Рішення

від 17.10.2013 по справі 910/18849/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18849/13 17.10.13

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До Благодійної організації «Кадет»

Про стягнення 50 052,81 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Цимбаліст В.В. - по дов. № 155/1/03-07 від 02.01.2013

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» про стягнення з Благодійної організації «Кадет» 50 052,81 грн. боргу по орендній платі за період з 01.10.2012 по 14.03.2013, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно попереднього договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 09/3472 від 25.01.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013 порушено провадження у справі № 910/18849/13 та призначено її до розгляду на 17.10.2013.

Позивач в судовому засіданні 17.10.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 17.10.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 01.10.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, бул. Лесі Українки, 25, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 02.10.2013 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, ухвала від 01.10.2013, надіслана відповідачу за вказаною вище адресою, повернута до суду відділенням поштового зв'язку із довідкою форми-20.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.10.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Рішенням Київської міської ради № 34/91 від 28.09.2006 «Про затвердження Порядку передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, Типового договору про оренду майна територіальної громади міста Києва» затверджено Порядок передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Порядок № 34/91).

Згідно п. 2 за даним Порядком № 34/91 орендодавцями є - підприємства, установи, в господарському віданні та в оперативному управлінні яких перебуває майно територіальної громади міста Києва (будівлі, споруди, приміщення; окреме індивідуально визначене майно), в даному випадку КП «Київжитлоспецексплуатація».

Пункт 2.2.5 Статуту Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» одним з предметів діяльності позивача визначає передачу нежитлового фонду в користування на договірних засадах з дозволу власника або уповноваженого ним органу, здійснення контролю за виконанням договорів оренди нежилих приміщень.

Відповідно до п. 10 Порядку № 34/91 підставою для укладення основного договору оренди майна є рішення Київської міської ради.

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

25.01.2010 між Комунальним підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (орендодавець) та Благодійною організацією «Кадет» (орендар) було укладено попередній договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 09/3472 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради з питань власності від 21.01.2010 (протокол № 44) та листів Головного управління комунальної власності м. Києва № 042/11/9-363 від 25.01.2010 та № 042/11/7-1317 від 11.03.2005 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), далі - об'єкт оренди, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пулюя Івана, № 5 літ. А для розміщення благодійної організації.

Згідно з п. 2.1. договору об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею186 кв. м., в т.ч. на 1 поверсі - 8,20 кв. м., на 2 поверсі - 7 кв. м., на 3 поверсі - 170,80 кв. м.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з 01.10.2012 по 14.03.2013, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 50 052,81 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

Згідно акту приймання-передачі від 25.01.2010 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування нежиле приміщення за адресою м. Київ, вул. Пулюя Івана, 5 літ. А, загальною площею 186 кв. м.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 9.1. договору строк дії останнього було встановлено з 25.01.2010 до надання розпорядчих документів, але не більше ніж 3 місяці по 25.04.2010.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради № 34/91 від 28.09.2006 та за січень 2010 року становить 6 762,83 грн.

Згідно п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. договору).

Пунктом 3.5. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Отже, умовами договору передбачено, що зобов'язання орендаря по сплаті орендних платежів припиняються лише по поверненню орендованого приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2012 у справі № 14/74-3/502-2012 позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задоволено та виселено Благодійну організацію «Кадет» з нежитлового приміщення загальною площею 186 кв. м. (в т.ч. на 1 поверсі - 8,2 кв. м., на 2 поверсі - 7 кв. м., на 3 поверсі - 170,8 грн.), що розташовано за адресою : м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5 літ. А, повернувши зазначене приміщення по акту приймання-передачі Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація».

14.03.2013 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 у справі № 14/74-3/502-2012 складено акт про те, що приміщення передані Комунальному підприємству «Київжитлоспецексплуатація» та рішення суду фактично повністю виконано.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення, в результаті чого виникла заборгованість за період з 01.10.2012 по 14.03.2013, яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 50 052,81 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 4.2. договору орендар зобов'язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, відповідач фактично користувався нежилим приміщенням у визначений позивачем період, а тому зобов'язаний згідно п. 3.5. договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 50 052,81 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Благодійної організації «Кадет» (м. Київ, вул. Лесі Українки, 25, код ЄДРПОУ 26519585) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 50 052 (п'ятдесят тисяч п'ятдесят дві) грн. 81 коп. боргу по орендній платі, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 21.10.2013.

Суддя В.В.Сівакова