Ухвала

від 07.10.2013 по справі 2а-7380/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 р. Справа № 36584/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Іщук Л.П., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Драбчук М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Феро-Буд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Феро-Буд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі місті Львова, в даний час Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Феро-Буд» (надалі - позивач) 13.11.2009 року звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, в даний час Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень: від 20 січня 2009 року № 0000142300\0\ 1204 ,яким позивачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 339433 грн., в тому числі 259622 грн. - за основним боргом та 129811 грн. - штрафних санкцій; від 20 січня 2009 року № 0000132300\0\ 1203, яким позивачу визначено зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 425932,80 грн., в тому числі 298176 грн. - за основним боргом та 127756,80 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначає, що у листі від 15.05.2006 року за № 9120/7/16-151715 ДПА України зазначено, що з урахуванням останніх змін до п.п.7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», формування податкового кредиту не ставиться в залежність від процедури формування валових витрат платника податку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 року в задоволені позову про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено. Суд виходив з того, що надані докази, звіти є необхідними, однак не є безумовною підставою для формування податкового кредиту.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги покликання маються на те, що відповідачем не доведено наявності порушень податкового законодавства з боку позивача, крім того, з'ясовані обставини справи дають можливість зробити висновок, що висновки акту не відповідають дійсності, є непослідовними та формалізованими, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2008 року, за наслідками якої було складено акт № 2624/321/23-118/32801319.

На підставі названого акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 20.01.2009 року №0000142300/0/1204 та від 20.01.2009 року №0000132300/0/1203.

Матеріалами справи підтверджено, що в результаті проведеної перевірки відповідачем встановлено завищення валових витрат платника податків за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 рік на суму 1 192 702.00 грн. Такий висновок відповідача ґрунтується на нібито відсутності (непредставленні податковим органам) оформленого акту виконаних робіт по договору про надання маркетингових послуг від 15.03.2007 року № 15/03/07, укладеного між ТзОВ «Феро-Буд» та ПП «Абер», а також відсутності (непредставленні податковим органам) первинних документів, які б містили відомості про господарські операції. При цьому відповідач у акті перевірки зазначає, що «...перевірку відображеного показника за перевіряємий період в сумі 6 889 094 грн. проведено на підставі таких документів: договори, акти виконаних робіт, головні книги, журнали-ордери та оборотно-сальдові відомості по рахунках бухгалтерського обліку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», № 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Слід зазначити, що наявність у покупця належно оформлених документів,які відповідно до п.п.7.4.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту,не є безумовною підставою для формування податкового кредиту в випадку, коли перевіркою встановлюються обставини, що підтверджують нікчемність правочинів, укладених між покупцем і продавцем, а також, що дії покупця спрямовані на зменшення бази оподаткування по податку на додану вартість.

Відповідно до підпунктів 7.4.1 і 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відтак, проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції так як надані позивачем первинні документи не можуть підтвердити обсяг та розмір наданих маркетингових послуг, не містять посилань на одиницю виміру та використання послуг у господарській діяльності позивача. Не представлено договори з радіостанціями про розміщення реклами для позивача, які повинні були укладатись з ТзОВ Інформаційна група «Схід - Захід».

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Феро-Буд» залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року по справі № 2а-7380/09/1370, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Л.П. Іщук

Р.П. Сеник

Повний текст виготовлено 14.10.2013 року