Рішення

від 17.10.2013 по справі 902/1197/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 жовтня 2013 р. Справа № 902/1197/13

Провадження № 11/902/37/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна

компанія», м.Київ

до : товариства з обмеженою відповідальністю «Спринт Авто», м. Вінниця

про стягнення 8 308,45 грн.

при секретарі судового засідання Солоненко Т.В.

за участю представників сторін :

позивача : Ліхачов А.А. за довіреністю б/н від 28.11.2012 року.

відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Спринт Авто» 8 308,45 грн., з яких: 6430,22 грн. - основний борг; 1 786,39 грн. - неустойка; 91,84 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 25.10.2012 року між сторонами укладено договір поставки № 12-000341 за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити поставлений товар у спосіб та строки визначені договором. На виконання взятих на себе зобов'язань позивач за накладними поставив відповідачу товар на загальну суму 21 081,72 грн.

Пунктом 2.8. договору сторони визначили зобов'язання відповідача по оплаті кожної партії товару не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту її передачі.

В порушення умов договору відповідачем не здійснено повної оплати за поставлений товар, що призвело до нарахування штрафних санкцій обумовлених договором.

Ухвалою суду від 23.08.2013 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1197/13 з призначенням до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 13.09.2013 року розгляд справи відкладено на 01.10.2013р. та зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 23.08.2013 року в частині надання доказів необхідних для розгляду справи.

20.09.2013 року судом розгляд справи призначено на 17.10.2013 року, про що винесено відповідну ухвалу.

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 23.08.2013р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Ухвали суду направлені відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак були повернуті на адресу суду з відмітками відділення поштового зв'язку наступного змісту: «за закінченням терміну зберігання».

З врахуванням наведеного суд зважає на наступне. Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 11 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При неявці сторін в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19, ч.2 ст.45 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» обов'язок щодо внесення змін про юридичну особу чи фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі стосовно місцезнаходження покладається на останніх.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду сторін або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25 жовтня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (позивач, за договором Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Спринт Авто» (відповідач, за договором Покупець) укладено договір поставки № 12-000341.

Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої (надалі товар), в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах цього договору. Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна партії товару вказується у видаткових (товарних чи товарно-транспортних) накладних, які є невідємною частиною цього договору.

Всі поставки товару за накладними, оформленими сторонами протягом терміну дії даного договору, вважаються такими, що поставлені на підставі та в межах даного договору, навіть за відсутності безпосередньо в накладній вказівки (посилання) на даний договір (п. 1.4. договору).

Ціна, асортимент, номенклатура, найменування, кількість товару, що продається за цим договором, вказуються в додатковій угоді (додатку/специфікації до цього договору) або можуть узгоджуватися сторонами при підписання накладної(их) і вказується в ній (них). Ціна, асортимент, номенклатура, кількість товару, місце і термін поставки вважаються остаточно погодженими сторонами цього договору після підписання повноважними представниками сторін (що мають довіреність на отримання/передачу товарно-матеріальних цінностей) накладної(их). Товар поставляється партіями. Партією товару є товар, зазначений в одній видатковій накладній (ТТН) (п. 2.1. договору).

Постачання партій товару здійснюється Постачальником протягом 3 робочих днів з моменту узгодження Сторонами усної заявки Покупця. Заявка Покупця не є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.4. договору).

Покупець оплачує вартість кожної партії поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення грошових коштів в касу Постачальника. Підстава для оплати товару, отриманого Покупцем за цим договором, є видаткова накладна, або ТТН Форма № 1-ТН (алкогольні напої), або цей договір (п. 2.6. договору).

Грошові кошти, що надходять від Покупця в оплату за отриманий за договором товар, зараховуються Постачальником в рахунок погашення заборгованості Покупця послідовно, починаючи з першої за датою видачі неоплаченої накладної/ТТН (п. 2.7. договору).

Покупець зобов'язується оплатити кожну придбану за цим договором партію товару не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту її передачі (п. 2.8. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року. Термін дії цього договору автоматично продовжується на додаткові однорічні строки у разі, якщо не менше ніж за 30днів до закінчення чергового терміну дії договору, жодна із сторін не повідомила іншу письмово про свій намір припинити подальшу співпрацю (п. 7.1. договору).

На виконання взятих на себе за договором зобов'язань позивачем на підставі видаткових накладних (а.с. 14, 15, 17, 45-49, 70-76) поставлено відповідачу товар на загальну суму 21 081,72 грн., який відповідач отримав згідно довіреностей ( а.с. 10-12, 77-80).

Як свідчать матеріали справи, зокрема виписки банку (а.с. 50-69, 81-112), відповідачем оплачено лише частину товару на суму 14 651,50 грн..

Таким чином, станом на день розгляду справи сума заборгованості за договором становить 6 430,22 грн..

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті сировини.

В силу ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 6 430,22 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 1 786,39 грн. неустойки, з яких: 1 338,64 грн. - 20% штраф та 447,75 грн. - пеня; 91,84 грн. - 3% річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що у разі недотримання термінів оплати товару, зазначених у п.п. 2.8. договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення. У разі якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів, Покупець, крім того, зобов'язаний виплатити Постачальнику штраф в розмірі 20% від вартості партії товару, оплата якої прострочена.

При цьому суд зважає, що при нарахування пені позивачем враховано положення статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яка встановлює, що розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення штрафу, пені та 3% річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.

Перевіркою правильності наданого позивачем розрахунку штрафу, пені та 3% річних судом не виявлено помилок в зв'язку з чим вказані вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог в частині стягнення боргу, штрафу, пені та 3% річних (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спринт Авто» (21009, м. Вінниця, вул. Привокзальна, 2/1, код ЄДРПОУ 35373990) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (97530, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, 19; поштова адреса: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 5-А, код ЄДРПОУ 36499654) 6 430 (шість тисяч чотириста тридцять) грн. 22 коп. - боргу; 1 786 (одну тисячу сімсот вісімдесят шість) грн. 39 коп. - неустойки; 91 (дев'яносто одну) грн. 84 коп. - 3% річних; 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 21.10.2013р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21009, м. Вінниця, вул. Привокзальна, 2/1)