Постанова

від 17.10.2013 по справі 15/208-42/396-6/542-41/107

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2013 р. Справа№ 15/208-42/396-6/542-41/107

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від скаржника: Єршова С.В. - представник;

Від боржника: Івахненко І.В. - представник;

Від ВДВС: не з"явились;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2013

у справі № 15/208-42/396-6/542-41/107(суддя Спичак О.М.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві

за позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"

про стягнення 26 508 657,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2013 у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві відмовлено.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2013 скасувати, винести постанову, якою визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, визнати незаконною постанову Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2013 ВП № 8942824, зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві відновити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 31.05.2007 № 15/208-42/396.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" сформовано колегію суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" прийнято до провадження.

09.10.2013 представником боржника через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання, призначене на 10.10.2013, повноважний представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представником Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в судовому засіданні 10.10.2013 подано клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 17.10.2013.

В судовому засіданні 17.10.2013 представник боржника та скаржника надали усні пояснення з приводу апеляційної скарги.

Представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві в судове засідання 17.10.2013 не зявився, про слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.09.2005 р. позов задоволено частково, стягнуто з ВАТ «Укрнафта»на користь НАК «Нафтогаз України» 25866000,00 грн. боргу, 3010230,90 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 723532,31 грн. трьох процентів річних, 471614,85 грн. пені, 1700,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2007р. рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2005 р. змінено та стягнуто з ВАТ «Укрнафта» на користь НАК «Нафтогаз України» 7302673,38 грн. основного боргу, 801103,27 грн. інфляційних, 186067,20 грн. 3 % річних, 133638,92 грн. пені, 469,20 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

На виконання вищезазначеного рішення Господарського суду міста Києва, зміненого постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2007 р. видано наказ № 15/208-42/396 про стягнення з ВАТ «Укрнафта» на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 7 302 673,38 грн. основного боргу, 801 103,27 грн. інфляційних, 186 067,2 грн. 3% річних, 133 638,92 грн. пені, 469,20 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Таким чином всього сума стягнення становила 8 424 069,97 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.2007 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2007р., а також рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2005 р. у справі 15/208-42/396 щодо збитків від інфляції, трьох процентів річних та пені скасовано, справу в цій частині передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2007р. залишено без змін.

Таким чином за результатами судового розгляду справи № 15/208-42/396 відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу 7 302 673,38 грн. основного боргу, 469,20 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Загальна сума, що підлягала до стягненню за рішенням суду становила 7 303 260,58 грн.

Відповідно до приписів ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, одним із способів припинення зобов'язання є зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зобов'язання ПАТ «Укрнафта» в частині сплати 7 302 673,38 основного боргу було припинене шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.06.2012р. № юр-1151/328 на суму 6 304 414,91 грн., від 18.09.2012р. № юр - 1733/485 на суму 681 282,51 грн. та від 26.12.2012р. № юр-2230 на суму 316 975,96 грн.

Зобов'язання в частині сплати 469,20 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу припинене шляхом погашення зазначеної суми боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 163-АБ13 від 25.06.2013 р.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення у справі № 15/208-42/396.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає припиненню у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Судом встановлено, що на момент винесення оскаржуваної постанови, ПАТ «Укрнафта» борг згідно наказу № 15/208-42396 від 31.05.2007 р. з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 10.07.2007 року у справі 15/208-42/396 погасило у повному обсязі у спосіб як зазначено вище.

У відповідності до частини 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Колегія суддів приходиь до висновку, що посилання скаржника на те, що в оскаржуваній постанові державним виконавцем не зазначено заяви ПАТ «Укрнафта» від 18.09.2012 р. за № юр-173/485, а також доводи скаржника про невідображення в бухгалтерському обліку стягувача заяви боржника про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.12.2012 р. за № юр-2230 не є підставою для визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 8942824, а відповідної постанови недійсною, оскільки рішення суду ПАТ «Укрнафта» фактично було виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Оскільки станом на сьогодні постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2007р. по справі № 15/208-42/39 виконана ПАТ «Укрнафта» у повному обсязі, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для відновлення виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 31.05.2007р. № 15/208-42/396 також відсутні.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі та поясненнях до апеляційної скарги, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, які давали б підстави для задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 19.08.2013 у даній справі прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в ухвалі, дійсним обставинам справи, тому ухвала є законною та обґрунтованою. Підстав для скасування вказаної ухвали та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 у справі № 15/208-42/396-6/542-41/107 19.08.2013 залишити без змін.

Матеріали справи №15/208-42/396-6/542-41/107 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Михальська Ю.Б.

Тищенко А.І.