Рішення

від 15.10.2013 по справі 913/2486/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

15 жовтня 2013 року Справа № 913/2486/13

Провадження №3/913/2486/13

За позовом Приватного підприємства «Онікс», м. Первомайськ Луганської області,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-інвест вугілля», м. Первомайськ Луганської області,

про стягнення 194 529 грн. 42 коп.

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Хухрянська І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача:

- Боровська Л.С., довіреність б/н від 14.10.2013;

- Бороздіна І.В., довіреність № б/н від 14.10.2013;

від відповідача - Кривошеєва О.В., провідний юрисконсульт, довіреність № 1039/12 від 27.05.2013,

в с т а н о в и в:

Суть спору : Приватним підприємством «Онікс» (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-інвест вугілля» (далі - відповідач) заборгованості за поставку в сумі 194529,42 грн. за договором поставки №01 від 01.01.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору № 01 від 01.01.2013 позивач зобов'язався поставляти бензин, газ скраплений пропан-бутан, паливо дизельне, оливу моторну, оливу індустріальну, а відповідач, як покупець зобов'язався прийняти і своєчасно здійснити оплату за поставлений товар. Позивач свої зобов'язання за вищенаведеним договором виконав в повному обсязі, а відповідач отриманий товар не оплатив у повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 194529,42 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив, яким позов визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи представників позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

01.01.2013 між сторонами у справі був укладений договір поставки № 01 (далі - договір) відповідно до п. 1.1, п. 1.2 якого, позивач зобов'язався поставляти бензин А/95, А/92, А/76, газ скраплений пропан-бутан, паливо дизельне, оливу моторну, оливу індустріальну, а відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору (а.с. 24-25).

Судом встановлено, що згідно наступних видаткових накладних позивачем поставлено відповідачеві товар:

- видаткова накладна №13 від 08.04.2013 на суму 27380,10 грн. з ПДВ та рахунок №13 від 08.04.2013 (а.с. 28);

- видаткова накладна №30 від 13.04.2013 на суму 27713,65 грн. з ПДВ та рахунок №30 від 13.04.2013 (а.с. 34);

- видаткова накладна №48 від 21.04.2013 на суму 40917,36 грн. з ПДВ та рахунок №48 від 21.04.2013 (а.с. 40);

- видаткова накладна №60 від 28.04.2013 на суму 30366,05 грн. з ПДВ та рахунок №60 від 28.04.2013 (а.с. 47);

- видаткова накладна №64 від 30.04.2013 на суму 13187,84 грн. з ПДВ та рахунок №64 від 30.04.2013 (а.с. 53);

- видаткова накладна №5 від 12.05.2013 на суму 217,00 грн. з ПДВ та рахунок №5 від 12.05.2013 (а.с. 60);

- видаткова накладна №6 від 12.05.2013 на суму 27252,40 грн. з ПДВ та рахунок №6 від 12.05.2013 (а.с. 63);

- видаткова накладна №31 від 17.05.2013 на суму 28 976,92 грн. з ПДВ та рахунок №31 від 17.05.2013 (а.с. 69);

- видаткова накладна №63 від 31.05.2013 на суму 209,00 грн. з ПДВ та рахунок №63 від 31.05.2013 (а.с. 75).

Товар був отриманий відповідачем належним чином, без заперечень, що підтверджується підписом уповноваженої особи на видаткових накладних.

Відповідач за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до п. 4.1 договору покупець оплачує товар за ціною згідно рахунків та накладних.

Відповідно до п. 4.2 договору попередня оплата здійснюється згідно наданого рахунку, або за фактом постачання товару в перебігу трьох банківських днів з моменту отримання рахунків.

Заборгованість виникла за наступними поставками:

- видаткова накладна №13 від 08.04.2013 на суму 27380,10 грн.;

- видаткова накладна №30 від 13.04.2013 на суму 27713,65 грн.;

- видаткова накладна №48 від 21.04.2013 на суму 40917,36 грн.;

- видаткова накладна №60 від 28.04.2013 на суму 30366,05 грн.;

- видаткова накладна №64 від 30.04.2013 на суму 13187,84 грн.;

- видаткова накладна №5 від 12.05.2013 на суму 217,00 грн.;

- видаткова накладна №6 від 12.05.2013 на суму 27252,40 грн.;

- видаткова накладна №31 від 17.05.2013 на суму 28 976,92 грн.;

- видаткова накладна №63 від 31.05.2013 на суму 209,00 грн.

Відповідачем було частково оплачено товар в сумі 160000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором поставки на момент звернення з позовом складає 194529,12 грн.

Між сторонами було підписано акт звірення взаємних розрахунків станом на 27.08.2013 (а.с. 78). Зазначеним актом встановлена заборгованість по сплаті поставленого товару в сумі 194529,12 грн.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли з договору поставки №01 від 01.01.2013, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору поставляв відповідачеві товар, а відповідач не в повному обсязі здійснив оплату поставленого товару у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 194529,12 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків від 27.08.2013, який підписаний головними бухгалтерами підприємств та скріплений печатками сторін по справі (а.с. 78).

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-інвест вугілля», 93200, м. Первомайськ Луганської області, вул. Жукова, 15, код 32458462, на користь Приватного підприємства «Онікс», 93200, м. Первомайськ Луганської області, вул. Лисичанська, 30, код 32632610, заборгованість за договором поставки №01 від 01.01.2013 в розмірі 194 529 грн. 42 коп. (сто дев'яносто чотири п'ятсот двадцять дев'ять гривень 42 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 3890 грн. 58 коп. (три тисячі вісімсот дев'яносто гривень 58 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2013.

Суддя А.В. Секірський