Постанова

від 03.10.2013 по справі 826/5630/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5630/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобо-Тур-Сервіс» - Олійника Володимира Вікторовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобо-Тур-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки, визнання протиправними дій щодо складання акта перевірки та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобо-Тур-Сервіс» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки, визнання протиправними дій щодо складання акта перевірки та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обгрунтовує тим, що у податкового органу не було законодавчо визначених підстав для проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобо-Тур-Сервіс», а також складення висновків зазначених в акті перевірки від 11.10.2012 року № 358/1-22-70-31809343, та, відповідно, винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0005662270 від 31.10.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобо-Тур-Сервіс» - Олійник Володимир Вікторович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову в повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва ДПС було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобо-Тур-Сервіс» у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2010 року.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено акт від 11.10.2012 року № 358/1-22-70-31809343, згідно висновків якого позивачем порушено вимоги п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено податковий кредит за жовтень 2010 року на суму 9473,00 грн.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 31.10.2012 року № 0005662270, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11841,00 грн., в тому числі: за основним платежем 9473,00грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2368,00грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем до контролюючих органів вищих інстанцій зазначеного акта перевірки та винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення, скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржувані акт та рішення - без змін.

Однак, вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки, складання висновків акта перевірки від 11.10.2012 року № 358/1-22-70-31809343, а також винесення податкового повідомлення-рішення від 31.10.2012 року № 0005662270, позивач оскаржив їх у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади (в даному випадку податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п. 86.2 Податкового кодексу України , за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Зважаючи на зазначені норми податкового законодавства, що регулюють порядок проведення камеральних перевірок платника податків, суд вважає безпідставними посилання позивача на недотримання податковим органом строку в межах якого може проводитись така перевірка, оскільки будь-які перевірки платників податків можуть проводитися в межах 1095 днів з моменту декларування платником податків своїх податкових зобов'язань перед Державним бюджетом.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що зазначена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ «Глобо-Тур-Сервіс» у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2010 року була проведена відповідачем 11.10.2012 року (акт від 11.10.2012 року № 358/1-22-70-31809343), а отже в межах 1095 днів, що встановлено Податковим кодексом України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку порушень з боку контролюючого органу під час проведення камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ «Глобо-Тур-Сервіс» у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, за наслідками якої був складений акт від 11.10.2012 року № 358/1-22-70-31809343, - не було, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

По суті встановлених в акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкових зобов'язань, колегія суддів зауважує наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, поданої до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС ТОВ «Глобо-Тур-Сервіс» встановлено, що ТОВ «Глобо-Тур-Сервіс» задекларовано податковий кредит за наслідками правовідносин із Фірмою «Капітель Плюс» (код за ЄДРПОУ 31095815) на суму ПДВ 9473,00 грн., та на зазначену суму ПДВ 9473,00 грн. у ТОВ «Глобо-Тур-Сервіс» є відхилення у задекларованих сумах податкового кредиту між податковими зобов'язаннями, задекларованими Фірмою «Капітель Плюс», а саме: те, що контрагентом позивача Фірмою «Капітель Плюс» податкові зобов'язання з ПДВ за жовтень 2010 року у сумі 9473,00 грн. не декларувалися, та, відповідно, не були сплачені до Державного бюджету.

Підпунктом 1.4.7. пункту 1.4. Методичних рекомендацій "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджених Наказом Державної податкової адміністрації № 266 від 18.04.2008 року передбачено, що камеральна перевірка проводиться органом ДПС виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника ПДВ.

Отже, Податкові органи, в ході проведення камеральних перевірок податкової звітності позивача, не мають правових підстав для використання матеріалів перевірки інших платників податків, а висновки, які вказуються в Актах камеральних перевірок, не повинні ґрунтуватися на бездіяльності контрагентів платника податків або на інших відомостях, крім податкових декларацій (розрахунків) платника податків.

В той же час, за змістом акта перевірки від 11.10.2012 року № 358/1-22-70-31809343 вказується, що він грунтується на акті ДПІ у м. Сімферополі від 11.04.2012 року № 38/22/31095815 про неможливість проведення зустрічної звірки фірми "Капітель Плюс", ЄДРПОУ 31095815 з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Також відповідач в акті перевірки посилається на постанову слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України ОСОБА_4 від 02.04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146.

Крім цього, колегією суддів встановлено, що в акті перевірки зазначається, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від Фірми "Капітель Плюс" (код ЄДРПОУ 31095815) до підприємств-покупців у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Вказані обставини, на думку колегії суддів, вказують на те, що акт перевірки, всупереч пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України та п.п. 1.4.7. п. 1.4. Методичних рекомендацій не грунтується виключно на даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Таким чином, посилання в акті перевірки на відомості не зазначені у податковій декларації (розрахунках) вказує на те, що перевірка TOB "Глобо-Тур-Сервіс", яка проводилась відповідачем не відповідає вимогам, що ставляться чинним законодавством до камеральної перевірки.

Отже, посилання в акті перевірки від 11.10.2012 року № 358/1-22-70-31809343 та податковому повідомленні-рішенні № 0005662270 від 31.10.2012 року на результати камеральної перевірки є таким, що не відповідає правилам чинного законодавства України.

Складені на підставі даної перевірки акт та прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005662270 від 31.10.2012 року у зв'язку з викладеним вище є протиправним, оскільки наведені у акті перевірки відомості не можуть бути доказом протиправності формування позивачем податкового кредиту та порушують законні права та інтереси TOB "Глобо-Тур-Сервіс" на отримання податкового кредиту.

Крім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що в акті перевірки відповідач посилається на акт від 11.04.2012 року № 38/22/31095815 ДПІ у м. Сімферополі про неможливість проведення зустрічної звірки фірми "Капітель Плюс", ЄДРПОУ 31095815 з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

В акті від 11.04.2012 року № 38/22/31095815 ДПІ у м. Сімферополі ідеться мова про порушення кримінальної справи № 69-0146 відносно директора TOB "Союз КДС" (код ЄДРПОУ - 24039320) ОСОБА_5 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно директора TOB ВВП "Строитель - плюс" ОСОБА_6, фізичних осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-груп", з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору TOB "Союз КДС" ОСОБА_5 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору TOB "Союз КДС" ОСОБА_5, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 27 ч. 5, 212 ч. 3 КК України.

Також в акті перевірки відповідач посилається на висновок ГВПМ ДПІ у м. Сімферополі від 02.04.2012 року № 424/07-31 в АР Крим, згідно якого проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст. 55-1 Господарського кодексу України. Враховуючи даний факт, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Однак, наведені в акті перевірки відомості та обставини, в тому числі посилання в ньому на матеріали досудового слідства стосовно третіх юридичних осіб, стосовно яких не порушувались кримінальні справи або не виносились обвинувальні вироки, не можуть бути доказом протиправності формування позивачем податкового кредиту.

Оскільки такі відомості та обставини тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України, то можуть бути доведені лише обвинувальним вироком суду що набрав законної сили.

Частиною 1 статті 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Отже, тільки після проведення всіх слідчих дій та постановления відповідного вироку у кримінальній справі вищезазначені обставини, можуть бути використані як доказ (підтвердження) відсутності факту реального здійснення господарських операцій між TOB "Глобо-Тур-Сервіс" та Фірмою "Капітель Плюс" та про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Крім цього, колегія суддів втановила наявність підстав у TOB «Глобус-Тур-Сервіс" права на податковий кредит з огляду на наступне.

08 липня 2010 року між TOB "Глобо-Тур-Сервіс" та Фірмою "Капітель Плюс" було укладено Агентський договір № 446-14, згідно якого Довіритель (Фірма "Капітель Плюс") доручив, а Агент (TOB "Глобо-Тур-Сервіс") зобов'язався здійснювати реалізацію туристичних послуг, які надає Довіритель, на період дії зазначеної Угоди.

Відповідно до п. 2.3 Агентського договору, Агент надає замовлення на туристичні послуги, путівки Довірителю у письмовій формі (за допомогою факсимільного або електронного зв'язку), де обов'язково вказує ПІБ туриста, бажані терміни та умови перебування в оздоровниці.

Також відповідно до п. 2.4 Агентського договору, Довіритель приймає заявки від Агента на бронювання послуг, та в триденний строк інформує останнього про результати бронювання.

Згідно з умовами п. 4.1 Агентського договору, розрахунок між сторонами здійснюється шляхом перерахунку Агентом коштів, отриманих ним за реалізовані туристичні послуги на банківський рахунок Довірителя.

В п. 4.2 Агентського договору його Сторони дійшли згоди, що після отримання коштів від Агента за замовлені послуги Довіритель надає Агенту документи узгодженого між сторонами зразка (направлення або доручення) на отримання послуг. Передача здійснюється шляхом підписання та завірення печаткою Агента видаткових накладних або актів виконання робіт Довірителя.

13.10.2010 року TOB "Глобо-Тур-Сервіс" у повному обсязі провело розрахунок з Фірмою "Капітель Плюс" за путівки у сумі 56838,0о грн., у тому числі ПДВ 9473,00 грн.

Розрахунки за путівки у сумі 56838,00 грн. з ПДВ у повному обсязі відображені у регістрах бухгалтерського обліку TOB "Глобус-Тур-Сервіс" за жовтень 2010 року за дебетом бухгалтерського рахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" в кореспонденції з кредитом бухгалтерського рахунку № 311 "Поточні рахунки в національній валюті" у сумі 56838,00 грн. з ПДВ (розрахунок грошовими коштами у безготівковій формі).

На виконання вищевказаного договору 13.10.2010 року Фірма "Капітель Плюс" передала TOB "Глобо-Тур-Сервіс" путівки загальною вартістю 56838,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 9473,00 грн., що підтверджується видатковою накладною - № 2074 від 13.10.2010 року.

Оприбуткування путівок вартістю 56838,00 грн. з ПДВ у повному обсязі відображено у регістрах бухгалтерського обліку TOB "Глобус-Тур-Сервіс" за кредитом бухгалтерського рахунку № 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" в кореспонденції дебетом бухгалтерських рахунків: № 20 "Товари" на вартість путівок - 47365,00 грн.; № 641.2 "Розрахунки з бюджетом за ПДВ" на ПДВ - 9473,00 грн., та в матеріальному звіті, який заповнено та підписано матеріально-відповідальною особою.

За даними, оприлюдненими на офіційному сайті ДПС України, Фірма "Капітель Плюс" у жовтні 2010 року була зареєстрована платником ПДВ, а тому у відповідності до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" дана фірма мала право на виписку податкових накладних.

У відповідності до п.п. 7.2.3. п. 7.2. та п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" за датою передачі путівок та складання видаткових накладних Фірма "Капітель Плюс" виписала (надала) TOB Тлобус-Тур-Сервіс" податкову накладну № 2074 від 13.10.2010 року на суму ПДВ - 9473,00 грн.

Оскільки податкова накладна № 2074 від 13.10.2010 року на суму ПДВ в розмірі 9473,00 грн. мала усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", колегія суддів вважає, що TOB «Глобус-Тур-Сервіс" правомірно зареєструвало її в Розділі І "Податкові накладні отримані", а також в жовтні 2010 року нарахувало податковий кредит у сумі 9473,00 грн.

Таким чином, фактичне виконання в жовтні 2010 року сторонами зобов'язань вартістю 56838,00 грн. з ПДВ, що виникли за Агентським договором № 446-14 від 08 липня 2010 року, укладеною між Фірмою "Капітель Плюс" (продавець) та TOB Тлобус-Тур-Сервіс" (покупець), підтверджується належними документами бухгалтерського обліку у тому числі і платіжним дорученням, випискою банка, видатковою накладною тощо.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін, а також мають всі необхідні реквізити, як того вимагає чинне законодавство України.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення у TOB "Глобо-Тур-Сервіс" права на податковий кредит.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в зазначеній вище частині не довів суду правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість позивач надав суду допустимі докази на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги в цій частині обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню частково.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобо-Тур-Сервіс» - Олійника Володимира Вікторовича - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2013 року - скасувати та постановити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобо-Тур-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки, визнання протиправними дій щодо складання акта перевірки та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005662270 від 31.10.2012 року Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.