «НВО «Дніпромаш» збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 114 667 грн. 50 коп. ( 91734 грн. - за основним платежем, 22933,5 грн. - штрафні санкції).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в ході проведення перевірки, за результатами якої був складений акт №2301/04-61-22-3/37151010, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийшла до висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами а саме: з ПП «АТМ», ТОВ «Градієнт Тек», ПП «Сворог», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Поліметал-торг», у зв'язку з чим встановлено порушення пп.198.1, пп.198.3, пп. 198.6, ст.198, п.185.1 ст.185, п. 200.1, ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в розмірі 91 734 грн. та порушення пп 135.5.4. Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 211 906 грн.

З результатами перевірки та висновками, викладеними в Акті перевірки, позивач не згоден, так як правовідносини позивача з вищевказаними контрагентами носили реальний характер, були спрямовані на реальне настання правових наслідків, досягнення ділової мети, економічного змісту, підтвердженням чого слугують первинні документи.

Позивач також зазначає, що висновки відповідача ґрунтуються на результатах перевірок інших підприємств, а первинні документи до уваги останнім не були взяті.

В судове засідання прибув представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечення проти позову не надав, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в період з 12 серпня 2013 року по 16 серпня 2013 року ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «НВО «Дніпромаш».

За результатами вищевказаної перевірки було складено Акт № 2301/04-61-22-3/37151010 від 16.08.2013р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Дніпромаш»» (код ЄДРПОУ 37151010) з питання дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів по взаємовідносинам з ПП «АТМ» за період з 01.06.2012 року по 31.10.2012 року, ТОВ «Градієнт Тек» за листопад 2012 року, ПП «Сворог» за листопад 2012 року, ТОВ «Транс Бізнес Лайн» за серпень 2012 року, ТОВ «Поліметал-торг» за червень 2012 року."

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0003681501 від 23.08.2013 року, відповідно до якого ТОВ «НВО «Дніпромаш» збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 264 882 грн. 50 коп. (211906 грн. - за основним платежем, 52976,5 грн. - штрафні санкції); №0003691501 від 23.08.2013 року, відповідно до якого ТОВ «НВО «Дніпромаш» збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 114 667 грн. 50 коп. ( 91734 грн. - за основним платежем, 22 933,5 грн. - штрафні санкції).

В акті перевірки були зафіксовані порушення позивачем пп.198.1, пп.198.3, пп. 198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в розмірі 91 734 грн., в т.ч. за червень 2012 року - 15 010 грн., липень 2012 року - 7801 грн., серпень 2012 року - 24 440 грн., вересень 2012 року - 9609 грн., жовтень 2012 року - 7454 грн., листопад 2012 року - 27420 грн.; пп 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в розмірі 211 906 грн., а саме: 2 квартал 2012 р. - 34674 грн., 3 квартал 2012 р. - 96673 грн., 4 квартал 2012 р. - 80 559 грн.

В Акті перевірки, всі висновки про нереальність угод за вищевказані періоди ТОВ «НВО «Дніпромаш» з контрагентами ПП «АТМ» за період з 01.06.2012 року по 31.10.2012 року, ТОВ «Градієнт Тек» за листопад 2012 року, ПП «Сворог» за листопад 2012 року, ТОВ «Транс Бізнес Лайн» за серпень 2012 року, ТОВ «Поліметал-торг» ґрунтуються на висновках інших актів перевірок: акту № 7198/22-4/24606641 від 21.12.2012 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "АТМ", акту від 18.02.2013 року № 257/224/36095668 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Градієнт Тек» ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, акту від 14.02.2013 року № 197/224/33248577 про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Сворог» ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська; акту від 22.01.2013 року № 86/224/38113458 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Транс Бізнес Лайн» ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, акту від 22.01.2013 року № 89/224/38113463 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Поліметал-Торг» ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ч. 2,3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Отже, основним критерієм для того, щоб вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом. Таким чином, лише закон, а не Акт, які б факти в цьому акті не були відображені встановлює підстави недійсності правочинів. Вказані ж в Акті перевірки висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України (далі ПК України) органи ДПС не наділені законними повноваженнями щодо визнання правочинів недійсними або нікчемними. Одним з основним завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними, нереальними чи фіктивними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Наведені відповідачем в Акті перевірки порушення не дають право вчиняти дії щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними (оспорюваний правочин).

В Акті перевірки зазначено, що встановлено недійсність господарських операцій з контрагентами, їх нікчемність, при цьому доказами є лише дані викладені в актах інших податкових інспекцій, що є суб'єктивною думкою перевіряючих. Жоден з договорів, укладених позивачем з контрагентами не визнано судом нікчемним чи фіктивним.

