Постанова

від 17.10.2013 по справі 824/1411/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/1411/13-а

11:45

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

за участю секретаря судового засідання -Антонюка О.В.;

з участю:

представника позивача -Ганевича А.І.;

представника відповідача -Сокола В.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області до Карпатського державного лісогосподарського підприємства агропромислового комплексу "Карпатський держспецлісгосп АПК" про виконання вимог,-

ВСТАНОВИВ :

Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області (далі-позивач), звернувся з адміністративним позовом до Карпатського державного лісогосподарського підприємства агропромислового комплексу "Карпатський держспецлісгосп АПК" (далі-відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с.124) просив суд зобов'язати відповідача виконати вимоги Вижницької МДФІ від 01.04.2013 року №24-21-22/368, а саме:

- забезпечити відшкодування підприємству збитків в сумі 8703,56 грн., в тому числі провести претензійно-позовну роботу щодо повернення працівниками зайво виплачених сум коштів. В іншому випадку стягнути з особи винної у зайвих грошових виплатах, кошти у сумі 8703,56 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст.133-136 КЗпП. Також, провести перерахунок та відповідні взаємозвірки з Пенсійним фондом щодо безпідставно нарахованих сум внесків в сумі 3246,43 грн.;

- поновити в бухгалтерському обліку підприємства дебіторську заборгованість по розрахунках з ПП ОСОБА_3 в сумі 35891,00 грн. та забезпечити відшкодування ПП ОСОБА_3 суми вказаних коштів, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. В іншому випадку стягнути кошти з осіб, винних у проведенні зайвих виплат;

- забезпечити повернення підприємству здійснених ним витрат з порушенням законодавства в сумі 315000,00 грн., в тому числі шляхом здійснення заходів претензійно-позовного характеру до винної особи, після чого повернути до Державного бюджету України використані всупереч вимогам законодавства бюджетні кошти в сумі 230000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Вижницькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Карпатського державного лісогосподарського підприємства агропромислового комплексу "Карпатський держспецлісгосп АПК" за червень-грудень 2010 року, 2011-2012 роки.

За результатами проведеної ревізії, встановлено ряд порушень та недоліків, які відображені в акті ревізії від 19.02.2013 №24-21-22/26.

Проведеною ревізією витрат на оплату праці встановлено, що в порушення вимог п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 №648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських умовах", в жовтні 2012 року працівниками цеху переробки деревини, якими оплата праці проводиться підрядно, внаслідок нарахування сум підвищення заробітної плати за роботу в гірських населених пунктах виходячи з фактично нарахованої заробітної плати, а не з визначеної тарифної ставки, зайво нарахована та виплачена заробітна плата в сумі 8703,56 грн. та зайво перераховано єдиного соціального внеску в сумі 3246,43 грн., що призвело до нанесення збитків підприємству на вказані суми.

Також, проведеною ревізією встановлено, що в порушення вимог ч.1 та ч.2 ст.75 Господарського кодексу України, підприємством здійснено непередбачені фінансовими планами на 2011-2012 роки видатки в сумі 35891,00 грн. з оплати послуг з установки комп'ютерних програмних забезпечень, ремонту та обслуговування оргтехніки та телефонів, надання послуг у сфері інформатизації з недотриманням умов укладених договорів з ПП ОСОБА_3 від 01.02.2011 №27 та від 19.04.2012 №155 в частині завищеного розміру оплати послуг, відносно до ціни, встановленої у договорі, чим порушено вимоги ст.629 Цивільного кодексу України та п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Внаслідок зазначеного порушення підприємству завдано збитків в сумі 35891,00 грн., які мають бути відшкодовані підприємству.

Крім того, позивач зазначив, що проведеною ревізією використання коштів виділених з Державного бюджету України на оплату робіт, пов'язаних з виготовленням державних актів на право постійного користування земельними ділянками лісового фонду встановлено, що між підприємством та ПП "Пролиск ЛКБ" 14.12.2009 року укладено договір № 301 на виконання робіт (послуг) з визначеною загальною вартістю робіт в сумі 344100,0 гривень.

