Рішення

від 16.10.2013 по справі 905/6496/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.10.2013 Справа № 905/6496/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Михайловій Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк, в інтересах Виробничої одиниці «Новоазовськтепломережа», м. Новоазовськ Донецької області

до Відповідача: Комунального підприємства «ЖИТКОМСЕРВІС» Новоазовської міської ради, м. Новоазовськ Донецької області

про: стягнення суми боргу у розмірі 52964,96грн., пені - 3662,42грн., 3 % річних - 935,67 грн.

за участю уповноважених представників :

від позивача - Малявін О.В. (за довіреністю №юр/7725 від 28.12.2012);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк в інтересах Виробничої одиниці «Новоазовськтепломережа», м. Новоазовськ Донецької області звернулось до Господарського суду Донецької області із позовом до Комунального підприємства «ЖИТКОМСЕРВІС» Новоазовської міської ради, м. Новоазовськ Донецької області про стягнення суми боргу у розмірі 52964,96грн., пені - 3662,42грн., 3 % річних - 935,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання грошових зобов'язань за договором на поставку теплової енергії № 02 від 19.11.2012р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені 3 662,42 грн. та 3 % річних - 937,20 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: договір на поставку теплової енергії № 02 від 19.11.2012р. та додатки до нього; додаткову угоду до договору від 25.12.2012р.; акт на підключення до системи централізованого опалення № 67 від 19.11.2012р.; акт на відключення та підключення до системи централізованого опалення № 03 від 20.03.2012р.; акт на відключення від системи централізованого опалення № 6 від 02.04.2012р.; рахунки № 06 від 14.01.2013р., № 80 від 12.02.2013р., № 129 від 12.03.2013р., № 188 від 10.04.2013р.; акти виконаних робіт № 06 від 14.01.2013р., № 80 від 12.02.2013р., № 129, № 188 від 10.04.2013р.; акт звірки розрахунків; розрахунок суми боргу; правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує, посилаючись на ст. 1, 2, 12, 54, 55, 58 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: акти звірки заборгованості станом на 01.09.2013р. та станом на 23.09.2013р. за підписом обох сторін; копія розпорядження голови Обласної державної адміністрації № 833 від 15.11.2012р. та додатків до нього; копія банківських виписок; заява про зменшення розміру позовних вимог № 04/1299 від 16.10.2013р. та розрахунок позовних вимог.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів та не надав витребуваних документів, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою зазначеною у позові.

Обізнаність відповідача про судовий розгляд підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання ухвали суду (а.с.40,43).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність представника належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Дійсно, відповідачеві було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

19.11.2012р. між позивачем (Теплопостачальна організація) та відповідачем (Споживач) був укладений договір на поставку теплової енергії № 02 (а.с.6-8) (далі договір), згідно умов п.п. 1.1. якого Теплопостачальна організація зобов'язується постачати Споживачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими графіками (цінами) у терміни, передбачені цим договором. Відповідно до п. 10.1. договір діє з 16.07.2012р. по 16.07.2014р.

У зв'язку з відсутністю у відповідача приладів обліку теплової енергії, облік споживаня кількості теплової енергії, що відпущена Відповідачу, визначалася Позивачем згідно норм споживання теплової енергії на централізоване опалення 1 м2 площі, встановленої Розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації від 15.11.2012р. № 833 (п. 5.1 розділу 5 договору).

Умовами розділу 6 договору сторонами передбачено порядок здійснення розрахунків, зокрема:

- п.6.2 «розрахунковим періодом є календарний місяць»;

- п. 6.3 «Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації в зазначеній договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) рахунків на початок місяця»;

- п.6.4.1. (з урахуванням додаткової угоди до договору) «для споживачів, які не мають приладів обліку (опалення) у випадку, коли вартість фактичного використання теплової енергії нижче від суми попередньої оплати, залишок (сальдо) розрахунків визначається як попередня оплата на наступний розрахунковий період»;

Відповідно до п. 7.2.3. договору Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення.

Як вбачається з акту на підключення (відключення) опалення від 19.11.2012р. зроблено підключення опалення об'єкту за адресою: вул. Леніна, 30.

