Рішення

від 22.10.2013 по справі 904/6744/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.10.13р. Справа № 904/6744/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми "Сервік", м.Дніпродзержинськ

про стягнення 70 979 грн. 30 коп.

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Дятченко Г.О., дов. №204/1001 від 13.05.13р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми "Сервік" про стягнення 30 944,80грн. - 3% річних, 40 034,50грн. - втрат від інфляції через прострочення грошових забов"язань, пов"язаних з договором підряду від 13.10.2008р. №2877/08 та постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2012р. у справі №22/5005/5834/2011.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідачем не виконано постанову Вищого господарського суду України від 28.05.2012р. у справі №22/5005/5834/2011 про стягнення з останнього основного боргу у розмірі 143 666,24грн. та судових витрат у розмірі 9 744,12грн. Тому позивач на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України просить стягнути суму інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у витягу з ЄДРПОУ №654048 (а.с.50-51), що підтверджується повернутим конвертом "Укрпошта" №4994509987122 (а.с.47-49), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

15.10.2013року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011р. у справі № 22/5005/5834/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2012р., було відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго", до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Сервік" про стягнення 641 222,76 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2012 у справі №22/5005/5834/2011 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011р. та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2012р. скасовані частково, і в цій частині прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Сервік" на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" 384 121,60грн., а також 9 744,12грн. судових витрат.

Вказана постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що спірні кошти підлягали поверненню на підставі п.3 ч.3 ст. 1212 Цивільного кодексу України як невикористаний аванс за договором підряду у зв'язку з відмовою замовника від такого договору (а.с.11-15).

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

29.10.2012р. сторони уклали угоду №0215 про припинення зобов"язань заліком зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої відповідач повернув на користь позивача 240 455,36 грн. авансу (основного боргу) (а.с.26).

Отже, станом на момент розгляду справи відповідач не виконав перед позивачем грошові зобов'язання у сумі 143 666,24 грн. щодо повернення авансу, сплаченого позивачем на виконання умов договору підряду №2877/08 від 13.10.2008р., а також у сумі 9 744,12 грн. судових витрат, які виникли на підставі постанови Вищого господарського суду України від 28.05.2012р. у справі № 22/5005/5834/2011.

Таким чином, через невиконання відповідачем грошового зобов'язання, підтвердженого та встановленого судовим рішенням, позивач має право, як кредитор, вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, що є способом захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач просить відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача інфляційні за період прострочення виконання зобов"язання з серпня 2010 по червень 2013р. у розмірі 40 034,50грн., 3% річних за період прострочення виконання зобов"язання з 27.06.2010р. по 27.08.2013р. у розмірі 30 944,80грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Вищого господарського суду України від 28.05.2012р. у справі № 22/5005/5834/2011 є посилання на те, що позивач повідомив відповідача про відмову від договору підряду №2877/08 від 13.10.2008р. через повільне виконання робіт, що вказувало на явну неможливість їх закінчення у строк. Таке повідомлення було викладено у вимозі за № 4839 від 15.06.2010р. Згідно даної вимоги відповідач повинен був у семиденний термін з дня отримання вимоги повернути грошові кошти. Вимогу відповідач отримав 19.06.2010р., але відповіді не надав, вимогу не задовольнив (а.с.24-25).

Зважаючи на відсутність погоджених сторонами строків повернення невикористаного авансу та вимоги ст. 530 Цивільного кодексу України, останнім днем виконання грошового зобов'язання по поверненню 384 121,60грн. авансу є 26.06.2010р.

Оскільки 240 455,36грн. авансу відповідачем було повернуто шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, розмір неповернутого авансу складає 143 666,24 грн.

Датою припинення грошового зобов'язання у сумі 240 455,36грн. із 384 121,60 грн., встановлених судом, потрібно вважати дату підписання угоди про припинення зобов'язання заліком зустрічних однорідних вимог від 29.10.2012р. №0215.

Згідно ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України постанова Вищого господарського суду України від 28.05.2012 у справі №22/5005/5834/2011 набрала законної сили 28.05.2012р. Таким чином, відповідач повинен був здійснити оплату судових витрат у розмірі 9 744,12грн. з моменту набрання чинності даною постановою.

Отже періоди для нарахування інфляційних та 3% річних позивачем взято вірно.

Господарський суд, перерахувавши інфляційні та 3% річних за вказані періоди, встановив, що вони розраховані вірно.

Пунктом 9 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013р. "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України), зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. За змістом статей 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.11.2012 № 5011-32/5219-2012). Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 № 10/25, від 04.07.2011 № 13/210/10, від 12.09.2011 № 6/433-42/183, від 14.11.2011 № 12/207, від 23.01.2012 № 37/64.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничої фірми "Сервік" (51925, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 16, оф.9, ЄДРПОУ 30012586) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22, ЄДРПОУ 23359034) 30 944,80грн. (тридцять тисяч дев"ятсот сорок чотири грн. 80коп.) 3% річних, 40 034,50грн. (сорок тисяч тридцять чотири грн. 50коп.) втрат від інфляції через прострочення грошових забов"язань, пов"язаних з договором підряду від 13.10.2008р. №2877/08 та постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2012р. у справі №22/5005/5834/2011, а також 1 720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.10.2013р.

Суддя В.І. Петрова