Постанова

від 19.09.2013 по справі 814/3610/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   Миколаївський окружний адміністративний суд   вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001   П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  19 вересня 2013 року                                                                        Справа № 814/3610/13-а       м. Миколаїв                                                                                15:40 Миколаївський окружний адміністративний  суд у складі судді  Птичкіної В.В.,  розглянувши в порядку письмового провадження  справу за позовом: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю  «ІМКУП», вул. Чигрина, 167, м. Миколаїв, 54008 про: стягнення податкового боргу в сумі 1530 грн., В С Т А Н О В И В: Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі – ДПІ або позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМКУП» (надалі – Товариство або відповідач) податкового боргу по комунальному податку в сумі 1530 грн. Представник ДПІ заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (ар. с. 49-50). Копія ухвали про відкриття провадження у справі (ар. с. 35-38), а також повістка від 29.08.2013 (ар. с. 46-48), що направлялись відповідачу за адресою, яка, згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ар. с. 6-9), є місцезнаходженням Товариства, повернулись до суду без вручення адресату. Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Як вказано у частині 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини 6 частини 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу було розглянуто у письмовому провадженні. Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке. 06.06.2008 відповідач був зареєстрований як юридична особа, що підтверджується наданою позивачем довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ар. с. 6-9). 09.06.2008 Товариство було взято на облік як платник податків, що підтверджується наданою позивачем довідкою від 09.06.2008 № 1296/10/29-035 (ар. с. 10). 26.07.2010 ДПІ склала акт № 2287/15-340/35938652 (надалі – акт від 26.07.2010) про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання Товариством податкової звітності по комунальному податку за 3 і 4 квартали 2009 року (ар. с. 27). На підставі вказаного акта податковим повідомленням-рішенням від 26.07.2010 № 0001231530/0 (надалі – рішення від 26.07.2010) ДПІ, на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,  застосувала до Товариства  штрафну (фінансову) санкцію в сумі 340 грн. (ар. с. 24). Акт і рішення  від 26.07.2010 були направлені на адресу Товариства, але були повернуті до органів ДПІ без вручення (ар. с. 25-26). 17.08.2010 ДПІ склала акт № 4197/15-340/359386652 (надалі – акт від 17.08.2010) про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання Товариством податкової звітності по комунальному податку за 1 квартал 2010 року (ар. с. 31). На підставі вказаного акта податковим повідомленням-рішенням від 17.08.2010 № 0002891530/0 (надалі – рішення від 17.08.2010) ДПІ, на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,  застосувала до Товариства  штрафну (фінансову) санкцію в сумі 170 грн. (ар. с. 28). Акт і рішення від 17.08.2010 були направлені на адресу Товариства, але були повернуті до органів ДПІ без вручення (ар. с. 29). 26.10.2010 ДПІ склала акт № 6367/15-340/359386652 (надалі – акт від 26.10.2010) про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання Товариством податкової звітності по комунальному податку за 3, 4 квартали 2008 року і 1, 2 квартали 2009 року (ар. с. 16). На підставі вказаного акта податковим повідомленням-рішенням від 30.10.2010 № 0003701530/0 (надалі – рішення від 30.10.2010) ДПІ, на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,  застосувала до Товариства  штрафну (фінансову) санкцію в сумі 680 грн. (ар. с. 13). Акт від 26.10.2010 і рішення від 30.10.2010 були направлені на адресу Товариства, але були повернуті до органів ДПІ без вручення (ар. с. 15). 15.11.2010 ДПІ склала акт № 8789/15-340/359386652 (надалі – акт від 15.11.2010) про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання Товариством податкової звітності по комунальному податку за 2, 3 квартали 2010 року (ар. с. 18). На підставі вказаного акта податковим повідомленням-рішенням від 15.11.2010 № 0006011530/0 (надалі – рішення від 15.11.2010) ДПІ, на підставі підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,  застосувала до Товариства  штрафну (фінансову) санкцію в сумі 340 грн. (ар. с. 17). Акт і рішення від 15.11.2010 були направлені на адресу Товариства, але були повернуті до органів ДПІ без вручення (ар. с. 19). Заборгованість Товариства за штрафною (фінансовою) санкцією на момент звернення позивача до суду складає 1530 грн. Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що самостійно обчислена платником податків і зазначена ним у податковій декларації сума податкового зобов'язання вважається узгодженою. Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків – сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Як вказано у пункті 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Позивач 12.12.2008 виставив відповідачу першу податкову вимогу № 1/684 і 28.01.2009  – другу податкову вимогу № 2/77 (ар. с. 11). Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення  заборгованості станом на час розгляду справи не надав. З урахуванням викладеного суд визнає позовні вимоги такими, що належить      Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства  України,  суд, - П О С Т А Н О В И В: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМКУП», вул. Чигрина, 167, м. Миколаїв, 54008 (відомості про банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 35938652) на користь держави податковий борг в сумі 1530 грн. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           Суддя                                                                                                В.В. Птичкіна