Рішення

від 17.10.2013 по справі 913/2398/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

17 жовтня 2013 року Справа № 913/2398/13

Провадження № 14/913/2398/13

За позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Поштамт-центру поштового зв'язку № 1 Луганської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", місто Луганськ

до відповідача - Державного закладу "Луганська обласна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, місто Луганськ

про стягнення 9 297 грн. 98 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

Секретар судового засідання Гаращук В.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Желткевич М.В., довіреність № 018-173 від 09.08.2013;

від відповідача - Кушнерьова С.О., юрисконсульт, довіреність № 2 від 18.09.2013; Маркова Н.О., голова ліквідаційної комісії, наказ № 212 від 24.09.2012.

У судовому засіданні 10.10.2013 оголошено перерву до 17.10.2013. Після перерви представник відповідача - Маркова Н.О., голова ліквідаційної комісії, наказ № 212 від 24.09.2012 не з'явився.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 9 297 грн. 98 коп., з яких:

- 6867,36 грн. - основна заборгованість за Договором № 1142 від 20.11.2012 з урахуванням інфляційних нарахувань;

- 479,28 грн. - штраф за прострочення виконання зобов'язання;

- 1745,94 грн. - неустойка за невиконання зобов'язання;

- 205,40 - 3% річних.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 6/1253 від 19.09.2013, яким відповідач проти позову заперечив з причин зазначених у відзиві та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі та застосувати строк позовної давності.

Відповідачем у відзиві зазначено, що дійсно 26 листопада 2012 року між Державним закладом "Луганська обласна санітарно - епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України та Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Поштамту - Центр поштового зв'язку № 1 було укладено Договір № 1142 щодо оформлення передплати на періодичні видання на загальну суму 6846,81 грн.

28 листопада 2012 року Договір було взято на облік (зобов'язання) Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області відповідно до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012р., про що свідчить відмітка "зареєстровано та взято на облік" та було взято на фінансове зобов'язання Головним управлінням Державної казначейської служби України у Луганській області платіжне доручення на оплату послуг згідно Договору.

Згідно заключної виписки Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області станом на 03.01.2012 залишок коштів на рахунку Відповідача складав 205451,60 грн.

Відповідач вважає, що належним виконанням зобов'язання, в даному випадку, є реєстрація Договору та рахунку в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Луганській області для здійснення оплати, що він і зробив.

Згідно пункту 3.5 Договору, у разі неодержання грошей в обумовлені строки Позивач не зобов'язаний виконувати замовлення по передплаті. Пунктом 4.1. та 4.2. Договору за невиконання або несвоєчасне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність у порядку та обсязі, передбаченим діючим законодавством України, а саме сплачувати пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення. Замовник (Відповідач) у випадку прострочення виповнення зобов'язання, по вимозі Виконавця (Позивача) зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції усі часи прострочення.

Таким чином, як зазначено відповідачем у відзиві, сторони домовились про те, що відповідальність, у випадку невиконання умов договору, буде у вигляді пені у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг та сплати боргу з урахуванням індексу інфляції. На думку відповідача, позивач не повинен нараховувати ще штраф за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 7 відсотків та 3 відсотки річних від суми боргу, які складають 136,93 грн., а не 205,40 грн., як помилково нарахував Позивач (6846,81 грн * 3% / 12 міс. * 8 міс. прострочення = 136,93 грн. - три відсотки річних).

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 176-0 від 21.09.2012 було розпочато процедуру ліквідації Державного закладу "Луганська обласна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України.

23 травня 2013 року Відповідач надіслав лист Позивачу про неможливість погашення заборгованості у зв'язку з відсутністю бюджетної програми на погашення таких видів заборгованостей перед кредиторами.

Згідно пунктів 3-5 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Виходячи з наведеного вище, відповідач вважає, що позивач повинен був звернутися до суду в місячний термін з дня повідомлення його про неможливість погашення заборгованості, а саме до 23 червня 2013 року.

Тобто, як зазначено відповідачем, позивач пропустив строк звернення до суду з позовом про стягнення коштів.

Розглянувши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2012 року між Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Поштамту - Центру поштового зв'язку № 1 та Державним закладом «Луганська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України (далі - Відповідач), який знаходився у стані ліквідації, було укладено договір № 1142 (далі - Договір) щодо оформлення передплати на періодичні видання на загальну суму 6846 гривень 81 копійка.

Позивачем було отримано від Відповідача та виконано замовлення № 31 від 05 грудня 2012 року на передплату газет та журналів на шість місяців загальною кількістю 29 найменувань на загальну суму 6846 гривень 81 копійка та вручено повідомлення про оплату видань до 30.11.12.

Факт виконання нами своїх зобов'язань щодо здійснення передплати періодичних видань підтверджується картками-дорученнями про доставку кореспонденції.

Відповідно до умов пункту 1.2 Договору розрахунки за Договором здійснюються шляхом оплати у строки, вказану у повідомленні.

