Вирок

від 18.10.2013 по справі 596/2102/13-к

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/2102/13-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2013 р.

Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Лисюк І.О.,

при секретарі Федорів О.П.,

за участю прокурора Турецького П.С.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Гусятин кримінальне провадження №12013210070000276, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань 1 липня 2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з освітою середньою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2013 року, близько 19 години на території сільського будинку культури села Майдан між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязних відносин виникла суперечка з приводу образ, які виникли між останніми на передодні.

Під час бійки між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, в цей час до них підбіг ОСОБА_3, який стояв з правої сторони від ОСОБА_1 та правою ногою наніс удар по обличчі в область нижньої щелепи ОСОБА_1 від чого останній впав на землю та втратив свідомість.

В результаті нанесеного удару ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_1 тілесне ушкодження у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи, яке за ступенем тяжкості належить до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, оскільки при звичайному перебігу травматичного процесу, для свого загоєння потребують термін тривалістю понад 3 тижні (більше як 21 день).

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України.

16.10.2013 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідно до ст.ст.468, 469, 471 КПК України укладено угоду про примирення.

Згідно даної угоди потерпілий та підозрюваний дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.122 КК України. Шкода, спричинена потерпілому на момент укладення угоди відшкодована, ОСОБА_3 попросив в потерпілого ОСОБА_1 вибачення.

Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України у вигляді 2 років обмеження волі. На підставі ст..75 КК України з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання та особи обвинуваченого, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням строком на один рік. Відповідно до ч. 3 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого обов'язок повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановленими ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено у судовому засіданні, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпілий також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди потерпілому, позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також думку потерпілого.

Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3 та призначення обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання у виді 2 років обмеження волі. На підставі ст..75 КК України з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання та особи обвинуваченого, звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням строком на один рік. Відповідно до ч. 3 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Дане покарання ОСОБА_5 є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Прокурором пред'явлено цивільний позов в інтересах держави в особі Комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» про відшкодування витрат стаціонарного закладу охорони здоров'я на лікування особи, яка потерпіла від злочину на суму 2610 грн.

В судовому засіданні обвинувачений визнав позов повністю. Суд вважає позов прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення. На підставі викладеного, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь Комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» (обласний бюджет Тернопільської області 24060300, р/р 31414544700001, МФО838012, Код ЄДРПОУ 23587539), 2610 грн.

Керуючись ст.ст. , 368, 373, 374, 375, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 16 жовтня 2013 року, укладену між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3.

ОСОБА_3 визнати винним за ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення покарання за цією статтею у виді 2 років обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 76 КК України на ОСОБА_5 покласти обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» про відшкодування витрат стаціонарного закладу охорони здоров'я на лікування особи, яка потерпіла від злочину задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь Комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» (обласний бюджет Тернопільської області 24060300, р/р 31414544700001, МФО838012, Код ЄДРПОУ 23587539), 2610 грн.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України бути подані апеляції до апеляційного суду Тернопільської області через Гусятинський районний суд протягом 30 днів з часу його проголошення.

Суддя: підпис

З оригіналом вірно.

Суддя Гусятинського районного суду І.О.Лисюк