Ревізією встановлено, що підприємством проведено оплату зазначених робіт на загальну суму 315 000,0 грн., в тому числі за рахунок коштів державного бюджету в сумі 230000,0 грн. при тому, що вказані роботи ПП "Пролиск ЛКБ" не були виконані як на час оплати, так і на час завершення ревізії.

Відповідач подав до суду пояснення в яких зазначив, що визнає позовні вимоги Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області, щодо зобов'язання відповідача виконати вимоги Вижницької МДФІ від 01.04.2013 року №24-21-22/368, а саме: забезпечити відшкодування підприємству збитків в сумі 8703,56 грн., в тому числі провести претензійно-позовну роботу щодо повернення працівниками зайво виплачених сум коштів. В іншому випадку стягнути з особи винної у зайвих грошових виплатах, кошти у сумі 8703,56 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст.133-136 КЗпП. Також, провести перерахунок та відповідні взаємо звірки з Пенсійним фондом щодо безпідставно нарахованих сум внесків в сумі 3246,43 грн. Щодо іншої частини позовних вимог, відповідач заперечував у їх задоволенні за безпідставністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що заперечує проти задоволення позовної вимоги в частині поновлення в бухгалтерському обліку підприємства дебіторської заборгованості, по розрахунках з ПП ОСОБА_3 в сумі 35891,00 грн. та забезпечення відшкодування ПП ОСОБА_3 суми вказаних коштів, оскільки така вимога є безпідставною. А також заперечує проти задоволення позовної вимоги в частині зобов'язання забезпечити повернення підприємству здійснених ним витрат з порушенням законодавства в сумі 315000,00 грн., в тому числі шляхом здійснення заходів претензійно-позовного характеру, оскільки підприємством на час проведення ревізії вчинені заходи претензійно-позовного характеру.

Судом дослідженні докази надані сторонами.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Вижницькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Карпатського державного лісогосподарського підприємства агропромислового комплексу "Карпатський держспецлісгосп АПК" за червень-грудень 2010 року, 2011-2012 роки.

За результатами проведеної ревізії було складено акт перевірки від 19.02.2013 року за №24-21-22/26(а.с. 16-36).

01 квітня 2013 року Вижницька міжрайонна державна фінансова інспекція направила лист (вимогу) директору Карпатського державного лісогосподарського підприємства агропромислового комплексу "Карпатський держспецлісгосп АПК" Кері О.В. про усунення виявлених ревізією порушень законодавства, а саме (окрім іншого) вимагала:

- забезпечити відшкодування підприємству збитків в сумі 8703,56 грн., в тому числі провести претензійно-позовну роботу щодо повернення працівниками зайво виплачених сум коштів. В іншому випадку стягнути з особи винної у зайвих грошових виплатах, кошти у сумі 8703,56 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст. 133-136 КЗпП. Також, провести перерахунок та відповідні взаємозвірки з Пенсійним фондом щодо безпідставно нарахованих сум внесків в сумі 3246,43 грн.;

- поновити в бухгалтерському обліку підприємства дебіторську заборгованість по розрахунках з ПП ОСОБА_3 в сумі 35891,0 грн. та забезпечити відшкодування збитків ПП ОСОБА_3, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи, отриманих з порушення законодавства 35891,00 грн., в іншому випадку стягнути кошти з осіб, винних у проведенні зайвих виплат;

- забезпечити повернення підприємству здійснених ним витрат з порушенням законодавства в сумі 315000,0 грн., в тому числі шляхом здійснення заходів претензійно-позовного характеру до винної особи; повернути до Державного бюджету України використані всупереч вимогам законодавства бюджетні кошти в сумі 230000,0 грн.(а.с. 11-15).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення Закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 26.01.1993 №2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939) визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.

Пунктами 7, 8, 10 статті 10 Закону №2939 визначено, що органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з нормами ст.15 Закону №2939, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Підпунктами 15, 17 п.6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 23.04.2011 року №499/2011 визначено, що Державній фінансовій інспекції надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Щодо встановленого порушення визначеного в пункті №3 вимог, в частині зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати в сумі 8703,56 грн. та зайво перераховано єдиного соціального внеску в сумі 3246,43 грн. суд зазначає наступне.

В поясненнях, а також в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що визнає позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача виконати вимоги Вижницької МДФІ від 01.04.2013 року №24-21-22/368, а саме: забезпечити відшкодування підприємству збитків в сумі 8703,56 грн., в тому числі провести претензійно-позовну роботу щодо повернення працівниками зайво виплачених сум коштів. В іншому випадку стягнути з особи винної у зайвих грошових виплатах, кошти у сумі 8703,56 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст.133-136 КЗпП. Також, провести перерахунок та відповідні взаємозвірки з Пенсійним фондом щодо безпідставно нарахованих сум внесків в сумі 3246,43 грн.

Крім цього, в ході судового розгляду справи представником відповідача було надано Наказ №55 від 07.10.2013 року «Про стягнення зайво нарахованих та виплачених грошових коштів, працівникам Карпатського ДСЛ АПК», згідно якого прийнято рішення про утримання з працівників цеху переробки деревини зайво виплачених грошових коштів в сумі 8703,56 грн., та проведення корегування по зайво перерахованому єдиному соціальному внеску в сумі 3246,43 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині зобов'язання відповідача виконати вимоги Вижницької МДФІ від 01.04.2013 року №24-21-22/368, а саме: забезпечити відшкодування підприємству збитків в сумі 8703,56 грн., в тому числі провести претензійно-позовну роботу щодо повернення працівниками зайво виплачених сум коштів. В іншому випадку стягнути з особи винної у зайвих грошових виплатах, кошти у сумі 8703,56 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст.133-136 КЗпП. Також, провести перерахунок та відповідні взаємозвірки з Пенсійним фондом щодо безпідставно нарахованих сум внесків в сумі 3246,43 грн. не суперечить вимогам закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому суд приймає його.

Щодо встановленого порушення визначеного в пункті №4 вимог, в частині здійснення підприємством видатків з оплати послуг з установки комп'ютерних програмних забезпечень, ремонту та обслуговування оргтехніки та телефонів, надання послуг у сфері інформатизації з недотриманням умов укладених договорів від 01.02.2011 №27 та від 19.04.2012 №155 в частині розміру оплати послуг суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між Карпатським державним лісогосподарським підприємством агропромислового комплексу "Карпатський держспецлісгосп АПК" та ПП ОСОБА_3 було укладено договір №27 від 01.02.2011 року та договір №155 від 19.04.2012 року про надання послуг.

Пунктами 1.1 та 2.1 договору від 01.02.2011 №27 передбачено надання ПП ОСОБА_3 послуг щодо продажу товарів, установки комп'ютерних програмних забезпечень, ремонту та обслуговування оргтехніки та телефонів - щомісячна оплата в розмірі 950,00 грн.

Пунктами 1.1 та 2.1 договору від 19.04.2012 №155 передбачено надання ПП ОСОБА_3 послуг щодо обслуговування комп'ютерної техніки її ремонту, встановлення комп'ютерних програм та їх обслуговування, надання послуг у сфері інформатизації загальна вартість за цим договором визначена в розмірі мінімальної оплати праці згідно з актами виконаних робіт (а.с 142-143).

З урахуванням договірних умов, розмір плати за надані послуги становить 23258,00 грн. (10450,00 грн. в 2011 році та 12808,00 грн. в 2012 році).

Як вбачається з матеріалів справи, до ревізії відповідачем представлено акти наданих послуг інформаційного характеру ПП ОСОБА_3 на загальну суму 26780,00 грн., зокрема:

-Акт від 28.03.2011 без номера за надані послуги по обслуговуванню оргтехніки та налаштуванню комп'ютерних програм (40 годин) та їх супровід згідно договору від 01.02.2011 року №27 в сумі 5010,0 гривень;

-Акт від 02.07.2011 без номера за надані інформаційні послуги протягом квітня-червня 2011 року (216 годин) згідно договору від 01.02.2011 року №27 в сумі 4320,0 гривень;

-Акт без дати № ІУ-0019 за надані комп'ютерні послуги інформаційного характеру протягом червня-грудня 2011 року згідно договору від 01.02.2011 року №27 в сумі 6650,0 гривень;

-Акт без дати № ІУ-0018 за надані комп'ютерні послуги інформаційного характеру та по налаштуванню комп'ютерних програм за жовтень 2011 року в сумі 3000,0 гривень;

-Акт від 22.08.2012 без номера за надані послуги по монтажу та налагодженню мережі, налаштуванню комп'ютерних програм та їх інформаційний супровід (40 годин) на суму 7800,0 гривень.

Також, по платіжному дорученню від 07.12.2011 року № 2144 Підприємством перераховано кошти ПП ОСОБА_5 за комп'ютерну програму ІС-Бухгалтерія 8 - комплект на 5 користувачів вартістю 5694,0 грн. та за послуги спеціаліста у сфері інформатизації в сумі 150,0 гривень.

Позивачем під час ревізії встановлено, що також і не заперечувалось в ході судового розгляду справи представником відповідача - працівниками Підприємства робота з програмним забезпеченням протягом 2011 року та січня-серпня 2012 року не здійснювалась, що підтверджує акт наданих послуг ПП ОСОБА_3 від 22.08.2012 без номера по монтажу та налагодженню мережі, налаштуванню комп'ютерних програм та їх інформаційний супровід.

В той час, Підприємством протягом грудня 2010 року та 2011-2012 років виплачено ПП ОСОБА_3 кошти в сумі 59149,0 грн., що підтверджується в частині договірних відносин актами виконаних робіт та платіжними дорученнями(а.с. 25, 37-41, 144-154).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999, № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, та не заперечувалось представником відповідача те, що витрати на оплату інформаційних послуг не передбачені фінансовими планами підприємства на 2011-2012 роки.

Будь-які правочини, або ж інші документи первинного бухгалтерського обліку в частині оплати робіт і послуг на суму 35891,0 грн., як на час ревізії, так і під час судового розгляду справи представником відповідача не надано.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.75 Господарського кодексу України, державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Фінансовий план підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не передбачено законом:

підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, - Кабінетом Міністрів України;

інших підприємств - органами, до сфери управління яких вони належать.

За несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану та звіту про його виконання посадові особи державного комерційного підприємства несуть адміністративну відповідальність, установлену законом.

Виходячи із встановлених обставин справи та законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд погоджується з позовними вимогами позивача в частині встановленого порушення щодо необґрунтованої і безпідставної оплати послуг ПП ОСОБА_3 в сумі 35891,00 грн., оскільки оплата таких послуг проведена за відсутності будь-яких договірних відносин та документів первинного обліку, які підтверджують кількість, обсяг та якість робіт.

Щодо встановленого порушення визначеного в пункті №7 вимог, в частині здійснення підприємством оплати робіт на загальну суму 315000,0 грн., пов'язаних з виготовленням державних актів на право постійного користування земельними ділянками лісового фонду, які фактично не були виконані ПП "Пролиск ЛКБ" суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між Карпатським державним лісогосподарським підприємством агропромислового комплексу "Карпатський держспецлісгосп АПК" та ПП "Пролиск ЛКБ" 14.12.2009 року укладено договір № 301 на виконання робіт (послуг) з визначеною загальною вартістю робіт в сумі 344100,0 гривень.

Відповідно до п 1.1 вищезазначеного договору ПП "Пролиск ЛКБ" зобов'язався виконати комплекс робіт, пов'язаних з виготовленням державних актів на право постійного користування земельними ділянками лісового фонду, які перебувають у користуванні підприємства в адміністративних межах Підзахаричівської, Розтоківської, Мариничівської, Усть-Путильської, Селятинської, Плосківської, Довгопільської, Дихтинецької, Киселицької сільських рад Путильського району.

Ревізією встановлено, що підприємством проведено оплату зазначених робіт на загальну суму 315 000,0 грн., в тому числі за рахунок коштів державного бюджету в сумі 230000,0 грн., при тому, що вказані роботи ПП "Пролиск ЛКБ" не були виконані як на час оплати, так і на час завершення ревізії.

При цьому, дебіторську заборгованість на вказану суму за ПП "Пролиск ЛКБ" було списано на витрати підприємства по субрахунку 231 „Витрати по лісовому господарству".

Вказані обставини також і не заперечувались сторонами в ході судового розгляду справи.

Позивач вважає, що вказані дії призвели до заниження в обліку дебіторської заборгованості по розрахунках з ПП "Пролиск ЛКБ" на суму 315000,0 грн., чим порушено п.1 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та як наслідок, завдано матеріальної шкоди державному бюджету на вказану суму.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Чернівецької області від 03.11.2011 року стягнуто з приватного підприємства "Пролиск ЛКБ" (м. Новодністровськ, мікрорайон "Діброва" №2, офіс 16, код 33330158): на користь Карпатського державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства агропромислового комплексу (смт. Путила, вул. Українська, 2010, код 05398473) 315000,00 грн. боргу(а.с. 105-106).

06 червня 2012 року господарський суд Чернівецької області видав наказ про примусове виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 03.11.2011 року (а.с. 104).

06 листопада 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новодністровського міського управління юстиції на підставі наказу господарського суду Чернівецької області від 03.11.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№35072257(а.с. 102).

Згідно з п.49 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550, у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Аналізуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача виконати вимоги Вижницької МДФІ від 01.04.2013 року №24-21-22/368, а саме: забезпечити повернення підприємству здійснених ним витрат з порушенням законодавства в сумі 315000,00 грн., в тому числі шляхом здійснення заходів претензійно-позовного характеру до винної особи, після чого повернути до Державного бюджету України використані всупереч вимогам законодавства бюджетні кошти в сумі 230000,00 грн., є необґрунтованою та безпідставною, виходячи із того, що така вимога по своїй суті відповідачем фактично виконана шляхом звернення до суду із позовом.

При цьому, як встановлено судом, відповідач не обмежився правом звернення до суду, а й вчинив дії направлені на примусове виконання цього рішення, що по своїй суті є претензійно-позовною роботою.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Карпатське державне лісогосподарське підприємство агропромислового комплексу "Карпатський держспецлісгосп АПК" виконати вимоги Вижницької міжрайонної державної фінансової інспекції від 01.04.2013 року №24-21-22/368, а саме:

- забезпечити відшкодування підприємству "Карпатський держспецлісгосп АПК" збитків в сумі 8703,56 грн., в тому числі провести претензійно-позовну роботу щодо повернення працівниками зайво виплачених сум коштів. В іншому випадку стягнути з особи винної у зайвих грошових виплатах, кошти у сумі 8703,56 грн. у порядку та розмірах, встановлених ст.ст.133-136 КЗпП. Також провести перерахунок та відповідні взаємозвірки з Пенсійним фондом щодо безпідставно нарахованих сум внесків в сумі 3246,43 грн.

- поновити в бухгалтерському обліку підприємству "Карпатський держспецлісгосп АПК" дебіторську заборгованість по розрахунках з ПП ОСОБА_3 в сумі 35891,0 грн. та забезпечити відшкодування ПП ОСОБА_3 суми вказаних коштів, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. В іншому випадку стягнути кошти з осіб винних у проведенні зайвих виплат.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 22 жовтня 2013 року.

Суддя О.В. Боднарюк