Рішення

від 15.10.2013 по справі 906/1393/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" жовтня 2013 р. Справа № 906/1393/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Козуба О.М. (довіреність №271 від 20.12.12)

від відповідача: Савельєва О.О. (начальник служби)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Київ)

до Служби у справах дітей Житомирської обласної державної адміністрації (м.Житомир)

про стягнення 4789,81 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 4789,81грн., з яких: 4684,05грн. боргу за надані телекомунікаційні послуги, 29,60грн. пені, 76,16грн. 3% річних.

11.10.13 до суду надійшли заперечення на позовну заяву №956 від 11.10.13, в якому Служба у справах дітей Житомирської обласної державної адміністрації позовні вимоги не визнає з тих підстав, що борг виник не з вини відповідача, станом на 09.10.13 відповідач погасив суму боргу.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що заборгованість, яка виникла за період з 01.11.12 по 01.09.13 в сумі 5195,44грн. погашена відповідачем в повному обсязі 08.10.13.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (позивач) та Службою у справах дітей Житомирської обласної державної адміністрації (абонент/відповідач) укладені наступні договори:

- №2860 від 15.02.11 про надання телекомунікаційних послуг;

- №2860 від 14.02.13 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти;

- №770 від 08.08.07 про надання АDSL-доступу до мережі інтернет.

За умовами вказаних договорів позивач зобов'язався надавати відповідачу телекомунікаційні та інші послуги , а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги.

На виконання умов вказаних договорів, позивач виконав свої зобов'язання про що не заперечили сторони у судовому засіданні.

За умовами вказаних договорів, відповідач проводить оплату за надані послуги щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків позивача, виставлених до 10 числа поточного місяця, що натупає за звітним.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг виконував неналежним чином, внаслідок чого згідно розрахунку позивача, за період з 01.11.12 по 01.09.13 перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 4684,05 грн.

14.02.13 позивач надіслав відповідачу претензію №511/20, в якій просив погасити заборгованість що виникла (а.с.45).

У відповіді на претензію відповідач повідомив, що борг виник не з вини відповідача, оскільки станом на 08.10.13 в Головному управлінні державної казначейської служби у Житомирській області знаходилися зареєстровані фінансові зобов'язання на загальну суму 5218,18грн., які не були проплачені (а.с.46,47).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач позовні вимоги не визнав з тих підстав, що борг виник не з вини відповідача. Станом на 09.10.13 відповідач погасив суму боргу у повному обсязі.

Згідно платіжних доручень №208,№37 від 12.09.13, №227,№187,№33 від 08.10.13 (а.с.56-58) відповідач погасив суму боргу, про що не заперечив представник позивача у судовому засіданні.

Згідно довідки позивача від 15.10.13, станом на 08.10.13 борг відповідачем погашено у повному обсязі.

Відтиск печатки банку на вказаних платіжних дорученнях свідчить про те, що борг відповідача погашено 08.10.13, тобто після подачі позову до суду (30.09.13).

За таких обставин, провадження у справі в частині вимоги про стягнення 4684,05грн. підлягає припиненню на підставі ст.80 ч.1п.1-1 ГПК України, за відсутності предмету спору.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 29,60 грн.(а.с.28).

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору №2860 від 15.02.11 та пунктом 7.3 договору №2860 від 14.02.13 сторони передбачили, що у разі затримки оплати за надані послуги відповідачу нараховується пеня на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає що дана вимога позивача підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Крім того, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача 76,16грн. 3% річних.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заперечення відповідача спростовує ст.625 п.1 ЦК України, в якій зазначено про те, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 105,76грн., з яких: 29,60 грн. пені, 76,16 грн. річних. В частині вимоги про стягнення 4684,05 грн. провадження у справі підлягає припиненню.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути із Служби у справах дітей Житомирської обласної державної адміністрації (10014,м.Житомир, вул.М.Бердичівська,25; код 22063001) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Т.Шевченка,18; код 21560766) - 29,60 грн. пені, 76,16 грн. річних, 1720,50 грн. судового збору.

3.Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 4684,05 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.10.13

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу