Справа № 122/20104/13-ц
Провадження по справі 2/122/2282/13
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Шильнова М.О.
з участю секретаря Іоновій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ятесс", Приватного підприємства «Ятесс» про визнання недійсними договорів та стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, на обґрунтування якого зазначає, що 05 червня 2013 року між ним та ТОВ «Ятесс» і ПП «Ятесс» укладено договори під одним номером 014616. За умовами укладеного з ТОВ «Ятесс» договору товариство зобов'язалося вчинити певні дії від його імені та за його рахунок, спрямовані на надання безготівкової позики. А за умовами укладеного з ПП «Ятесс» договору - він, оплативши суму першого внеску, повинен був стати учасником програми «Ренесанс», що давало йому змогу отримати гроші в позику. Передбачені обома договорами вступні платежі у розмірі 2486, 66 грн. він сплатив, але позики так не отримав. Вважає, що умови вказаних договорів є несправедливими стосовно нього, як споживача, оскільки містять ознаки здійснення відповідачами нечесної підприємницької діяльності, яка полягає у тому, що отримання безвідсоткової позики учасником фонду є можливим виключно за рахунок залучення коштів інших учасників, а рішення про надання позики надається лише тим учасникам, які мають найбільшу кількість платежів. На підставі викладеного, просить визнати недійсними укладені між ним та ТОВ «Ятесс», ПП «Ятесс договори; стягнути з ПП «Ятесс» на його користь сплачений за договором № 014616 від 05.06.2013 року платіж в сумі 1500 грн.; стягнути з ТОВ «Ятесс» на його користь сплачений за договором № 014616 від 05.06.2013 року платіж за юридичний супровід у розмірі 160 грн., платежу до фонду часників у розмірі 666,66 грн., платіж за юридичний супровід у розмірі 160 грн.; стягнути на його користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,40 грн.
Позивач просив розглянути справу у його відсутність, подавши до суду письмову заяву, в якій просить у разі неявки у судове засідання відповідачей розглядати справу у заочному порядку.
Представники відповідачей у судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність або про відкладення слухання справи суду не надали.
З письмової згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 мав намір отримати безвідсоткову позику.
05 червня 2013 року між ним та ТОВ «Ятесс» укладено договір № 014616, згідно з п. 1.1. якого відповідач ТОВ «Ятесс» за згодою учасника зобов'язався вчинити від його імені та за його рахунок певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у додатку № 1 до договору, на умовах діяльності Програми «Ренесанс», що міститься в додатку № 2 до договору, які є невід'ємними частинами договору, у тому числі: а) забезпечити обслуговування учасника за умовами договору; б) повідомити учаснику програми про реєстрацію договору; в) організувати та проводити розподіл фонду учасників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь учасника за рахунок фонду учасників; г) надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами у порядку та в строки, передбачені цим договором та додатками до нього.
За умовами п. 1.3 учасник доручив товариству використовувати суми платежів для формування фонду учасників та його розподілу, а також здійснювати надання безвідсоткової позики на користь учасників Програми «Ренесанс».
Згідно з п. 2.1. договору та додатків до нього учасник зобов'язався: одноразово сплатити вступний платіж у день підписання сторонами даного договору; своєчасно, не пізніше 15 числа кожного місяця, сплачувати загальний платіж, який включає у себе платіж до фонду учасників, за рахунок якого товариство надає відповідні суми у безвідсоткову позику, та платіж за юридичний супровід за Програмою «Ренесанс»; суворо дотримуватися усіх умов даного договору та додатків до нього, укласти договори особистого страхування із страховою компанією на умовах, визначених у Додатку №2 (а.с.10-11).
З наведеного слід зробити висновок, що між сторонами укладено правочин, предметом якого є надання послуг.
Відповідно до термінів, викладених в додатку № 2 до договору позики, програма «Ренесанс» базується на створенні груп Учасників, метою яких є отримання безвідсоткової позики на термін у порядку та на умовах , передбачених договором та додатками до нього.
Додатком № 1 до договору позики передбачені обов'язки учасника, а саме: сплатити вступний платіж; платіж до Фонду Учасників; платіж за юридичний супровід; загальний платіж; щомісячно сплачувати загальний платіж. Підписавши договір, позивач подав заяву про те, що йому умови договору зрозумілі (ст. 4 договору позики).
На виконання умов договору та додатків до нього позивач сплатив на користь ТОВ «Ятесс» 09.07.2013 року платіж за юридичний супровід у розмірі 160 грн. та платіж до фонду учасників у розмірі 333,33 грн., 05.08.2013 року платіж за юридичний супровід у розмірі 160 грн. та платіж до фонду учасників у розмірі 333,33 грн., що підтверджується квитанціями.
Крім того, 05 червня 2013 р. між позивачем та відповідачем ПП «Ятесс» укладено договір послуг, відповідно до п. 1. якого позивач доручає, а відповідач ПП «Ятесс» приймає на себе зобов'язання за обумовлену плату: надати інформаційні, консультаційні та роз'яснювальні послуги з питань діяльності та подальшої участі у Програмі діяльності «Ренессанс»; оформити договір позики між позивачем та ТОВ «Ятесс» з додатками до цього договору позики з дотриманням вимог чинного законодавства.
На виконання умов договору послуг (п. 2.1) позивачем було сплачено відповідачу 1500 грн. (а.с. 8).
Згідно із ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Вимогами ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець послуг не повинен включати у договорі із споживачем умови, які є несправедливими.
Згідно із ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 18 вказаного Закону, умови договору є несправедливими, якщо в супереч принципу добросовісності, його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема, встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.
Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним, або договір може бути визнано недійсним в цілому.
Згідно умов п. 5.4. Договору № 014616 про надання інформаційних, консультаційних та роз'яснювальних послуг, розірвання даного Договору на паритетних правах можливе лише до моменту його реєстрації в центральному офісі Виконавця. У відповідності до додатку № 2 до даного Договору, реєстрація Договору у центральному офісі Товариства проводиться в день надходження Вступного платежу за реквізитами вказаними Товариством, тобто розірвання можливе лише протягом першого дня, від моменту підписання Договору.
У разі виявлення бажання у Учасника, розірвати договір після закінчення вказаного вище терміну, застосовується положення ст. 8 додатку № 2 до даного Договору, згідно з яким вступний платіж та чергові платежі за юридичне обслуговування основного Договору учаснику не повертаються.
В той же час Договір, відповідно до умов п. 8.3 Додатку № 2 до Договору, вважається розірваним на вимогу Відповідача в односторонньому порядку з першого числа місяця в якому виникла заборгованість, за умови, якщо учасник (Позивач), якому ще не надано рішення про надання безвідсоткової позики, не сплатить в строк до 15-го числа поточного місяця загальний платіж та платіж на юридичне обслуговування договору.
Згідно умов п.8.2 Додатку до Договору, якщо учасник який виявив бажання розірвати договір в односторонньому порядку то вступний платіж за юридичне обслуговування не повертаються. А якщо учасником до розірвання договору були сплачені загальні платежі, то він вправі звернутись до товариства, з метою їх повернення, однак за умови договору платежі повертаються учаснику після закінчення програми «Ренессанс» протягом 30 днів, про закінчення даної програми останнього товариство повідомляє на протязі 10 днів.
Так, з одного боку із умов оспорюваного Договору випливає, що згідно із програмою «Ренесанс» в Додатку № 2 до Договору, предметом Договору є позика, яку надає Товариство (Відповідач 1), або сам учасник, за рахунок своїх же грошей, шляхом загальний розстрочених платежів. Однак з аналізу інших умов Договору слідує, що Відповідач 1 не надає позик, а реєструє (формує) учасників програми (п. 1.4 додатку № 2 до Договору), які за рахунок власних внесків (загальних платежів) формують Фонд Учасників рахунку Відповідача, після цього здійснюється Захід з розподілу Фонду Учасників, на одержання права на отримання позики вибірковим учасником програми.
Відповідно до визначення понять (термінів), які використовуються в договорі, передбачено, що право учасника програми на одержання безвідсоткової позики, яке отримане учасником програми за результатами Рішення із врахування Фонду учасників, є підставою для отримання позики за рахунок загальних внесків учасника, який входить в дану програму (ст. 4 Додатку № 2 Договору).
