Рішення

від 15.10.2013 по справі 904/5951/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.10.13р. Справа № 904/5951/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБУС-ПЛЮС", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 34-07 від 09.08.2007 р. у сумі 591292,72 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Лихопьок Д. П., дов. № 60 від 30.07.2013 року, спеціаліст управління по роботі з повернення заборгованості;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБУС-ПЛЮС" заборгованість за кредитним договором № 34-07 від 09.08.2007 року у сумі 591 292,72 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені зобов'язання за кредитним договором № 34-07 від 09.08.2007 року щодо своєчасного та повного повернення кредиту у сумі 45000,00 євро, що в еквіваленті за курсом Національного банку України на 01.07.2013 року складає 468453,74 грн. та процентів за користування кредитом у сумі 11800,00 євро, що в еквіваленті за курсом Національного банку України на 01.07.2013 року складає 122838,98 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з наведених у ньому підстав.

У судове засідання представник відповідача не з'явився. 12.09.2013 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву у якому визнав позовні вимоги у частині заборгованості за кредитом, однак зазначив, що заборгованість за процентами за користування кредитом відповідно до бухгалтерської довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБУС-ПЛЮС" від 11.09.2013 року складає 1520,00 євро.

Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в інформаційному листі № 01-8/482 від 13.08.2008 року, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За змістом підпункту 3.9.1. п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2013 року строк розгляду спору був продовжений на 15 днів до 15.10.2013 року.

Розгляд справи відкладався з 27.08.2013 року до 12.09.2013 року, з 12.09.2013 року до 27.09.2013 року.

У судовому засіданні 27.09.2013 року оголошувалась перерва до 15.10.2013 року.

У судовому засіданні 15.10.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" (далі - Банк, Позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛОБУС-ПЛЮС" (далі - Позичальник, Відповідач), був укладений кредитний договір № 34-07 (далі - Договір) згідно з пунктом 1.1. якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Кредит надається у вигляді мультивалютної відкличної відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 09 серпня 2008 року (пункт 1.2. договору).

Відповідно до додаткової угоди № 1а від 30.07.2008 року до кредитного договору № 34-07 від 09.08.2007 року був змінений термін повернення кредиту, а саме: не пізніше 09.08.2009 року (а.с. 17).

Згідно з додатковою угодою № 3 від 07.08.2009 року до кредитного договору № 34-07 від 09.08.2007 року термін повернення кредиту було продовжено до 06.08.2010 року (а.с. 71).

Сторони погодили суму ліміту кредитування і визначили його в розмірі еквівалентному 150000, 00 євро (сто п'ятдесят тисяч євро) по курсу НБУ на день укладання даного договору, з умовою надання траншів євро, гривні, доларах США (пункт 1.2. договору).

Приписами пункту 1.3. договору передбачено, що кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника на поточні рахунки постачальників, а також на поточний рахунок позичальника у ВАТ "Інпромбанк" у євро № 26000623000302, у тому числі для подальшої конвертації у валюту платежу на міжбанківському валютному ринку України та використання валюти згідно з цільовим призначенням кредиту. Строк надання позичальнику кредиту (першого траншу) за цим договором - 09 серпня 2007 року.

Банк зобов'язується відкрити позичальникові позичковий рахунок для видачі кредиту у євро № 20620623000302 (приписи пункту 3.1. договору).

Відповідно до пункту 1.4. договору за фактичне використання кредиту позичальник сплачує банку в євро 15% річних.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 02.06.2008 року до кредитного договору № 34-07 від 09.08.2007 року була змінена процентна ставка за користування кредитом, а саме: 16% річних в євро.

За пунктом 4.2. договору позичальник зобов'язується сплачувати за користування кредитом нараховані проценти за період, вказаний в п. 3.4 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок нарахованих доходів № 20680623200302 у ВАТ "Інпромбанк", МФО 306986, в останній робочий день поточного місяця та в день остаточного повернення кредиту.

Пункт 3.4. договору передбачає зобов'язання банку щомісячно, в останній робочий день кожного місяця, нараховувати відсотки за користування кредитом методом "факт/360" в євро, методом "факт/360" в доларах США, методом "факт/факт" в гривні за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця (період нарахування). Якщо між сусідніми періодами нарахування припадають вихідні або святкові дні, нарахування процентних доходів за ці дні проводиться у наступному періоді нарахування; у день остаточного повернення кредиту за фактичною сумою заборгованості. У січні місяці нарахування процентних доходів здійснюється з 1 січня, у грудні - по 31 грудня включно.

Цей договір набирає чинності з моменту надання кредиту та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (пункт 10.1. Ддговору).

Зобов'язання щодо надання кредитних коштів позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується довідками щодо обігу коштів за рахунками відповідача (а.с. 21-46) та визнано представником відповідача відносно заборгованості за договором у сумі 45000,00 євро.

Відповідач, у порушення своїх зобов'язань за договором, кредит та проценти за користування кредитом своєчасно та у повному обсязі не сплатив, що і стало причиною виникнення спору.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 статті 1056 1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на умови договору та додаткової угоди № 3 від 07.08.2009 року до кредитного договору № 34-07 від 09.08.2007 року строк повернення кредитних коштів є таким, що настав.

Доказів погашення кредиту у сумі 45000,00 євро відповідач суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

12 вересня 2013 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому визнав позовні вимоги у частині заборгованості за кредитом у сумі 45000,00 євро.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання відповідачем позову у частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 45000,00 євро.

За викладеного є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 45000,00 євро, що в еквіваленті за курсом Національного банку України на 01.07.2013 року складає 468453,74 грн.

Щодо заявленої вимоги про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 11800,00 євро, то з огляду на те, що проценти за користування кредитом нараховані відповідно до умов договору, додаткової угоди № 1 від 02.06.2008 року до зазначеного кредитного договору та чинного законодавства і прострочення виконання зобов'язання має місце, підлягає задоволенню вимога про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 11800,00 євро, що в еквіваленті за курсом Національного банку України на 01.07.2013 року складає 122838,98 грн.

Судом не приймається заперечення відповідача щодо наявності перед позивачем заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 1520,00 євро, а не 11800,00 євро, оскільки спростовується матеріалами справи.

За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБУС-ПЛЮС" (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Володі Дубініна, буд. 8, кімната 55, ідентифікаційний код 31497034) на користь Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3, ідентифікаційний код 20021814) 468453,74 грн. заборгованості за кредитом, 122838,98 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 11825,86 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.10.2013 року.

Суддя І.І. Колісник