Рішення

від 21.10.2013 по справі 904/6909/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.13р. Справа № 904/6909/13

За позовом Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Криворізького державного комерційно-економічного технікуму Міносвіти і науки України, м. Кривий Ріг

про стягнення 233 314,10 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: Кожемятов К. М., довіреність № 4235/01 від 08.08.13р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Криворізького державного комерційно-економічного технікуму Міносвіти і науки України про стягнення 233 314,10грн., з яких: 215 185,11 грн. - сума заборгованості за спожиту теплову енергію, 908,34 грн. - 3% річних, 4552,78 грн. - пеня, 12667,87грн. - 7% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю послуг за державні кошти №257 від 21.01.2013р., в частині оплати поставленої теплової енергії.

Ухвалою суду від 05.09.2013р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 25.09.2013р.

Разом з позовними вимогами позивач просив винести на стадії порушення провадження у справі ухвалу про забезпечення позову, а саме: накладення арешту на рахунки та майно Криворізького державного комерційно-економічного технікуму Міносвіти і науки України. 25.09.2013р. представник позивача подав до суду заяву, в якій просить не виносити ухвалу про забезпечення позову.

20.09.2013р. до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем згідно актів прийому-передачі. Просив відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення штрафу, пені та 3% річних за прострочення строків сплати за теплову енергію, у зв'язку з тим, що вона є неспіврозмірною сумі боргу. Відмовити позивачу у стягненні судових витрат з відповідача.

25.09.2013р. у судовому засіданні оголошено перерву до 21.10.2013р.

У судове засідання з'явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2013р. між Криворізьким державним комерційно-економічним технікумом Міносвіти і науки України (споживач) та Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (постачальник) було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №257 (далі-договір).

Постачальник зобов'язується з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. надати споживачеві послуги, зазначені п. 1.2 договору, а споживач - прийняти і оплатити такі послуги по встановленим тарифам в строки, передбачені цим договором (п. 1.1 договору).

Постачальник відпускає споживачеві теплову енергію у відповідності з установленим планом тепло-споживання на 2012р. (додаток №1 до договору), на об'єкти вказані в дислокації (п. 1.5 договору).

Оплата за теплову енергію здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, відповідно до встановлених тарифів за фактично спожиту теплову енергію до 14-го числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії (п. 4.1 договору).

Споживач здійснює оплату в грошовій формі в повному розмірі, згідно виставленого рахунку по мірі фінансування (п. 4.2 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач сплачує вартість наданої теплової енергії згідно затверджених тарифів. У випадку зміни тарифів на послуги теплопостачання, постачальник та споживач укладають додаткову угоду (п. 4.3 договору).

За порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми (п. 7.2.6 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє з 01.01.2013р. до 31.12.2013р. згідно ст.. 631 Цивільного кодексу України (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору позивач у період з лютого 2013 року по квітень 2013 року поставив на адресу відповідача теплову енергію на загальну суму 215 185,11 грн., що підтверджується актами здачі-приймання послуг, підписаними представниками постачальника та споживача, а саме:

- акт №0088 за лютий від 28.02.2013р. на суму 98 903,54 грн. (а.с. 16);

- акт №0088 за березень від 29.03.2013р. на суму 82066,20 грн. (а.с. 17);

- акт №0088 за квітень від 30.04.2013р. на суму 34 215,37 грн. (а.с. 18).

У порушення умов договору відповідач не оплатив поставлений природний газ, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 215 185,11грн., що підтверджується актом звірки за спожиту теплову енергію за період з 01.02.2013р. по 01.05.2013р. (підписаного представниками позивача та відповідача) станом на 16.09.2013р. (а.с. 73).

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 215 185,11грн.

На час розгляду справи доказів оплати спожитої теплової енергії в сумі 215185,11грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував. Натомість у відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем згідно актів прийому-передачі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 215185,11грн. є правомірними і підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 7% штраф за спожиту і неоплачену теплову енергію у лютому та березні 2013р. у розмірі 12667,87 грн. та пеню у розмірі 4552,78 грн.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Згідно з п. 7.2.6 договору за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.

Відповідач не сплатив позивачу за спожиту теплову енергію у лютому і березні на загальну суму 180969,74 грн., 7% від вказаної суми становлять 12667,87 грн.

Пеня нарахована відповідно до умов договору та вимог закону.

У відзиві на позовну відповідач просив відмовити позивачу у стягненні з відповідача штрафу, пені та відсотків за прострочення строків сплати за теплову енергію, у зв'язку з тим, що вона є неспіврозмірною сумі боргу. Відмовити позивачу у стягненні судових витрат з відповідача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України (п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З наведеного вбачається, що господарському суду надано право на зменшення розміру пені у взаємозв'язку (сукупністю) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру пені, однак право на звільнення від сплати пені господарському суду Господарським процесуальним кодексом не надано.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про звільнення від сплати пені та штрафу задоволенню не підлягає.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за 3% річних у розмірі 908,34 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних - розмірі 908,34 грн.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є правомірними і підлягають задоволенню в повному обсязі на загальну суму 233 314,10грн., з яких: 215 185,11 грн. - сума заборгованості за спожиту теплову енергію, 908,34 грн. - 3% річних, 4552,78 грн. - пеня, 12667,87грн. - 7% штрафу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 4666,28грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Криворізького державного комерційно-економічного технікуму Міносвіти і науки України (50042, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Курчатова, 13, ідентифікаційний код 01565922) на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ідентифікаційний код 00130850) 215 185,11 грн. - сума заборгованості за спожиту теплову енергію, 908,34 грн. - 3% річних, 4552,78 грн. - пеня, 12667,87грн. - 7% штрафу, про що видати наказ.

Стягнути з Криворізького державного комерційно-економічного технікуму Міносвіти і науки України (50042, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Курчатова, 13, ідентифікаційний код 01565922) на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ідентифікаційний код 00130850) витрати по сплаті судового збору в розмірі 4666,28грн ., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.В. Мілєва Повне рішення складено 21.10.2013