На виконання до умов договору позивачем була поставлена відповідачу теплова енергія про що були складені акти виконаних робіт за поставлену теплову енергію ( за січень 2013р. № 06 від 14.01.2013р. (а.с. 21), за лютий 2013р. № 80 від 12.02.2013р. (а.с. 21), за березень 2013р. № 129 (а.с. 22) та виставлені рахунки: № 06 від 14.01.2013р. на суму 25 387,06 грн. (а.с. 19), № 80 від 12.02.2013р. на суму 23 360,54 грн. (а.с. 19), № 129 від 12.03.2013р. на суму 19 604,42 грн. (а.с. 20), відповідно на загальну суму 68 352,02 грн.

У зв'язку з тим, що в будівлі відповідача проводились ремонтні роботи з 19.03.2013р. по 20.03.2013р., що підтверджується актом № 03 від 20.03.2012р. на відключення та підключення до системи централізованого опалення (а.с. 18), позивачем у квітні був зроблений перерахунок плати за теплоносії у бік зменшення за березень 2013р. на суму 296,38 грн. відповідно до рахунку № 188 від 10.04.2013р. (а.с. 22). Тобто, сума поставленої теплоенергії склала 68 055,64 грн. в об'ємі 62,58143 Гкал,

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків, підписаного з боку позивача та відповідача, заборгованість за період з 01.01.2013р. по 02.04.2013р. склала 56684,96 грн.

У зв'язку з не виконанням відповідачем зобов'язань за договором на поставку теплової енергії № 02 від 19.11.2012р., позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнути з Відповідача суми основного боргу у розмірі 56684,96грн., пені - 3662,42 грн., 3 % річних - 937,20грн.

Заявою № 04/1299 від 16.10.2013р. Позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу та 3% річних.

Суд розглядає справу в контексті позовних вимог, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви № 04/1299 від 16.10.2013р., а саме: про стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі 52964,96грн., пені - 3662,42грн., 3 % річних - 935,67грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з Відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору на поставку теплової енергії № 02 від 19.11.2012р., а також 3% річних, пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України і умовами договору на поставку теплової енергії № 02 від 19.11.2012р.

Проаналізувавши положення укладеного між сторонами договору № 02 від 19.11.2012р. суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 5 глави 54 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про енергопостачання.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, Відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків по оплаті спожитої теплової енергії, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що ати виконаних послуг були отримані та підписані останнім.

Відповідачем дане у порядку встановлену господарським процесуальним законодавством не спростовано та під час розгляду справи не заперечувалось.

З огляду на дані норми права та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 52964,96грн.

Стосовно нарахованих пені та 3% річних то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається, сторонами у п. 7.2.3. договору, встановлено, що Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію та сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Дані наслідки порушення зобов'язання передбачені і ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України. Згідно норм зазначених статей у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що умовами договору сторони встановили передоплату на поставлену теплову енергію, тобто Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації в зазначеній договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) рахунків на початок місяця.

Отже, в силу ст. 253 Цивільного кодексу України, позивач здобув право вимоги сплати боргу за січень 2013р. - 01.02.2013р., лютий 2013р. - 01.03.2013р., березень 2013р. - 01.04.2013р.

На підставі статей 549, 625 Цивільного кодексу України Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3 662,42 грн. пені, 935,67 грн. 3% річних.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та пені за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», правові підстави, період та порядок їх нарахування, суд дійшов висновку про часткове задоволення цих вимог, с саме: пені в сумі 3640,59грн., 3% річних в розмірі 921,58 грн.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 530, 549, 610, 611, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 216-218, 253, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк, в інтересах Виробничої одиниці «Новоазовськтепломережа», м. Новоазовськ Донецької області до Комунального підприємства «ЖИТКОМСЕРВІС» Новоазовської міської ради, м. Новоазовськ Донецької області про стягнення суми боргу у розмірі 52964,96грн., пені - 3662,42 грн., 3 % річних - 935,67 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «ЖИТКОМСЕРВІС» Новоазовської міської ради (87600, Донецька область, м. Новоазовськ, вул. Леніна, 30, ЄДРПОУ 30154633) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, б.38, ЄДРПОУ 26221744) в інтересах Виробничої одиниці «Новоазовськтепломережа» (87600, Донецька область, м. Новоазовськ, вул. Кірова, 79, ЄДРПОУ 24812642) 52964,96грн. суми основного боргу, пені - 3 640,59грн., 3 % річних - 921,58грн., а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1719,43грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 16.10.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2013р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 20553/13

387-59-08

надруковано 4 прим.:1 - ГСДО,2 - позивачу 1 - відповідачу