Рішення

від 21.10.2013 по справі 525/1080/13-ц

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/1080/13-ц

Провадження № 2/525/292/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2013 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Хоролець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа Відділ Держземагентства у Великобагачанському районі Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

З позову ОСОБА_1 вбачається, що після смерті 03.08.2009 року громадянки ОСОБА_3, останнім місцем проживання та реєстрації якої було с. Кротівщина Великобагачанського району Полтавської області, відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,76 га з грошовою оцінкою 103591 грн. 36 коп., розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області згідно виданого їй 17.09.2002 року державного акту на право приватної власності на вказану земельну ділянку серія І-ПЛ №060666.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що він є єдиним спадкоємцем за заповітом, складеним 21.03.2008 року ОСОБА_3 та посвідченим приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу ОСОБА_4, не зміненим та не скасованим. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом немає.

Позивач зазначає, що в установленому законом порядку він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом подання заяви до Великобагачанської державної нотаріальної контори та бажає успадкувати належну померлій вище описану земельну ділянку, але в даний час він не може отримати у державного нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і нотаріусом йому було відмовлено по тій причині, що відсутній оригінал Державного акту на право приватної власності померлої ОСОБА_3 на належну їй земельну ділянку, яким при житті посвідчувалось її право власності на неї та який позивач повинен подати нотаріусу для видачі ним позивачу свідоцтва про право на спадщину. Вказує, що при житті ОСОБА_3 його втратила, залишилася лише ксерокопія вказаного Державного акта, яка збереглася після її смерті. При цьому, діюче законодавства не передбачає повторну видачу оригіналу чи дублікату вказаного Державного акта. Державний нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкову земельну ділянку. При цьому, оформити на ім’я померлої правовстановлюючі документи не можливо, оскільки відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України, у разі смерті фізичної особи-власника її право власності припиняється.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати в порядку спадкування як спадкоємцем за заповітом за ним після померлої 03.08.2009 року ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 3,76 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області згідно виданого їй 17.09.2002 року державного акту на право приватної власності на вказану земельну ділянку серія І-ПЛ №060666.

В судовому засіданні 13.09.2013 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в своїх поясненнях посилався на обставини, що викладені в позові і просив його задовольнити (а.а.22). В судове засідання 21.10.2013 року позивач ОСОБА_1 подав заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи на підставі письмових доказів по справі і просив заявлені позовні вимоги задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області в судове засідання не з’явився, від сільської ради надійшла заява про визнання позову в повному обсязі та про розгляд справи у відсутність представника сільської ради (а.с.а.с.20,29). Представник третьої особи - Відділу Держземагентства у Великобагачанському районі Полтавської області подав заяву про розгляд справи на підставі письмових доказів, проти задоволення позову не заперечують (а.с.28).

Суд вирішив за можливе розглянути справу в судовому засіданні 21.10.2013 року у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.197 ЦПК України та Рішення Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні 13.09.2013 року, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа Відділ Держземагентства у Великобагачанському районі Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 ст.179 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_3, останнім постійним місцем проживання якої було с. Кротівщина Великобагачанського району Полтавської області, померла 03 серпня 2009 року, про що ОСОБА_2 сільською радою Великобагачанського району Полтавської області видано свідоцтво про смерть (а.с.5).

З довідки, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області №166 від 31.07.2013 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті 03.08.2009 року була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 одна (а.с.6).

З інформації про грошову оцінку земельної ділянки від 01.08.2013 року № 01-04-02/425 вбачається, що загальна грошова оцінка земельної ділянки складає 103591грн.36 коп. (а.с.8).

Начальник Відділу Держземагентства у Великобагачанському районі Полтавської області 31.07.2013 року листом №01-05-33/515 повідомив, що померлій ОСОБА_3 ОСОБА_2 сільською радою Великобагачанського району Полтавської області 17.09.2002 року видавався Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 3,76 га серія І-ПЛ №060666. Даній земельній ділянці, яка розташована в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, присвоєно кадастровий номер 5320282200:00:001:0820. Земельна ділянка не внесена до Національної кадастрової системи. Відділ Держземагентства у Великобагачанському районі Полтавської області не має можливості надати як повторно оригінал вищевказаного Державного акта, так і його завірену копію (а.с.9). Тому, державний нотаріус не може видати спадкоємцю за заповітом померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на спадкову земельну ділянку, оскільки відсутній оригінал Державного акту на право приватної власності померлої ОСОБА_3 на належну їй земельну ділянку, яким при житті посвідчувалось її право власності на неї та який позивач повинен подати нотаріусу для видачі ним позивачу свідоцтва про право на спадщину.

З заповіту від 21.03.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий №1806 вбачається, що все майно, на яке за законом мала право ОСОБА_3 вона заповіла позивачу у справі ОСОБА_1 (а.с.11).

З повідомлення в.о. в порядку заміщення завідувача Великобагачанської ДНК Полтавської області, державного нотаріуса І Лубенської ДНК ОСОБА_5 №358 від 21.09.2013 року, Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та копій документів із Спадкової справи №48725033 вбачається, що державним нотаріусом заведено спадкову справу щодо майна померлої 03.08.2009 року ОСОБА_3 спадщину після її смерті прийняв ОСОБА_1 (подав заяву про прийняття спадщини) та йому не видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом; інших заяв у спадковій справі не має, претензії кредиторів не надходили (а.с.а.с.30-32).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

На ім’я ОСОБА_3 видано Державний акт на право власності на землю серія І-ПЛ №060666, згідно якого остання є власником земельної ділянки площею 3,76 га, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (а.с.10). При цьому, як вказує позивач ОСОБА_1, оригінал вищевказаного державного акту втрачений, що не дає йому можливості в даний час отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 При цьому, оформити на ім’я померлої правовстановлюючі документи не можливо, оскільки відповідно до п.11 ч.1 ст.346 ЦК України, у разі смерті фізичної особи-власника її право власності припиняється.

Отже, з досліджених матеріалів справи вбачається, що спадкоємець за заповітом померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_1, який у встановленому порядку прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3, але у зв’язку з відсутністю оригіналу Державного акту на право приватної власності померлої ОСОБА_3 на належну їй земельну ділянку, яким при житті посвідчувалось її право власності на неї та який позивач повинен подати нотаріусу для видачі ним позивачу свідоцтва про право на спадщину, не може в даний час отримати свідоцтво про право на спадщину (земельну ділянку площею 3,76 га), яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, що належала померлій ОСОБА_3 згідно виданого державного акту на право приватної власності на вказану земельну ділянку серія І-ПЛ №060666. Також, у зв’язку зі смертю ОСОБА_3 можливість внести земельну ділянку до земельного кадастру втрачена, що випливає зі змісту ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Діюче законодавство передбачає державну реєстрацію земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень лише за заявами осіб, що вже набули вказані права (право набувачів) чи за заявами уповноважених ними представників, а не за заявами спадкоємців чи інших осіб, які лише претендують на здобуття вказаних прав. Статтею 125 ЗК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право користування та право оренди земельних ділянок виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлої 03.08.2009 року ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 3,76 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області згідно виданого їй 17.09.2002 року державного акту на право приватної власності на вказану земельну ділянку серія І-ПЛ №060666.

У відповідності до ч.1 ст.174 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності передбачених законом підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Крім цього, аналізуючи безпосередньо визнання відповідачем позовних вимог ОСОБА_1 з позиції ч.4 ст.174 ЦПК України суд, виходячи з меж та суті заявлених позовних вимог та правовідносин, що виникли між сторонами, з урахуванням досліджених матеріалів справи, приймає визнання відповідачем ОСОБА_2 сільською радою позову ОСОБА_1, оскільки це не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, є підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа Відділ Держземагентства у Великобагачанському районі Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15,186,1216-1218 ЦК України, ст.ст.3,10,11,60,174,179,197,212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа Відділ Держземагентства у Великобагачанському районі Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити.

В порядку спадкування за заповітом після померлої 03.08.2009 року ОСОБА_3, останнім постійним місцем проживання якої було с. Кротівщина Великобагачанського району Полтавської області, визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,76 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області згідно виданого ОСОБА_3 17.09.2002 року державного акту на право приватної власності на вказану земельну ділянку серія І-ПЛ №060666.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя -