Постанова
від 14.10.2013 по справі 901/138/13-г
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року Справа № 901/138/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Латиніна О.А.,

суддів Градової О.Г.,

Сікорської Н.І.,

за участю представників сторін:

представники сторін у судове засідання не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов.М.М.) від 04 березня 2013 року у справі №901/138/13-г

за позовом орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а, м. Сімферополь, 95026) в особі Феодосійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гарнаєва, 67-а, м. Феодосія, 98112)

до обслуговуючого кооперативу "ЖК-12-Ф" (вул. Чкалова, 181, кв.67, м. Феодосія, 98100)

про стягнення 93513,75 грн.

ВСТАНОВИВ :

Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Житлового кооперативу "ЖК-12" про стягнення заборгованості за договором з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №17 від 16.01.2001 на загальну суму 112 513,75 грн., з якої: сума боргу у розмірі - 108 731,47 грн.; інфляційні нарахування у розмірі - 1631,00 грн.; 3 % річних у розмірі - 2151,28 грн.

04 лютого 2013 року позивач зменшив суму позовних вимог, у зв'язку з добровільним погашенням відповідачем заборгованості у сумі 19 000, 00 грн. та просив суд стягнути з Житлового кооперативу "ЖК-12" 89 731,47 грн. основного боргу, 1 631,00 грн. інфляційних нарахувань, 2 151,28 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 березня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з обслуговуючого кооперативу "ЖК-12-Ф" на користь орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" заборгованість у розмірі 38253,82 грн., а також судовий збір у розмірі 1420,62 грн.

Приймаючі рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення основної заборгованості, суд першої інстанції прийшов до висновку, що розмір заборгованості з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, яка підлягає стягненню та підтверджується матеріалами справи складає 38253,82 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у розмірі - 1631,00 грн. та 3 % річних у розмірі - 2151,28 грн., суд першої інстанції зазначив, що договір з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №17 від 16.01.2001 на даний час у відповідності із законодавством є нікчемним, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань у розмірі - 1631,00 грн. та 3% річних у розмірі - 2151,28 грн., є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача суми заборгованості, яка склалася станом на 01 грудня 2009 року у розмірі 50 001, 99 грн., суд першої інстанції з урахуванням заяви відповідача відмовив в задоволенні цій вимоги посилаючись на сплив строку позовної давності.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити зазначене рішення суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу, а також інфляційних втрат та 3% річних, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не були у повному обсязі встановлені обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення спору.

Зокрема заявник апеляційної скарги що суд першої інстанції безпідставно відмовив в стягненні суми заборгованості, яка виникла станом на 2009 рік, посилаючись на сплив позовної давності. Разом з тим, скаржник зазначає, що суд першої інстанції без наявних правових підстав відмовив у стягненні інфляційних нарахувань та 3 % річних вважаючи договір, який був укладений між сторонами по справі, нікчемним.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 травня 2013 року, відновлено орендному підприємству "Кримтеплокомуненерго" в особі Феодосійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 березня 2013 року у справі №901/138/13-г, прийнято апеляційну скаргу до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав передбачених статтею 77 Господарського процесуального кодексу.

Склад колегії з розгляду апеляційної скарги, також неодноразово змінювався з підстав зазначених в розпорядженнях керівництва суду, які містяться в матеріалах справи.

У розгляді справи неодноразово оголошувалась перерва.

В судове засідання 14 жовтня 2013 року, представники сторін не з'явились.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, оскільки у попередніх судових засіданнях доводи сторін щодо обставин справи були заслухані судовою колегією.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

16 січня 2001 року між орендним підприємством "Феодосіятеплокомуненерго", правонаступником якого є позивач та Споживачем - ЖК №12 , правонаступником якого є обслуговуючий кооператив "ЖК-12-Ф" був укладений договір про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №17 (том 1 арк. с. 8-11).

01 жовтня 2012 року між сторонами підписано Додаткову угоду, відповідно до якої замінені слова у договорі з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №17 від 16.01.2001 "Житловий кооператив "ЖК -12" на "Обслуговуючий кооператив "ЖК -12". Умови договору, які не зачеплені дійсною угодою, залишаються незмінними.

Відповідно до розділу 1 договору, теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому об'ємах, а Споживач зобов'язується укладати договори з орендарями, квартиронаймачами, власниками квартир та вбудованих приміщень, оплачувати отриману теплову енергію по затвердженим тарифам в строки та порядку, передбаченому дійсним договором.

Розділом 5 договору "Порядок розрахунків" передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться виключно у грошовій формі, відповідно встановленим тарифам за розрахунковий період. Розрахунковим періодом являється календарний місяць.

Споживач оплачує отриману теплову енергію, нараховану теплопостачальною організацією у відповідності з рекомендованими вимогами к показникам надання послуг та зменшення плати за них при зниженні якості, викладеними у правилах надання населенню послуг по водо-, теплопостачанню та водовідведенню, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1497 від 30.12.1997. Оплата проводиться до 20-го числа кожного місяця, відповідно виставленої платіжної вимоги - доручення по тарифам для населення (1-ша група), затверджених Постановою Уряду АР Крим № 362 від 24.10.2000.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати не виконав, у зв'язку з чим за розрахунком позивача у нього утворилась заборгованість за спожиті послуги за період з 01.12.2009 по 01.12.2012 у розмірі 89 731,47 грн., заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачено, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Автономної Республіки Крим із відповідним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вбачає підстави для часткового скасування рішення суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки, в той час як зобов'язанням є різновид цивільного правовідношення, яке може виникати як із договору, так і на інших підставах передбачених цивільним законодавством.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Перш за все, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що свобода договору, означає право громадян або юридичних осіб та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

Зі змісту цієї норми вбачається, що свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів. Змістом договору є умови, які сторони передбачили в угоді.

Аналогічний правовий припис викладений у статті 180 Господарського кодексу України, яка встановлює, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір по своєї правової природі є договором енергопостачання.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Виконання цивільних обов'язків згідно статті 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналогічна норма міститься у статті 509 Цивільного кодексу України.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

А в силу статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено, у зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати вартості поставленої теплової енергії, за розрахунком позивача у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 89 731,47 грн., проте судом першої інстанції задоволено суму заборгованості, яка підлягає стягненню у розмірі 38253,82грн.

В ході розгляду справи, у зв'язку з наявністю суперечливостей у розрахунках сторін, судом апеляційної неодноразово було зобов'язано позивача надати подрібни розрахунки суми основної заборгованості, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Проте, з наданих позивачем розрахунків вищезазначених сум, судовій колегії не можливо встановити дійсну суму основної заборгованості, розмір 3% річних та інфляційних нарахувань, оскільки всі надані розрахунки позивача відрізняються один від одного, суми є збільшеними без наявного обґрунтування такого збільшення.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку щодо необхідності здійснення власного розрахунку всіх вищенаведених сум.

Як встановлено в ході розгляду справи, заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідача нарахована за період з 01.12.2009 по 01.12.2012.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач з посиланням на норми Цивільного кодексу України просив застосувати до вищезазначеного періоду строк позовної давності.

Так, відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки.

За змістом статті 260 цього Кодексу позовна давність обчислюється за загальним правилами визначення строків, встановлених статтями 253-255 Цивільного кодексу України та не може бути змінена за домовленістю сторін.

Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з частиною п'ятою статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебігу позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно до пунктів 2-4 статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що за умови дослідження у судовому засіданні доказів, судом буде установлено, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, ухвалюється рішення про відмову в позові у зв'язку із закінченням строку давності , а при визнанні причини пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.

Детальніше розглянувши матеріали справи та надані доказі, судова колегія вважає, що у даному випадку суд першої інстанції правомірно застосував строк позовної давності до спірних правовідносин, в частині стягнення заборгованості, яка склалась за відповідачем станом на 01 грудня 2009 року.

З урахуванням встановлених обставин, щодо наявності правових підстав для застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, судова колегія здійснивши детальніший розрахунок суми заборгованості з урахуванням періоду на який розповсюджується позовна давність, прийшла до висновку що судом першої інстанції вірно розраховано суму основної заборгованості за договором у розмірі 38253,82грн.

Стосовно тверджень позивача щодо наявності правових підстав для зарахування сум переплат у погашення заборгованості за більш пізній період ніж той, що вказаний в платіжних дорученнях, а саме листа Національного банку України від 09 червня 2011 року №25-111/1438-7141 " Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу", пункт 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, судова колегія залишає поза увагою, оскільки зазначені підзаконні акти взагалі не містять в собі таких норм, які надавали б можливість позивачу змінювати реквізити та призначення платежів на власний розсуд.

Також не надає такого права позивачу і наявність наказу орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго" №152 від 30.12.2011, який на думку судової колегії є внутрішнім документом та не є підзаконним актом.

Щодо висновків суду першої інстанції стосовно відмови у стягненні відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних, слід зазначити наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, суд першої інстанції з посиланням на Прикінцеві положення Закону України "Про житлово- комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-IV, зазначив, що договір з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №17 від 16.01.2001 на даний час є нікчемним, однак судова колегія вважає їх передчасними, у зв'язку із наступним.

Як вбачається зі змісту пункту 9.1. договору з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №17 від 16.01.2001, останній вступає в силу з 01 січня 2001 року та автоматично пролонгується на усі наступні роки, якщо за місяць до закінчення цього строку не надійде заяви однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.

Таким чином, посилання відповідача з якими погодився суд попередньої інстанції на те, що спірний договір не приведений позивачем у відповідність з положеннями Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , а тому він є нікчемним не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки всі перелічені відповідачем обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, не перешкоджали йому реалізувати передбачене договором та законом право на відмову від договору або його перегляд.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 25.06.2008 у справі №8/476/07.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає можливим стягнути з відповідача інфляційні нарахування та 3% річних.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунку, наданого позивачем 3% річних розраховувалися ним на суму заборгованості, яка виникла за період з 01.12.2009 по 01.12.2012, судом апеляційної інстанції з урахуванням строку позовної давності здійснений власний розрахунок 3% річних, відповідно до якого розмір 3% річних, який підлягає стягненню складає 1983,35грн.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат, з урахуванням строків позовної давності, судова колегія встановила, що позивач здійснив свій розрахунок, відповідно до якого інфляційне збільшення розраховується не за весь період існування заборгованості відповідача, який заявлений для 3% річних, а лише з лютого 2010 року по жовтень 2012 року.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 лютого 2012 року по справі №5021/1596/2011.

15.07.2005 Інформаційним листом №3.2-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 Цивільного України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Таким чином, діючим законодавством передбачено компенсацію за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, що пов'язані з інфляційними процесами в державі, які не можна вважати штрафними санкціями для боржника, а тому судова колегія вважає правильним застосування індексу інфляції за весь період, який заявлений позивачем, як період прострочення, як це передбачено статтею 625 Цивільного кодексу України.

Оскільки період розрахунку 3% річних прийнятий до уваги суду апеляційної інстанції є період з 01 січня 2010 року по 01 листопада 2012 року, а чинним законодавством, а саме статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено одночасне нарахування відсотків річних та інфляційне відшкодування за весь час прострочення, суд апеляційної інстанції вважає правомірним застосування періоду за весь час прострочення, при розрахунку інфляційного відшкодування.

Судом апеляційної інстанції здійснений розрахунок інфляційних відшкодувань з урахуванням періоду за весь час прострочення. Розрахунок судової колегії втрат позивача від інфляції, зроблений відповідно до рекомендацій Верховного Суду України (Лист Верховного Суду України від 03.04.97 N62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") за формулою: (сума заборгованості х індекс інфляції : 100) - сума заборгованості.

Розрахунок суми заборгованості у розмірі 1475,66грн.:

2010 рік

січень 2010 року: (1475,66 х 100,8:100) -1475,66 = 26,56188 грн.;

лютий 2010 року: (1475,66 х 101,9:100) -1475,66 = 28,03754грн.;

березень 2010 року: (1475,66 х 100,9:100) -1475,66 = 13,28094грн.;

квітень 2010 року: (1475,66 х 99,7:100) -1475,66 = - 4,42698грн.;

травень 2010 року: (1475,66 х 99,4:100) -1475,66 = - 8,85396грн.;

червень 2010 року: (1475,66 х 99,6:100) -1475,66 = - 5,90264грн.;

липень 2010 року: (1475,66 х 99,8: 100) -1475,66 = - 2,95132грн.;

серпень 2010 року: (1475,66 х 101,2:100) -1475,66 = 17,70792грн.;

вересень 2010 року: (1475,66 х 102,9:100) -1475,66 = 42,79414грн.;

жовтень 2010 року: (1475,66 х 100,5:100) -1475,66 = 7,3783грн.

листопад 2010 року: (1475,66 х 100,3:100) -1475,66 = 4,42698грн.;

грудень 2010 року: (1475,66 х 100,0:100) -1475,66 = 0грн.

2011 рік

січень 2011 року: (1475,66 х 101,0:100) -1475,66 = 14,7566грн.;

лютий 2011 року: (1475,66 х100,9:100) -1475,66 = 13,28094грн.;

березень 2011 року: (1475,66 х 101,4:100) -1475,66 = 20,65924грн.;

квітень 2011 року: (1475,66 х 101,3:100) -1475,66 = 19,18358грн.;

травень 2011 року: (1475,66 х 100,8:100) -1475,66 = 11,80528грн.;

червень 2011 року: (1475,66 х 100,4:100) -1475,66 = 5,90264грн.;

липень 2011 року: (1475,66 х 98,7:100) -1475,66 = - 19,18358грн.;

серпень 2011 року: (1475,66 х 99,6:100) -1475,66 = - 5,90264грн.;

вересень 2011 року: (1475,66 х 100,1:100) -1475,66 = 1,47566грн.;

жовтень 2011 року: (1475,66 х 100,00:100) -1475,66 = 0грн.;

листопад 2011 року: (1475,66 х 100,1:100) -1475,66 = 1,47566грн.;

грудень 2011 року: (1475,66 х 100,0:100) -1475,66 = 0грн.

2012 рік

січень 2012 року: (1475,66 х 100,2:100) -1475,66 = 2,95132грн.;

лютий 2012 року: (1475,66 х 100,2:100) -1475,66 = 2,95132грн.;

березень 2012 року: (1475,66 х 100,3:100) -1475,66 = 4,42698грн.;

квітень 2012 року: (1475,66 х 100,0:100) -1475,66 = 0грн.;

травень 2012 року: (1475,66 х 99,7:100) -1475,66 = - 4,42698грн.;

червень 2012 року: (1475,66 х 99,7:100) -1475,66 = - 4,42698грн.;

липень 2012 року: (1475,66 х 99,8:100) -1475,66 = - 2,95132грн.;

серпень 2012 року: (1475,66 х 99,7:100) -1475,66 = - 4,42698грн.;

вересень 2012 року: (1475,66 х 100,1:100) -1475,66 = 1,47566грн.;

жовтень 2012 року: (1475,66 х 100,0:100) -1475,66 = 0грн.

листопад 2012 року: (1475,66 х 99,9:100) -1475,66 = - 1,47566грн.

Сума інфляційних втрат складає 175,60354грн.

Розрахунок суми заборгованості у розмірі 8475,66грн.:

2010 рік

лютий 2010 року: (8475,66 х 101,9:100) -8475,66 = 161,03754грн.;

березень 2010 року: (8475,66 х 100,9:100) -8475,66 = 76,28094грн.;

квітень 2010 року: (8475,66 х 99,7:100) -8475,66 = - 25,42698грн.;

травень 2010 року: (8475,66 х 99,4:100) -8475,66 = - 50,85396грн.;

червень 2010 року: (8475,66 х 99,6:100) -8475,66 = - 33,90264грн.;

липень 2010 року: (8475,66 х 99,8:100) -8475,66 = - 16,95132грн.;

серпень 2010 року: (8475,66 х 101,2:100) -8475,66 = 101,70792грн.;

вересень 2010 року: (8475,66 х 102,9:100) -8475,66 = 245,79414грн.;

жовтень 2010 року: (8475,66 х 100,5:100) -8475,66 = 42,3783грн.;

листопад 2010 року: (8475,66 х 100,3:100) -8475,66 = 25,42698грн.;

грудень 2010 року: (8475,66 х 100,0:100) -8475,66 = 0грн.;

2011 рік

січень 2011 року: (8475,66 х 101,0:100) -8475,66 = 84,7566грн.;

лютий 2011 року: (8475,66 х 100,9:100) -8475,66 = 76,28094грн.;

березень 2011 року: (8475,66 х 101,4:100) -8475,66 = 118,65924грн.;

квітень 2011 року: (8475,66 х 101,3:100) -8475,66 = 110,18358грн.;

травень 2011 року: (8475,66 х 100,8:100) -8475,66 = 67,80528грн.;

червень 2011 року: (8475,66 х 100,4:100) -8475,66 = 33,90264грн.;

липень 2011 року: (8475,66 х 98,7:100) -8475,66 = - 110,18358грн.;

серпень 2011 року: (8475,66 х 99,6:100) -8475,66 = - 33,90264грн.;

вересень 2011 року: (8475,66 х 100,1:100) -8475,66 = 8,47566грн.;

жовтень 2011 року: (8475,66 х 100,0:100) -8475,66 = 0грн.;

листопад 2011 року: (8475,66 х 100,1:100) -8475,66 = 8,47566грн.;

грудень 2011 року: (8475,66 х 100,0:100) -8475,66 = 0грн.;

2012 рік

січень 2012 року: (8475,66 х 100,2:100) -8475,66 = 16,95132грн.;

лютий 2012 року: (8475,66 х 100,2:100) -8475,66 = 16,95132грн.;

березень 2012 року: (8475,66 х 100,3:100) -8475,66 = 25,42698грн.;

квітень 2012 року: (8475,66 х 100,0:100) -8475,66 = 0грн.;

травень 2012 року: (8475,66 х 99,7:100) -8475,66 = - 25,42698грн.;

червень 2012 року: (8475,66 х 99,7:100) -8475,66 = - 25,42698грн.;

липень 2012 року: (8475,66 х 99,8:100) -8475,66 = - 16,95132грн.;

серпень 2012 року: (8475,66 х 99,7:100) -8475,66 = - 25,42698грн.;

вересень 2012 року: (8475,66 х 100,1:100) -8475,66 = 8,47566грн.;

жовтень 2012 року: (8475,66 х 100,0:100) -8475,66 = 0грн.;

листопад 2012 року: (8475,66 х 99,9:100) -8475,66 = - 8,47566грн.;

Сума інфляційних втрат складає 856,04166грн.

Розрахунок суми заборгованості у розмірі 3426,98грн.:

2010 рік

травень 2010 року: (3426,98х 99,4:100) -3426,98= - 20,56188грн.;

червень 2010 року: (3426,98х 99,6:100) -3426,98= - 13,70792грн.;

липень 2010 року: (3426,98х 99,8:100) -3426,98= - 6,85396грн.;

серпень 2010 року: (3426,98х 101,2:100) -3426,98= 41,12376грн.;

вересень 2010 року: (3426,98х 102,9:100) -3426,98= 99,38242грн.;

жовтень 2010 року: (3426,98х 100,5:100) -3426,98= 17,1349грн.;

листопад 2010 року: (3426,98х 100,3:100) -3426,98= 10,28094грн.;

грудень 2010 року: (3426,98х 100,0:100) -3426,98= 0грн.;

2011 рік

січень 2011 року: (3426,98х 101,0:100) -3426,98= 34,2698грн.;

лютий 2011 року: (3426,98х 100,9:100) -3426,98= 30,84282грн.;

березень 2011 року: (3426,98х 101,4:100) -3426,98= 47,97772грн.;

квітень 2011 року: (3426,98х 101,3:100) -3426,98= 44,55074грн.;

травень 2011 року: (3426,98х 100,8:100) -3426,98= 27,41584грн.;

червень 2011 року: (3426,98х 100,4:100) -3426,98= 13,70792грн.;

липень 2011 року: (3426,98х 98,7:100) -3426,98= - 44,55074грн.;

серпень 2011 року: (3426,98х 99,6:100) -3426,98= - 13,70792грн.;

вересень 2011 року: (3426,98х 100,1:100) -3426,98= 3,42698грн.;

жовтень 2011 року: (3426,98х 100,0:100) -3426,98= 0грн.;

листопад 2011 року: (3426,98х 100,1:100) -3426,98= 3,42698грн.;

грудень 2011 року: (3426,98х 100,0:100) -3426,98= 0грн.;

2012 рік

січень 2012 року: (3426,98х 100,2:100) -3426,98= 6,85396грн.;

лютий 2012 року: (3426,98х 100,2:100) -3426,98= 6,85396грн.;

березень 2012 року: (3426,98х 100,3:100) -3426,98= 10,28094грн.;

квітень 2012 року: (3426,98х 100,0:100) -3426,98= 0грн.;

травень 2012 року: (3426,98х 99,7:100) -3426,98= - 10,28094грн.;

червень 2012 року: (3426,98х 99,7:100) -3426,98= - 10,28094грн.;

липень 2012 року: (3426,98х 99,8:100) -3426,98= - 6,85396грн.;

серпень 2012 року: (3426,98х 99,7:100) -3426,98= - 10,28094грн.;

вересень 2012 року: (3426,98х 100,1:100) -3426,98= 3,42698грн.;

жовтень 2012 року: (3426,98х 100,0:100) -3426,98= 0грн.;

листопад 2012 року: (3426,98х 99,9:100) -3426,98= - 3,42698грн.;

Сума інфляційних втрат складає 260,45048грн.

Розрахунок суми заборгованості у розмірі 3475,66грн.:

2010 рік

червень 2010 року: (3475,66х 99,6:100) -3475,66= - 13,90264грн.;

липень 2010 року: (3475,66х 99,8:100) -3475,66= - 6,95132грн.;

серпень 2010 року: (3475,66х 101,2:100) -3475,66= 41,70792грн.;

вересень 2010 року: (3475,66х 102,9:100) -3475,66= 100,79414грн.;

жовтень 2010 року: (3475,66х 100,5:100) -3475,66= 17,3783грн.;

листопад 2010 року: (3475,66х 100,3:100) -3475,66= 10,42698грн.;

грудень 2010 року: (3475,66х 100,0:100) -3475,66= 0грн.;

2011 рік

січень 2011 року: (3475,66х 101,0:100) -3475,66= 34,7566грн.;

лютий 2011 року: (3475,66х 100,9:100) -3475,66= 31,28094грн.;

березень 2011 року: (3475,66х 101,4:100) -3475,66= 48,65924грн.;

квітень 2011 року: (3475,66х 101,3:100) -3475,66= 45,18358грн.;

травень 2011 року: (3475,66х 100,8:100) -3475,66= 27,80528 грн.;

червень 2011 року: (3475,66х 100,4:100) -3475,66= 13,90264грн.;

липень 2011 року: (3475,66х 98,7:100) -3475,66= - 45,18358грн.;

серпень 2011 року: (3475,66х 99,6:100) -3475,66= - 13,90264грн.;

вересень 2011 року: (3475,66х 100,1:100) -3475,66= 3,47566грн.;

жовтень 2011 року: (3475,66х 100,0:100) -3475,66= 0грн.;

листопад 2011 року: (3475,66х 100,1:100) -3475,66= 3,47566грн.;

грудень 2011 року: (3475,66х 100,0:100) -3475,66= 0грн.;

2012 рік

січень 2012 року: (3475,66х 100,2:100) -3475,66= 6,95132грн.;

лютий 2012 року: (3475,66х 100,2:100) -3475,66= 6,95132грн.;

березень 2012 року: (3475,66х 100,3:100) -3475,66= 10,42698грн.;

квітень 2012 року: (3475,66х 100,0:100) -3475,66= 0грн.;

травень 2012 року: (3475,66х 99,7:100) -3475,66= - 10,42698грн.;

червень 2012 року: (3475,66х 99,7:100) -3475,66= - 10,42698грн.;

липень 2012 року: (3475,66х 99,8:100) -3475,66= - 6,95132грн.;

серпень 2012 року: (3475,66х 99,7:100) -3475,66= - 10,42698грн.;

вересень 2012 року: (3475,66х 100,1:100) -3475,66= 3,47566грн.;

жовтень 2012 року: (3475,66х 100,0:100) -3475,66= 0грн.;

листопад 2012 року: (3475,66х 99,9:100) -3475,66= - 3,47566грн.;

Сума інфляційних втрат складає 285,00412грн.