Постанова

від 19.09.2013 по справі 814/2603/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2013 року Справа № 814/2603/13-а

м. Миколаїв

10:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Торгова, 63-А, м. Миколаїв, 54050 до відповідача:Житлово-комунального підприємства Мішково-Погорілівської сільської ради, вул. Миру, 38,с. Мішково-Погорілове, Жовтневий район, Миколаївська область, 57214 про:стягнення податкового боргу в сумі 34075,59 грн., в с т а н о в и в:

Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - позивач або ОДПІ) звернулась до суду з позовом про стягнення з Житлово-комунального підприємства Мішково-Погорілівської сільської ради (надалі - відповідач або Підприємство) податкового боргу в сумі 34075,59 грн.

Представник ОДПІ заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (ар. с. 118). Відповідач про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (ар. с. 116), проте представника в судове засідання не направив, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не подав, заява відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження до суду не надходила. Враховуючи повторне неприбуття відповідача, суд вирішив справу на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини 6 частини 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу було розглянуто у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

29.11.2005 відповідач був зареєстрований як юридична особа, що підтверджується наданою позивачем копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ар. с. 10-12). 17.07.2001 Підприємство було взято на облік як платник податків за № 1379, що підтверджується наданою позивачем копією довідки від 13.11.2012 № 215/18-034 (ар. с. 8).

За даними позивача, сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість складає 11975,78 грн.

Так, 13.12.2012 Підприємство подало декларацію з податку на додану вартість за 11 місяців 2012 року (ар. с. 18-20), в якій самостійно визначило суму до сплати - 3753 грн. (строк сплати не пізніше 30.12.2012) і 19.02.2013 подало декларацію з податку на додану вартість за січень 2013року (ар. с. 21-22), в якій самостійно визначило суму до сплати - 3937 грн. (строк сплати не пізніше 02.03.2013). Як вказано у статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період), що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

23.05.2012 позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт № 217/15-31545119 (надалі - акт від 23.05.2012, ар. с. 16). На підставі акта від 23.05.2012 позивач податковим повідомленням-рішенням від 04.06.2012 № 0019431501 (ар. с. 17) нарахував відповідачу штраф у сумі 481,19 грн. Рішення було отримано відповідачем 04.06.2012 і не оскаржено в порядку визначеному законом.

07.11.2012 позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт № 445/15-31545119 (надалі - акт від 07.11.2012, ар. с. 14-15). На підставі акта від 07.11.2012 позивач податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2012 № 0022651501 (ар. с. 15) нарахував відповідачу штраф у сумі 3701,97 грн. Рішення було отримано відповідачем 29.11.2012 і не оскаржено в порядку визначеному законом. Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень відповідач не надав.

Сума податкового боргу відповідача з надходження збору за спеціальне використання води складає 8854,58 грн.

Підприємство подало «Податкові декларації збору: за спеціальне використання поверхневих вод та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води», в яких самостійно визначило суму податкового зобов'язання за перше півріччя 2012 року - 4268,60 грн. (декларація від 07.08.2012 ар. с. 28-30), за ІІІ квартали 2012 року - 6392,50 грн. (декларація від 30.10.2012, ар. с. 80-82) і за 2012 рік - 2430,18 грн. (декларація від 09.02.2012, ар. с. 83-85). Пунктом 328.4 статті 328 Податкового кодексу України встановлено, що збір за спеціальне використання води сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації. Пунктом 328.3 статті 328 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації збору подаються платниками збору контролюючим органам у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації. Як вказано у підпункті 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Враховуючи це, Підприємство мало сплатити суму збору за спеціальне використання води не пізніше 19.08.2012, 19.11.2012, 19.02.2013. Як вказано у розрахунку позовних вимог, заборгованість зі збору за спеціальне використання води в сумі 8854,58 грн. не була погашена.

Сума податкового боргу відповідача з плати за користування надрами складає 5229,14 грн.

07.08.2012 Підприємство подало «Розрахунок податкового зобов'язання за користування надрами для видобування корисних копалин», в якому самостійно визначило суму податкового зобов'язання за ІІ квартал 2012 року - 3140,74 грн. (ар. с. 31-32) і 30.10.2012 за ІІІ квартал 2012 року - 4490,30 грн. (ар. с. 86-87). Згідно з підпунктом 263.11.1 пункту 263.11 статті 263 і підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податковий розрахунок плати за користування надрами за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Як вказано у підпункті 263.12 статті 263 Податкового кодексу України, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку. Враховуючи це, Підприємство мало сплатити суму плати за користування надрами не пізніше 19.08.2012 і 19.11.2012. Як вказано у розрахунку позовних вимог, за рахунок переплати (2401,90 грн.), заборгованість складає 5229,14 грн.

Податковий борг відповідача з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями складає 2042,65 грн.

Позивачем 10.09.2012 було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток відповідача, результати якої він оформив актом № 636/15-31545119 (надалі - акт від 10.09.2012, ар. с. 24-25). На підставі акта від 10.09.2012 позивач податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2012 № 0021751501 нарахував відповідачу штраф в сумі 2040 грн. Рішення відповідачем отримано 04.10.2012 і не оскаржено (ар. с. 27). За несвоєчасну сплату штрафу позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 2,65 грн. Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за застосування штрафних санкцій є контролюючий орган. Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Загальна сума богу відповідача з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, складає 2042,65 грн.

Податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб складає 5973,44 грн.

24.01.2013 позивачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб за період з 01.03.2011 по 15.12.2012. Результати перевірки позивач оформив актом № 37/17-31545119 (надалі - акт від 24.01.2013, ар. с. 33-35). На підставі акта від 24.01.2013 позивач податковими повідомленнями-рішеннями від 05.02.2013 № 0000011700 (на суму 7243,88 грн.) і № 0000071700 (на суму 133,50) нарахував відповідачу штраф в загальній сумі 7377,38 грн. Вказані рішення були вручені головному бухгалтеру відповідача 05.02.2013, що підтверджується підписом на корінцях повідомлень (ар. с. 34). Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за застосування штрафних санкцій є контролюючий орган. Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У зв'язку з наявністю переплати на рахунку відповідача сума заборгованості по даному податку складає 5973,44 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.175 сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

05.08.2009 позивачем було виставлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/173 і 23.09.2009 другу податкову вимогу 2/237, які були отримані відповідачем 17.08.2009 і 24.09.2009 (ар. с. 36). Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути Житлово-комунального підприємства Мішково-Погорілівської сільської ради, вул. Миру, 38, с. Мішково-Погорілове, Жовтневий район, Миколаївська область, 57214 (відомості про банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 2661001468) на користь держави податковий борг в сумі 34075,59 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна