Ухвала

від 22.10.2013 по справі 2-1424/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1424/12 Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О. Провадження № 22-ц/780/5454/13 Доповідач у 2 інстанції Волохов Категорія 23 22.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

17 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.,

при секретарі Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2013 року у справі за позовом Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово - комунального господарства" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2012 року КП «БГВУЖКГ» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що позивач утримує житловий будинок по вул. Седова, 13 та прибудинкову територію, надає відповідачам житлово-комунальні послуги, а відповідачі отримують дані послуги та зобов'язані вчасно щомісяця сплачувати за це кошти.

Зважаючи на те, що відповідачі ігнорують виконання своїх обов'язків в частині оплати за надані їм житлово-комунальні послуги, КП «БГВУЖКГ» просило стягнути з останніх на свою користь заборгованість по оплаті за надані їм послуги у розмірі 3408,49 грн.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 3 408 грн. 49 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги, 214 грн. 60 коп. судового збору, а всього 3 623 грн. 09 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволені позову з підстав неправильного застосування судом норм процесуального права, а також з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що квартира відповідачів є приватною власністю, що підтверджується свідоцтвом на право власності на житло від 12 жовтня 1993 року.

Посилання відповідачів на безпідставність заявлених позовних вимог КП «БГВУЖКГ» про стягнення з них заборгованості за житлово - комунальні послуги у вказаній сумі, оскільки останні не укладали письмовий договір з відповідачем та у зв'язку з цим не мають жодних договірних зобов'язань, спростовуються нормами чинного законодавства.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції правомірно керувався положеннями ст. 68 ЖК України, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ, п. 14, 17, 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 р., № 572, постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій" від 12 липня 2005 року № 560, та прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідачі повинні сплачувати за отриманні послуги щомісячно в установленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі свої зобов'язання перед позивачем не виконують, в результаті чого, утворилася заборгованість в розмірі 3 408,49 грн. ( а.с. 15).

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що твердження відповідачів що вони мають право самостійно обирати кількість та якість необхідних послуг є необґрунтованими, такими, що протирічать діючому законодавству.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 57, ч. 1 ст. 58, ч. 2 ст. 59 та ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З огляду на це, як при розгляді справи місцевим судом так і при перегляді рішення в апеляційному порядку, апелянт не довів в судовому засіданні тих обставин на які він посилаються, як на підставу своїх позовних вимог.

Інших доводів, які б спростували законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, правильно встановлено правові відносини сторін, дана належна правова оцінка доказам у справі, висновки місцевого суду відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: