Рішення

від 07.10.2013 по справі 910/15472/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15472/13 07.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» доКонцерну «Військторгсервіс» простягнення 24 663,45 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ворона О.Ф. - директор;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну «Військторгсервіс» про стягнення 18 000,00 грн. - основної заборгованості, 1 263,45 грн. - пені та 5 400,00 грн. - штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору купівлі - продажу № 45р від 12 лютого 2010 року в повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 18 000,00 грн.

Ухвалою від 14.08.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.09.2013 року.

В судовому засіданні 09.09.2013 року представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання 09.09.2013 року не з'явився, проте подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд задовольнив його клопотання та відклав розгляд справи на 30.09.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 30.09.2013 року подав додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 30.09.2013 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позову заперечував.

В судовому засіданні 30.09.2013 року оголошено перерву до 07.10.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 07.10.2013 року подав заяву, відповідно до якої просив суд вважати вірним 2012 рік при нарахуванні пені. В судовому засіданні 07.10.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.10.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент», іменоване надалі «Продавець» (позивач) та Концерном «Військторгсервіс», іменоване надалі «Покупець» (відповідач) був укладений договір купівлі - продажу № 45р (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар - напої, чіпси, соки, кондитерські вироби на умовах, визначених у даному договорі.

Відповідно до пункту 2.1 договору загальна сума договору складається з сум, зазначених в накладних.

Згідно з пунктом 4.1 договору доставка товару проводиться окремими партіями протягом строку дії договору.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що продавець може надати покупцю право сплатити вартість поставленого товару протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати прийому - передачі товару.

Моментом виконання своїх зобов'язань по здійсненню розрахунків за товар є дата надходження відповідної суми на банківський рахунок або до каси продавця (п. 5.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 50 653,20 грн.

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 32 653,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 677 від 10.05.2012 року на суму 1 000,00 грн., № 717 від 16.05.2012 року на суму 1 000,00 грн., № 746 від 21.05.2012 року на суму 1 000,00 грн., № 815 від 28.05.2012 року на суму 2353,20 грн., № 830 від 29.05.2012 року на суму 1 000,00 грн., № 846 від 30.05.2012 року на суму 1 000,00 грн., № 897 від 05.06.2012 року на суму 3 300,00 грн., № 931 від 11.06.2012 року на суму 500,00 грн., № 977 від 14.06.2012 року на суму 500,00 грн., № 1014 від 18.06.2012 року на суму 2 000,00 грн., № 1351 від 31.07.2012 року на суму 1 000,00 грн., № 1366 від 02.08.2012 року на суму 1 000,00 грн., № 1386 від 03.08.2012 року на суму 1 000,00 грн., № 1410 від 07.08.2012 року на суму 1 000,00 грн., № 1434 від 09.08.2012 року на суму 1 000,00 грн., № 1480 від 14.08.2012 року на суму 1 000,00 грн., № 1519 від 21.08.2012 року на суму 7 000,00 грн., № 1514 від 21.08.2012 року на суму 2 000,00 грн., № 1529 від 23.08.2012 року на суму 2 000,00 грн., № 1546 від 27.08.2012 року на суму 2 000,00 грн., в результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 18 000,00 грн.

07.08.2013 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату боргу в сумі 18 000,00 грн., що засвідчується описами вкладення в цінний лист та копіями фіскальних чеків, проте відповідач залишив вказану вимогу без задоволення та належного реагування.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 18 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.1 договору у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний оплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Пунктом 7.4 договору сторони погодили, що у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобов'язаний сплатити на користь продавця, крім установленої договором пені (п. 7.1), штраф за ухилення від оплати в розмірі 30% від вартості отриманого та неоплаченого в строк товару.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись пунктами 7.1 та 7.4 договору нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у сумі 5 400,00 грн. та пеню в сумі 1 263,45 грн.

Здійснивши перерахунок штрафу та пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, дат здійснених поставок товару, проплат та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Концерну «Військторгсервіс» (місцезнаходження: 03151, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Молодогвардійська, 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Континент» (місцезнаходження: 14010, м. Чернігів, вул. Дніпровська, 26, код ЄДРПОУ 24840319) 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. - основної заборгованості, 1 263 (одну тисячу двісті шістдесят три) грн. 45 коп. - пені, 5 400 (п'ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. - штрафу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

14.10.2013 року

Суддя Спичак О.М.