Таким чином, розподіл Фонду Учасників проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги п. 7 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», зокрема один учасник програми за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача надає позику іншому учаснику програми.
Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», забороняється нечесна підприємницька діяльність практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману. Відповідно до ч. 5 ст. 19 вказаного Закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності є недійсними.
Ч. 1 ст. 230 ЦК України, передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця ніж встановлено договором.
В п.14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Вищий спеціалізований суд України рекомендує, що при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048 - 1052, 1054 - 1055), статті 18 - 19 Закону України "Про захист прав споживачів".
Згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.04.1996р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», у справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг). Відповідно до ст. 18 Закону продавець, виготівник, виконавець зобов'язані своєчасно надавати споживачеві необхідну достовірну інформацію про товар (роботи, послуги) у доступній формі, яка б забезпечувала можливість компетентного вибору. Надання інформації у технічній документації, на етикетці тощо іноземною мовою без перекладу в зазначеному вище обсязі слід розцінювати як відсутність необхідної інформації.
Згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Згідно ч. 1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Також, згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.
Відповідно до ст. 216 ЦК України передбачено «недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину .
Аналізуючи наведені обставини, суд вважає, що права позивача підлягають захисту шляхом визнання недійсними договорів № 014616 від 05.06.2013 року, укладеними між ОСОБА_1, ПП «Ятесс» та ТОВ «Ятесс» та стягнення з ПП «Ятесс» на користь позивача сплаченого за договором № 014616 від 05.06.2013 року платежа в сумі 1500 грн. та стягнення з ТОВ «Ятесс» на користь позивача сплачених за договором № 014616 від 05.06.2013 року платежу за юридичний супровід у розмірі 160 грн., платежів до фонду часників у розмірі 666,66 грн., платежу за юридичний супровід у розмірі 160 грн.
На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідачей на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у рівних частках.
На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідачей на користь держави підлягає стягненню судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру у рівних частках.
Керуючись ст. ст. 11, 202, 203, 215, 216, 230, 526, 626 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 210, 213, 215, 224-228 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ятесс", Приватного підприємства «Ятесс» про визнання недійсними договорів та стягнення коштів - задовольнити.
Визнати недійсним договір № 014616, укладений 05 червня 2013 року між Приватним підприємством «Ятесс» та ОСОБА_1.
Визнати недійсним договір № 014616, укладений 05 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ятесс" та ОСОБА_1.
Стягнути з Приватного підприємства «Ятесс» (юридична адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 247, оф. 1313, код ЄДРПОУ 37998069, р/р 26006001109458 у ПАТ КБ «Хрещатик» м. Київ, МФО 300670) на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1) сплачений за договором № 014616, укладеним 05 червня 2013 року платіж у розмірі 1500 (тисяча п'ятсот) грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ятесс" (юридична адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 247, оф. 1313, код ЄДРПОУ 37189568) на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1) сплачені за договором № 014616, укладеним 05 червня 2013 року платежі за юридичний супровід у розмірі 320 грн., платежі до фонду часників у розмірі 666,66 грн., а усього 986 (дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 66 коп.
Стягнути з Приватного підприємства «Ятесс» (юридична адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 247, оф. 1313, код ЄДРПОУ 37998069, р/р 26006001109458 у ПАТ КБ «Хрещатик» м. Київ, МФО 300670) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ятесс" (юридична адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 247, оф. 1313, код ЄДРПОУ 37189568) на користь ОСОБА_1 (інн НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп., з кожного.
Стягнути з Приватного підприємства «Ятесс» (юридична адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 247, оф. 1313, код ЄДРПОУ 37998069, р/р 26006001109458 у ПАТ КБ «Хрещатик» м. Київ, МФО 300670) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ятесс" (юридична адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 247, оф. 1313, код ЄДРПОУ 37189568) на користь держави судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 57 грн. 35 коп., з кожного.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Залізничний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі у десятиденний строк апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя
Суд | Залізничний районний суд м. Сімферополя |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2013 |
Оприлюднено | 24.10.2013 |
Номер документу | 34212317 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Залізничний районний суд м. Сімферополя
Шильнов М. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні