Провадження1-кп/258/136/13 №258/2899/13-к
Провадження №1-кп/258/136/13
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 вересня 2013 року Кіровський районний суд м. Донецька
в складі: головуючого - судді Леонова О.С.,
при секретарі судового засідання - Ярошенко І.О.,
за участю:
прокурора - Баширова О.І.,
обвинуваченої - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
потерпілого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьк матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050880000245 від 15.01.2013 року відносно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Донецька, громадянка України, замужня, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не засуджена, працює директором Донецької загальноосвітньої школи № І-ІІІ ступенів № 86 міста Донецька, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4, працюючи згідно наказу начальника відділу освіти Кіровської районної в місті Донецьку ради № 279-к від 15.08.2005 року на посаді директора Донецької загальноосвітньої школи № І-ІІІ ступенів № 86 міста Донецька, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем в корисливих цілях, отримала хабар, в порушення посадової інструкції № 27 затвердженої начальником відділу освіти Кіровської районної у м. Донецьку ради, якою було покладено на неї обов’язки по адміністративно-господарській роботі школи.
Використовуючи надане службове становище всупереч інтересам служби та діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 в своєму службовому кабінеті директора ЗОШ № 86, розташованому на першому поверсі, зазначеної школи, по вул. Шилова в Кіровськом районі м. Донецька, отримала хабар у вигляді грошових коштів від ОСОБА_3 за підписання договору про співпрацю, при наступних обставинах:
18.01.2007 було зареєстровано підприємство ТОВ «Інсайдер - Преміум» (код ЄДРПОУ: 34876297), на якому згідно статуту ОСОБА_3 є директором, дане підприємство знаходиться за адресою: м. Донецьк, Кіровський район, вул. Кірова, 90.
У жовтні 2012 року директором вказаного підприємства ОСОБА_3 було прийнято рішення направити діяльність підприємства на організацію спортивно - юнацької секції з футболу, а також секції східних єдиноборств, для організації даного гуртка виникла необхідність в оренді приміщення спортивного залу.
З даною метою ОСОБА_3 01.11.2012 прибув в робочий кабінет директора ЗОШ № 86, розташований на першому поверсі, зазначеної школи, по вул. Шилова в Кіровськом районі м. Донецька, де зустрівся з директором ЗОШ № 86 ОСОБА_4, з якою у нього відбулася бесіда на предмет можливої оренди спортивного залу зазначеної школи.
У ході бесіди ОСОБА_3 пояснив ОСОБА_4, що хотів би займатися командою з футболу в спортивному залі школи, якщо є відповідно для них вільний час, на що ОСОБА_4 відповіла, що його пропозицію вона розгляне, однак необхідно оформлення пакету документів, що передбачає укладення з нею в особі директора школи і ним як директора ТОВ «Інсайдер - Преміум» договору про спільне співробітництво, який передбачає надання в безкоштовне користування спортивного залу на загальних підставах ОСОБА_3, сказав, що складе такий договір.
10.01.2012 року ОСОБА_3С, знову звернувся до директора ЗОШ № 86 ОСОБА_4 та передав складений договір оренди, однак ОСОБА_4 повідомила, що домовленість залишається в силі і після вивчення договору повідомила, що для подальшого підписання необхідно передати їй грошові кошти в сумі 3 000 гривень і тільки після цього вона підпише договір та надасть в оренду приміщення спортивного залу.
11.02.2013 року приблизно в 11 годин 40 хвилин, в своєму службовому кабінеті директора ЗОШ № 86, розташованому на першому поверсі, зазначеної школи, по вул. Шилова в Кіровськом районі м. Донецька, ОСОБА_4, будучи посадовою особою - директором Донецької загальноосвітньої школи I- III ступенів № 86, використовуючи надане службове становище всупереч інтересам служби та діючи з корисливих мотивів, в порушення посадової інструкції № 27 затвердженої начальником відділу освіти Кіровської районної у м. Донецьку ради, якою було покладено на неї обов’язки по адміністративно-господарській роботі школи, отримала особисто в руки хабар у сумі 3 000 гривень, від ОСОБА_3, за підписання договору про співпрацю, після отримання неправомірної вигоди, при вищеописаних обставинах, була затримана на місці злочину.
Органом досудового розслідування протиправні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара будь - якої дії з використанням службового становища.
Під час перебування вищезазначеного кримінального провадження в суді, 11.09.2013 року між заступником прокурора Кіровського району м. Донецька молодшим радником юстиції ОСОБА_5, який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні за № 12013050880000245 від 15.01.2013 року, з одного боку, та обвинуваченою ОСОБА_4 у цьому провадженні, з іншого боку, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 368 КК України, обвинувачена ОСОБА_4 зобов'язалась під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди враховуючи той факт, що тяжко хворіє обвинувачена ОСОБА_4 та тяжко хворіє її батько визначили узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, із застосуванням положень ч. 2 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 500 (п’ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також отримана згода обвинуваченої на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченій.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачена та її захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, в обсязі обвинувачення, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, від якого немає потерпілих.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, держави.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 будучи службовою особою, одержала хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара будь - якої дії з використанням службового становища, а тому її дії кваліфікує за ч. 1 ст. 368 КК України, за якою і належить призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
При призначенні покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України суд бере до уваги конкретні обставини скоєного, ступінь тяжкості вчиненого злочину: віднесення законодавцем його до категорії невеликої тяжкості, характер і ступінь його суспільної небезпеки, сукупність всіх характеризуючих його обставин: обстановку і спосіб вчинення злочинного діяння, характер і ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченої: раніше не судимої, працевлаштованої, має в м. Донецьку постійне місце проживання, по якому в побуті характеризується добре; враховує стан здоров’я обвинуваченої, яка тяжко хворіє; має на утриманні неповнолітнього сина та батька, який також тяжко хворіє; вік і повне визнання нею своєї провини.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4, суд визнає її щире каяття, що виразилося в усвідомленні своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність за вчинене; сприяння органу досудового слідства в розкритті злочину та у встановленні всіх його обставин, вчинення злочину.
Обставини, згідно положень ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_4, судом при розгляді справи не встановлено.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченоїї. Наявність в діях обвинуваченоїї декількох пом'якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дає підстави для застосування щодо неї положення ч. 2 ст. 69 КК України, тобто призначення покарання за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу в розмірі 500 (п’ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на підставі ст. 69 КК України, без позбавлення права обіймати посади пов'язані з використанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно - господарських функцій.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК та КК України.
В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
У відповідності з ч. 2 ст. 124 КПК України, витрати на залучення експерта в сумі 685,40 гривень підлягають стягненню з обвинуваченої в доход держави.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 368, 373, 374, 472, 474 та 475 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 11.09.2013 року між заступником прокурора Кіровського району м. Донецька молодшим радником юстиції ОСОБА_5, який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження у кримінальному провадженні за № 12013050880000245 від 15.01.2013 року, з одного боку, та обвинуваченою у цьому провадженні ОСОБА_4 з іншого боку.
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості за ч. 1 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді штрафу 500 (п’ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 8500 (вісім тисяч п’ятсот) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Речові докази у справі: компакт диск 4/т від 17.01.2013 року, що знаходиться в матеріалах кримінальної справи - залишити в матеріалах справи.
Стягнути з засудженої ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) процесуальні витрати, за проведення експертизи - в розмірі 685,40 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України , до апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: О.С. Леонов
Суд | Кіровський районний суд м.Донецька |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2013 |
Оприлюднено | 17.01.2014 |
Номер документу | 34217391 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Кіровський районний суд м.Донецька
Леонов О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні