Постанова

від 04.10.2013 по справі 801/7771/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2013 р. (14 год. 25 хв.) Справа №801/7771/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Лєбєдєвої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

до Приватного підприємства "Антарес К"

про стягнення заборгованості в розмірі 11163,54 грн.

Обставини справи: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Приватного підприємства «Антарес К» податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 11163,54 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлений законодавством строк самостійно узгоджені податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, нараховані позивачем штрафні санкції, узгоджені у передбаченому законом порядку, та нараховану пеню, в зв'язку з чим утворився податковий борг в розмірі 11163,54 грн., про стягнення якого у судовому порядку просить позивач.

Позивач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним, письмових заперечень на позов суду не надав, про поважність причин неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань до суду не скерував.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Антарес К" зареєстровано виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 11.06.2007 року як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну юридичної особи та є платником податків та зборів, передбачених ст. 9 Податкового кодексу України (а.с.4).

Відповідач взятий на облік платника податків до податкових органів 14.06.2007р. за № 2231 та зареєстрований платником податку згідно свідоцтва № 100053751 від 18.07.2007р. (а.с. 5, 13).

Пунктом 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація, згідно зі ст.49 цього Кодексу подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідачем до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2011 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року, згідно з якими загальна сума податку на додану вартість за вказаний період, з урахуванням часткової сплати складає 5364,35 грн. (а.с. 35-41).

Також, згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2011 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданим 20.07.2011 року, сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки складає 92,00 грн. (а.с 32-34).

18.08.2011 року позивачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якої складений акт № 220/15-2/35168001 від 18.08.2011 року. (а.с. 46-47).

Вказаною перевіркою встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв'язку з несвоєчасною сплатою Приватним підприємством «Антарес К» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначеної у податкових повідомленнях-рішеннях №0003151502 від 12.12.2008 року, №0000023201 від 16.01.2009 року.

На підставі акту перевірки № 220/15-2/35168001 від 18.08.2011 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002381502 від 26.08.2011 року про зобов'язання сплатити штраф у сумі 5683,24 грн. з податку на додану вартість (а.с.43).

Зазначене податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу, проте повернене 31.08.2011р. з відміткою поштового відділення «адресат не значиться». (а.с.42).

Згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

За даними картки особового рахунку відповідачу нарахована пеня за несвоєчасну сплату заборгованості з 01.07.2011р. по 22.09.2011р. в сумі 23,95 грн.

Статтею 57 ПК України визначені строки сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 Податкового кодексу України).

Суду не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0002381502 від 26.08.2011 року, а також його оскарження до суду.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача складає 11163,54 грн., у тому числі 5364,35 грн. - податку на додану вартість за податковими деклараціями за травень, червень, липень та серпень 2011р., 5775,24 грн. - штрафних санкцій (92 грн. (штраф самостійно нарахований відповідачем по уточненому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2011 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок) + 5683,24 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0002381502 від 26.08.2011 року )) та 23,95 грн. пені.

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, грошове зобов'язання платника податку стає податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на суму такого податкового боргу.

В матеріалах справи є виставлені відповідачу перша податкова вимога від 10.01.2009р. №1/15 на суму загальну 35 571,00 (а.с.30) та друга податкова вимога від 18.03.2009р. №2/11 на загальну суму 177393,90 (а.с.31).

У підпункті 59.5 статті 59 Кодексу визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що згідно пп. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції до 01.01.2011р.) було передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Ні Податковий кодекс України, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність відправлення платнику податків нової податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень надсилати нову податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у позові про стягнення коштів за податковим боргом, більша, ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби повинен надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

Суд зазначає, що моментом виникнення обставин, які зумовили звернення до суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом, у разі збільшення суми податкового боргу після надсилання (вручення) податкової вимоги, є момент збільшення суми податкового боргу, але за умови, що таку податкову вимогу було надіслано платнику податків не менше ніж за 60 календарних днів з дня утворення первинної суми податкового боргу.

При цьому моментом збільшення суми податкового боргу є день, що настає за останнім днем строку, протягом якого підлягає сплаті сума податкового зобов'язання платника податку. Строк сплати податкового зобов'язання визначається статтею 57 Кодексу.

Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Аналогічна позиція викладена в Листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 року № 1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу".

З моменту виставлення позивачу другої податкової вимоги відповідачем податковий борг в повному обсязі не сплачувався, що також підтверджується матеріалами справи, тобто підстави для направлення відповідачу нової податкової вимоги відсутні.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість, яку просить стягнути позивач у розмірі 11163,54 грн. утворилась у 2011р., та є податковим боргом у розумінні Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав заперечення на позов, доказів оскарження податкового повідомлення рішення № 0002381502 від 26.08.2011 року, або доказів сплати заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Антарес К" (код ЄДРПОУ 35168001) відкритих у банках на його ім'я, заборгованість з податку на додану вартість в загальному розмірі 11163,54 грн. (одинадцять тисяч сто шістдесят три грн. п'ятдесят чотири коп.) в дохід державного бюджету м. Керчі на р/р № 31118029700019 в УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, код платежу 14010100, ЄДРПОУ 34740946.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кузнякова С.Ю.