Судом також не встановлено, що хоча б стосовно одного контрагента був вирок суду по кримінальній справі про фіктивне підприємництво.

Статтею 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність носить індивідуальний характер.

Суд також враховує, що дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, Акт № 7198/22-4/24606641 від 21.12.2012 р., щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АТМ» та коригування показників звітності, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року по справі 804/1268/13-а визнано протиправними. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду - без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним, правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Висновки зроблені в Акті про відсутність в момент вчинення правочину мети, спрямованої на реальне настання правових наслідків, ґрунтуються лише на припущеннях відповідача.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначену згідно розділу 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів та послуг та складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням та виготовленням товарів та послуг.

Таким чином, згідно норм діючого законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить від їх сплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Позивачем долучені до матеріалів справи первинні документи, що складені та оформлені належним чином на виконання укладених між сторонами договорів про надання послуг. Оплата наданих послуг, отриманих товарно-матеріальних цінностей підтверджується платіжними дорученнями. Дані документи свідчать і підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №XIV (надалі Закон №996) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1,2 ст.9 Закону №996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Всі первинні документи, що були надані позивачем на перевірку повністю відповідають вимогам Закону № 996.

Правовідносини позивача з ПП «АТМ» підтверджуються наступними первинними документами: договір № 606/1 від 06.06.2012 року; видаткова накладна №1421 від 06.06.2012 року; податкова накладна № 515 від 06.06.2012 року; видаткова накладна №1857 від 02.07.2012 року; податкова накладна № 434 від 02.07.2012 року; видаткова накладна № 2576 від 07.08.2012 року; податкова накладна № 468 від 07.08.2012 року; видаткова накладна № 2577 від 09.08.2012 року; податкова накладна № 469 від 09.08.2012 року; видаткова накладна № 3532 від 12.09.2012 року; податкова накладна № 459 від 12.09.2012 року; видаткова накладна № 4475 від 03.10.2012 року; податкова накладна № 545 від 03.10.2012 року.

Правовідносини позивача з ТОВ «Градієнт ТЕК» підтверджуються наступними первинними документами: договір №1123/1 від 23.11.2012 р.; видаткова накладна № 333 від 23.11.2012 року; податкова накладна № 5278 від 23.11.2012 року.

З ПП «Сворог» правовідносини позивача підтверджуються наступними первинними документами: договір № 704/1 від 16.05.2012 року; видаткова накладна № 157 від 01.11.2012 року; податкова накладна № 139 від 01.11.2012 року; видаткова накладна № 158 від 06.11.2012 року; податкова накладна № 140 від 06.11.2012 року.

Правовідносини позивача з ТОВ «Транс Бізнес Лайн» підтверджуються наступними первинними документами: договір № 821/1 від 21.08.2012 року; видаткова накладна № 663 від 21.08.2012 року; податкова накладна № 162 від 21.08.2012 року.

Правовідносини позивача з ТОВ «Поліметал-торг» підтверджуються договором № 613/1 від 13.06.2012 року, видатковою накладною № 81 від 13.06.2012 року, податковою накладною № 64 від 13.06.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи позивача та зміст укладених ним договорів не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також не суперечать інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами прав та обов'язків, що обумовлені ними, а саме: виконавці за договорами та актами здачі прийняття наданих послуг виконали роботу, а замовник оплатив її.

Відповідно до пп 138.1.1 п.138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2- 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Частиною 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт,надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до ст. 139 ПК України до витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку належать витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Висновок в Акті перевірки позивача про відсутність реально вчинених господарських операцій та як наслідок, юридична дефектність первинних документів, є протиправним.

Суд враховує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно, несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом встановлено, що ПП «АТМ», ТОВ «Градієнт Тек», ПП «Сворог», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Поліметал-торг» є зареєстрованими суб'єктами господарювання у встановленому законом порядку.

Враховуючи той факт, що на момент проведення перевірки були в наявності всі первинні документи, передбачені чинним законодавством, які підтверджують факт надання поставки товару згідно договорів, укладених позивачем з контрагентами, винесені податкові повідомлення - рішення №0003691501 від 23.08.2013 року та № 0003681501 від 23.08.2013 року суд вважає протиправними та прийнятими в порушення норм податкового законодавства.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України понесені ним судові витрати у сумі 2294,00 грн.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 23.08.2013 року № 0003681501 та №0003691501.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НВО "Дніпромаш" судові витрати у розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Суддя Постанова не набрала законної сили 09 жовтня 2013 року. СуддяВ.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник