Рішення

від 15.10.2013 по справі 912/1151/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 рокуСправа № 912/1151/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1151/13

за позовом: прокурора м. Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, м. Кіровоград

до приватного підприємства "Екологія", Кіровоградська обл., м. Олександрія

про стягнення 99447,39 грн.

за участю представників:

від прокуратури - прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури м. Кіровограда Угленко О.Ю., посвідчення № 019541 від 12.08.2013р.;

від позивача - головний спеціаліст юридичного сектору-юрисконсульт Кириленко О.О., довіреність № 04-4/128 від 01.10.2013р.;

від відповідача - Гулий А.В, довіреність № 8 від 27.09.2013р.

Прокурор м. Олександрії звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Екологія" шкоди, завданої засміченням земельної ділянки, у розмірі 99447,39 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.08.2013р. позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №912/1151/13.

Позивач у своїх письмових поясненнях підтримав позовні вимоги прокурора, що підтвердив у судовому засіданні також і його представник.

Відповідач подав до суду відзив на позов, у якому повністю заперечує позовні вимоги прокурора та просить суд відмовити у задоволенні позову. Таку ж позицію відповідача підтримав і його представник у судовому засіданні.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області 06.03.2013р. проведено перевірку з дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним підприємством "Екологія" та встановлено факт засмічення земельних ділянок площами 11217 кв. м, 5821 кв. м, твердими побутовими та комунальними змішаними відходами.

За результатами перевірки 06.03.2013р. складено акт дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Постановою Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 06.03.2013р. № 003521 заступника директора приватного підприємства "Екологія" Бабіченка Олександра Івановича притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 2040,00 грн.(а.с.68-69).

Бабіченко О.І. оскаржив вказану постанову до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області 18.04.2013р., проте ухвалою від 22.04.2013р. суддя Олександрійського міськрайонного суду Петрова О.Ф. залишила позовну заяву Бабіченка О.І. без розгляду на підставі статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи зазначене та в силу вимог статті 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 06.03.2013р. № 003521 набрала законної сили 19.03.2013р.

Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04.04.2007р. № 149 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 25.04.2007р. за №422/13689 здійснено розрахунок засмічення земельних ділянок твердими побутовими відходами. Згідно проведеного розрахунку розмір відшкодування шкоди складає 99447,39 грн. (а.с. 25-26).

07.05.2013 року на адресу приватного підприємства "Екологія" позивачем направлено претензію № 08-8/1176 з вимогою відшкодувати зазначену вище шкоду в розмірі 99447,39 грн. (а.с. 23-24). Однак, направлена претензія залишена відповідачем без задоволення.

Вирішуючи спір про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 99447,39 грн., господарський суд враховує наступне.

В силу вимог статті 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 1 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що терміни вживаються в цьому Законі в такому значенні: земля - поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею; забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості.

Відповідно до приписів статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотриманням вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно з вимогами пунктів "в" та "и" статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну та іншу відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Законом України "Про охорону земель" визначено правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; уживати заходів щодо запобігання негативного і екологонебезпечного впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно з законом; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

З зазначеною нормою кореспондується і частина 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", якою визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Частиною 1 статті 69 цього Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, діяльність яких погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Відповідно до пункту "а" статті 32 Закону України "Про відходи" забороняється ведення будь-якої господарської діяльності, пов'язаної з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення і розміщення відходів.

Відповідальність за засмічення земельних ділянок площею 11217 кв. м та 5821 кв. м твердими побутовими та комунальними змішаними відходами покладається на відповідача, враховуючи наступне.

На території Лікарівської сільської ради розміщено Олександрійське міське сміттєзвалище, а саме об'єкт "Звалище твердих побутових і нетоксичних промислових відходів в м. Олександрії Кіровоградської області" (надалі - Полігон ТПВ). Полігон ТПВ розміщено на землях запасу колишнього піщаного кар'єру та займає загальну площу 3,0 га.

Рішенням Олександрійської районної ради №125 від 21.03.2007 р. погоджено надання в постійне користування Олександрійському комітету містобудування, житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, раціонального природокористування міської ради земельної ділянки площею 3,0 га за рахунок земель запасу колишнього піщаного кар'єру на території Лікарівської сільської ради для організації, обслуговування міського звалища твердих побутових та нетоксичних промислових відходів (а.с.64).

І пусковий комплекс цього звалища було введено в експлуатацію згідно Акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 14.03.20087 р. (а.с.74-77).

12.05.2008р. між комітетом містобудування, житлово-комунального господарства регулювання земельних відносин, раціонального природокористування (замовник) та приватним підприємством "Екологія" (виконавець) укладений договір на утримання звалища твердих побутових відходів м. Олександрія (територія Лікарівської сільської ради) (далі - Договір) (а.с. 65-67). Предметом Договору є передача замовником виконавцю функцій з утримання та обслуговування звалища твердих побутових відходів м. Олександрія, що знаходиться на території Лікарівської сільської ради (12 км північно-східної сторони від міста, вздовж автодороги Олександрія-Кременчук). Метою Договору є технологічна перевірка та забезпечення належного утримання звалища твердих побутових відходів, приймання, сортування та захоронення твердих побутових та нетоксичних відходів.

Проаналізувавши умови Договору господарський суд враховує, що відповідно до підпункту 7.1. пункту 7 Договору виконавець, тобто приватне підприємство "Екологія", зобов'язується забезпечити якісне та належне утримання, приймання, сортування та захоронення твердих побутових та нетоксичних промислових відходів і прилеглої території відповідно до вимог законодавства, нормативних документів та умов Договору.

Із матеріалів справи вбачається, що засмічені земельні ділянки площею 11217 кв. м та 5821 кв. м є прилеглою територією до Полігону ТПВ, який обслуговується відповідачем та розташований на земельній ділянці загальною площею 3,0 га.

Тому зазначеним підпунктом Договору спростовуються доводи відповідача про його непричетність до забруднення земельних ділянок площею 11217 кв. м та 5821 кв. м , що прилягають до території сміттєзвалища, яке йому передано для утримання та обслуговування.

Також суд бере до уваги, що постанова № 003521 від 06.03.2013р. про адміністративне правопорушення щодо заступника директора приватного підприємства "Екологія" Бабіченка О.І. набрала законної сили.

Стаття 33 Закону України "Про відходи" регламентує вимоги щодо зберігання та видалення відходів, згідно з якими забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктах, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико - культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Згідно пунктів "а" та "б" частини першої статті 42 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів.

Cтаттею 43 цього ж Закону унормовано, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Таким чином, відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов землекористування, в тому числі засмічення земель.

Пунктом 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 04.04.2007р. № 149 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 25.04.2007р. за №422/13689 (далі - Методика) передбачено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Цією ж Методикою при нарахуванні суми шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в зв'язку із засміченням земельної ділянки, та пред'явленні позову керувався позивач.

Враховуючи все вищевикладене господарський суд не може погодитися з твердженням відповідача про відсутність підстав для стягнення шкоди, оскільки вчинення відповідачем правопорушення підтверджується матеріалами справи та змістом позовних вимог, згідно яких приватне підприємство "Екологія" відповідає за несанкціоноване розміщення та складування відходів на прилеглій території до сміттєзвалища, яке зобов'язалося за Договором утримувати, що є недотриманням встановленого порядку поводження з відходами та порушенням вимог Земельного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про відходи" та зумовлює виникнення правових наслідків у вигляді стягнення шкоди.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди регламентовано статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

В деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку, що прокурором та позивачем доведено належними доказами факт заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу в загальній сумі 99447,39 грн., тоді як відповідач не довів відсутності в його діях чи діях його працівників вини в заподіянні відповідної шкоди.

З огляду на викладене позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Екологія" шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельних ділянок у розмірі 99447,39 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В главі IV Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №43 від 29.01.2013р., визначено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім'я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації (п. 4.1.). Для щоденного акумулювання коштів спеціального фонду державного бюджету в Головних управліннях Казначейства відкриваються аналітичні рахунки окремо за кожним видом надходжень (п. 4.2.).

Таким чином, кошти у вигляді відшкодованої шкоди зараховуються на аналітичний рахунок, відкритий для відповідної території, після чого розподіляються між відповідними спеціальними фондами відповідних бюджетів

Приписами статті 2 Цивільного кодексу України визначено, що учасником цивільних відносин є, зокрема, держава Україна (ч.2).

Статтею 170 цього кодексу визначено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч.1).

Згідно ж статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Отже, виходячи з територій та кодів бюджетної класифікації відшкодована шкода підлягає зарахуванню до спеціального фонду місцевого бюджету Олександрійського району з подальшим розподілом коштів між бюджетами у вказаних розмірах.

Відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1988,95 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Екологія" (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, проспект Леніна, 118, кв. 148, ідентифікаційний код 32412522) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України, спеціальних фондів місцевих бюджетів Кіровоградської обласної ради та Лікарівської сільської ради Олександрійського району на аналітичний рахунок за реквізитами: р/р 33117331700030, банк отримувача ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код отримувача коштів ЄДРПОУ 37944584, код бюджетної класифікації 24062100, отримувач коштів УК у Олександрійському районі м. Олександрії - шкоду, завдану засміченням земельної ділянки, у розмірі 99447,39 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з приватного підприємства "Екологія" (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, проспект Леніна, 118, кв. 148, ідентифікаційний код 32412522) в доход Державного бюджету (отримувач коштів: УК у м. Кіровограді /м. Кіровоград/; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області; рахунок №31211206783002; МФО 823016; ідентифікаційний код 38037409; код бюджетної класифікації 22030001) - 1988,95 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 21.10.2013 р.

Суддя О.Б. Шевчук