Повідомлення від 26.11.12 № 25/31 вручено відповідачу. Строк оплати у ньому зазначений до 30.11.12.

Відповідач листом від 05 грудня 2012 року № 29/4268 за підписом голови ліквідаційної комісії та головного бухгалтера просив надати відстрочення до 28 грудня 2012 року по передоплаті на перше півріччя 2013 року на газети та журнали за Договором.

Проте не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором. Листами від 23.05.13 № 106, 05.06.13 № 107 за підписом голови ліквідаційної комісії Відповідач повідомив, що заборгованість перед позивачем існує та не може бути погашена, оскільки відповідна бюджетна програма відсутня.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача:

- 6867,36 грн. - основна заборгованість за Договором № 1142 від 20.11.2012 з урахуванням інфляційних нарахувань;

- 479,28 грн. - штраф за прострочення виконання зобов'язання;

- 1745,94 грн. - неустойка за невиконання зобов'язання;

- 205,40 - 3% річних.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов пункту 1.2 Договору розрахунки за Договором здійснюються шляхом оплати у строки, вказану у повідомленні.

Повідомлення від 26.11.12 № 25/31 вручено відповідачу. Строк оплати у ньому зазначений до 30.11.12.

Цей строк минув.

Твердження відповідача, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом про стягнення коштів з посиланням на пункти 3-5 статті 112 Цивільного кодексу України, оцінюються судом критично.

Згідно пунктів 3-5 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Але відповідач не відмовляв позивачу у задоволенні його вимог. Навпаки, з листування, наданого сторонами, вбачається, що відповідач згодний з наявністю боргу, але не може його оплатити через відсутність коштів.

Не визнання факту наявності боргу і зазначення про неможливість оплати боргу не є тотожними поняттями. Тому суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений строк для звернення до суду відповідно до ст.112 ЦК України.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення боргу 6846 грн. 81 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.»

Інфляційні нарахування склали - 20 грн. 55 коп. за період з січня по серпень 2013 року включно, 3% річних -143 грн. 93 коп. за період з 29.12.12 по 09.09.13.

Дані суми також підлягають стягненню на користь позивача. В решті у стягненні 3% річних слід відмовити за необґрунтованістю.

Згідно пункту 4.1. Договору за невиконання або несвоєчасне виконання умов договору сторони несуть відповідальність у порядку та обсязі, передбаченим діючим законодавством України, а саме сплачувати пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення.

Позивач просить стягнути 1745,94 грн. - неустойка за невиконання зобов'язання.

Крім того, з посиланням на ст.231 Господарського кодексу України позивач просить стягнути з відповідача штраф 7% - 479 грн. 28 коп.

У задоволенні даних позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Стаття 231 ГК України передбачає, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг) , з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України , за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, однією статтею встановлено дві бази нарахування пені.

Системний аналіз даної норми свідчить, що законом визначено два способи нарахування пені, а саме - за невиконання зобов'язання в натурі стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (за умови якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки). Та за порушення грошових зобов'язань штрафні санкції встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Даний спосіб нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань цілком узгоджується з положеннями ст.549 Цивільного кодексу України, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

За договором у відповідача перед позивачем відсутній обов'язок виконати зобов'язання в натурі (поставити товар, надати послуги), він має сплатити кошти і не сплатив їх. Тобто відповідач порушив саме грошове зобов'язання.

Стаття 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Вищезазначені акти цивільного законодавства не визначають конкретного відсотку, який має нараховуватись, це мають встановити сторони у договорі.

У договорі у пункті 4.1. сторони визначили пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення.

Оскільки відповідач не надає позивачу послуг чи товарів, неможливо визначити і розмір пені, яку він має сплачувати. Отже пеня передбачена лише при не виконанні зобов'язань позивачем.

Тому у стягненні пені (неустойки 1745,94 грн.) слід відмовити.

Аналогічно, оскільки порушено грошове зобов'язання, неможливо застосувати до відповідача і штраф, нарахований відповідно до ст. 231 ГК України.

Тому у стягненні штрафу 479 грн. 28 коп. також слід відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Поштамт-центру поштового зв'язку № 1 Луганської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" до відповідача - Державного закладу "Луганська обласна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України про стягнення 9297 грн. 98 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного закладу "Луганська обласна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, місто Луганськ, вул. Луганської правди, 159, ідентифікаційний код 01983364 на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Поштамт-центру поштового зв'язку № 1 Луганської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", місто Луганськ, вул. В. П'ятьоркіна, 8, ідентифікаційний код 21796581 борг 6846 грн. 81 коп., інфляційні нарахування 20 грн. 55 коп., 3% річних -143 грн. 93 коп. на сплачений судовий збір 1297 грн. 26 коп. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 17 жовтня 2013 року було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 21 жовтня 2013 року.

Суддя Є.А.Лісовицький