Постанова

від 15.10.2013 по справі 801/5294/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2013 р. (15:56) Справа №801/5294/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача - Лянзберг С.С., довіреність №б/н від 07.10.2013 року,

відповідача - Чакал А.Р., довіреність №39/10-10 від 02.09.2013 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Трейд»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній республіці Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Трейд» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007851502 року від 15.04.2013 року про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 430393,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року залишок від'ємного значення (рядок 24) в сумі 430393,00 грн. включено правомірно, оскільки названа сума фактично сплачена Кримській митниці в момент отримання обладнання (квітень, червень, листопад - 2008 року, грудень 2009 року). Внаслідок цього, у лютому 2013 року до рядку 21 правомірно включено значення рядку 24 податкової декларації з ПДВ за січень 2013 року. Крім того, позивач вказав на те, що у січні 2013 року відповідачем на підставі акту перевірки №1167/15-2/33077185 від 25.02.2013 року сума у розмірі 430393,00 грн. також знімалась з податкового кредиту та податкове повідомлення-рішення по даному акту оскаржено у судовому порядку.

Присутній у судовому засіданні 15.10.2013 року представник позивача позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував. Раніше відповідачем суду були надані письмові заперечення на позовну заяву, в яких він з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у їх задоволенні (а.с.37-38).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На час виникнення спірних правовідносин у відповідності до п.п.41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України) функції контролю щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів було покладено на органи державної податкової служби як на контролюючі органи.

Статтею 20 ПК України органам державної податкової служби було надано право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 1 Положення «Про Державну податкову службу України», яке було затверджено Указом Президента України № 584/2011 від 12.05.2011 року та діяло на час виникнення спірних правовідносин, було визначено, що до системи органів Державної податкової служби України (ДПС України) належать центральний апарат та територіальні органи - державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони), державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції.

ДПС України входило до системи органів виконавчої влади і забезпечувало реалізацію єдиної державної податкової політики, а також державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснювало міжгалузеву координацію у цій сфері.

До територіальних органів ДПС України у відповідності до п.7 названого Положення належали державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони), державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції та в їх складі відповідні підрозділи податкової міліції.

У зв'язку із проведеною реорганізацією Указом Президента України № 141/2013 від 18.03.2013 року Міністерство доходів і зборів України визначено правонаступником Державної податкової служби України.

Згідно з п.п. 41.1.1 п.41. ст. 41 ПК України (в редакції на час розгляду справи) органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи є контролюючими органами.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Як свідчать матеріали справи, Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.06.2004 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Трейд» (ідентифікаційний номер юридичної особи 33077185), що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АА№462285 від 19.05.2011 року (а.с.12).

Позивачем 25.08.2005 року отримано свідоцтво платника податку на додану вартість за номером 00963540 (а.с.13).

На виконання вимог податкового законодавства позивачем 19.03.2013 року в електронному вигляді на адресу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі було надано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року із додатками (а.с.20-24). Декларацію зареєстровано у податковому органі за № 9014265177, про що свідчить квитанція № 2 від 20.03.2013 року (а.с.18).

В порядку статті 76 Податкового кодексу України посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі 08.04.2013 року було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року.

За наслідками перевірки складено акт №2040/15.2/33077185 від 08.04.2013 року (а.с.8-10), в якому зафіксовано порушення позивачем Податкового кодексу України в частині неправомірного декларування у рядку 21 декларації суми залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 430393,00 грн. (загальна сума задекларована у рядку 21 декларації за лютий 2013 року становить 699356,00 грн.). Порушення виникло внаслідок того, що платником податку при заповненні декларації не були враховані дані попередньої камеральної перевірки за січень 2013 року, якою зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 430393,00 грн.

У відповідності до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На підставі зазначеного вище, враховуючи виявлені перевіркою порушення, податковим органом 15.04.2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0007851502, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 430393,00 грн. по декларації за лютий 2013 року №9014265177 від 19.03.2013 року (а.с.7).

Не погодившись з названим податковим повідомлення-рішенням, позивачем було його оскаржено в судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Під час розгляду справи судом перевірено прийняте відповідачем рішення на відповідність вимогам законодавства та встановлено наступне.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року та який визначає, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок оподаткування податком на додану вартість визначений розділом V Податкового кодексу України.

Статтею 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як зазначалось вище, проведеною перевіркою позивача було встановлено завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 430393,00 грн.

На думку податкового органу, вказане порушення є наслідком того, що позивачем при декларуванні податку на додану вартість за лютий 2013 року не були враховані висновки попередньої камеральної перевірки за січень 2013 року, якою зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації), на 430393,00 грн.

З акту №2040/15.2/33077185 від 08.04.2013 року вбачається, що камеральну перевірку податкової декларації позивача з ПДВ за лютий 2013 року податковим органом було проведено з урахуванням актів: про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Трейд» з питань повноти нарахування ПДВ за січень 2013 року від 25.02.2013 року №1167/15-2/33077185, про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2009 року від 14.05.2010 року №6415/2307/33077185.

Проте, податковим органом не було враховано, що прийняті за результатами названих перевірок податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем у судовому порядку, тобто в силу положень статті 56 Податкового кодексу України є неузгодженими.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що за результатами попередньої камеральної перевірки ТОВ «Грант Трейд» за січень 2013 року (акт від 25.02.2013 року №1167/15-2/33077185), податковим органом 01.03.2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003561502, яким визначено суму завищення від'ємного значення з ПДВ за січень 2013 року у розмірі 430393,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 01.03.2013 року № 0003561502 було оскаржене ТОВ «Грант Трейд» до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.05.2013 року по справі № 801/3614/13-а позовні вимоги ТОВ «Грант Трейд» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0003561502 від 01.03.2013 року.

Рішення суду обґрунтовано тим, зокрема, що висновки про обґрунтованість та повноту формування податкового кредиту відповідно до приписів ст.ст. 198,75,77,78 ПК України можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки такого платника податку, оскільки такий висновок потребує вивчення інших документів, не віднесених до податкової звітності.

Крім того, в постанові зазначено про те, що податковим органом неодноразово виключається зі складу податкового кредиту ТОВ «Грант Трейд» така ж сама сума на підставі акту перевірки від 14.05.2010р. №6415/2307/33077185, що суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема Податковому кодексу України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2013 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.05.2013 року по справі № 801/3614/13-а залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України).

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.05.2013 року по справі № 801/3614/13-а є такою, що набрала законної сили.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Частиною 2 ст. 255 КАС України визначено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, з урахуванням приписів статей 72 та 255 КАС України обставини, встановлені в адміністративній справі №801/3614/13-а, є такими, що не потребують доказування.

З огляду на зазначене вище, під час розгляду справи спростовано висновки перевірки, викладені в акті №2040/15.2/33077185 від 08.04.2013 року, щодо не врахування ТОВ «Грант Трейд» при формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2013 року даних попередньої перевірки про завищення суми, яка підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 430393,00 грн.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновків про правомірне декларування позивачем у рядку 21 декларації з ПДВ за лютий 2013 року суми залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 430393,00 грн.

За таких умов, необґрунтованим є зменшення відповідачем суми від'ємного значення ПДВ позивача лютий 2013 року на суму 430393,00 грн.

Підсумовуючи зазначене вище, податкове повідомлення-рішення №0007851502 року від 15.04.2013 є таким, що прийнято податковим органом протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Як свідчать матеріали, за подання до адміністративного суду даного позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2294,00 грн., що підтверджується платіжним квитанцією №21986.505.1 від 16.05.2013 року (а.с.1а).

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 15.10.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 21.10.2013 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0007851502 року від 15.04.2013 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Трейд» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.