Рішення

від 16.10.2013 по справі 905/6424/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.10.2013 Справа № 905/6424/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсистем», м.Донецьк (ідентифікаційний код 35485111)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП «Донпромремстрой», м.Ясинувата (ідентифікаційний код 34283319)

про стягнення основного боргу в сумі 7500,00грн., пені у розмірі 750,00грн.

за участю представників:

від позивача: Шкляров І.О. за довіреністю від 28.08.2013р.,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромсистем», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП «Донпромремстрой», м.Ясинувата про стягнення основного боргу в сумі 7500,00грн., пені у розмірі 750,00грн.

Ухвалою від 12.09.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/6424/13, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №19/0512 від 22.05.2012р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 7500,00грн. та виникли підстави для нарахування пені у розмірі 750,00грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №19/0512 від 22.05.2012р., рахунку №229/0512 від 23.05.2012р., акту №1 від 07.06.2012р., платіжного доручення №252 від 23.05.2012р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 5, 12, 54 Господарського процесуального кодексу України, договором №19/0512 від 22.05.2012р.

16.10.2013р. позивачем надано клопотання, за яким останній просить стягнути пеню у розмірі 750,00грн. за період з 13.06.2012р. по 26.09.2013р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

22.05.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромсистем» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПКП «Донпромремстрой» (замовник) укладено договір №19/0512 (далі - Договір), на умовах якого виконавець зобов'язується здійснити наступні роботи: дефекація - оцінка працездатності існуючого обладнання, на підставі дефекації узгоджується придбання елементної бази для відновлення пневматичної схеми (складається специфікація), елементна база придбається виконавцем або замовником на підставі додаткової угоди, відновлення пневмоелектричної схеми підйомного крану згідно креслення №1352900041, виконання відновлювальних робіт проводиться у строки, які не перевищують 30 днів з моменту предоплати, без урахування терміну поставки елементної бази, пусконалагоджувальні роботи, приймальні роботи, покупець зобов'язується прийняти і сплатити вартість проведених робіт у порядку і строки, які визначені цим договором (п.п.1.2., 1.3. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору.

За п.4.1. Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами або їх уповноваженими представниками і діє до 31.12.2012р.

Відповідно до п.2.1. Договору ціна договору визначається у рахунках.

Згідно з п.3.1. Договору оплата виконаних робіт здійснюється згідно рахунка у вигляді 50% передоплати на банківський рахунок виконавця, вказаний у розділі 13 договору, 50% за фактом приймання робіт (підписання акту виконаних робіт).

Як вбачається з матеріалів справи, замовником здійснено попередню оплату у розмірі 7500,00грн. за рахунком №229/0512 від 23.05.2012р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення №252 від 24.05.2012р.

Так, 07.06.2012р. сторонами складено акт приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) №1 на суму 15000,00грн., який підписано з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїми змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-886 ЦК України.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що виконані позивачем роботи по підключенню та налагодженню пневмосхеми підйомного крана вартістю 15000,00грн. були прийняті відповідачем за актом приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) від 07.06.2012р.

Вищевказаний акт підписаний відповідачем та посвідчений його печаткою без зауважень - 07.06.2012р. Таким чином, підписавши та скріпивши своєю печаткою вказані документи, відповідач прийняв виконані роботи та погодився з їх вартістю.

Матеріали справи свідчать, що при прийнятті виконаної позивачем роботи відповідачем не було зроблено будь-яких заяв про виявлення допущених підрядником у роботі відступів від умов договору або інших недоліків.

Частиною 1 статті 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідно до умов п.3.1. договору та положень ст.253, ч.1 ст.530, ст.854 ЦК України, зобов'язання оплатити роботи виникли у відповідача на наступний день після підписання акту. Відтак, згідно ч.4 ст.254 ЦК України днем оплати прийнятих робіт слід вважати 08.06.2012р., тобто перший робочий день.

Як вбачається з позовної заяви, позивач стверджує, що згідно рахунка №229/0512 від 23.05.2012р. були встановлені умови та строки оплати за виконанні роботи - 50% від суми рахунка передплати, залишкові 50% - протягом 5 днів після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт, у зв'язку із чим строк оплати настав 13.06.2012р.

Проте, зазначене твердження є безпідставним, оскільки виставлений позивачем рахунок не є додатком до Договору та не носить зобов'язальний характер, відповідно не створює для сторін обов'язків та не змінює узгоджений обома сторонами порядок оплати виконаних робіт, встановлений Договором.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість у розмірі 7500,00грн. замовником до теперішнього часу не погашена.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 7500,00грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 750,00грн. за період з 13.06.2012р. по 26.09.2013р., нараховану на суму 7500,00грн.

Відповідно до п.5.2. Договору у разі порушення строків повного розрахунку за виконані роботи, замовник сплачує пеню у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше 10% від цієї суми.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Так, суд зазначає, що ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, статтею 3 вищевказаного Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи вищенаведені приписи, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість та суперечність чинному законодавству України наданого позивачем розрахунку пені в частині визначення розміру ставки, яка підлягає застосуванню, та кінцевому терміну нарахування пені.

Так, позивачем визначено кінцеву дату нарахування пені 26.09.2013р., тоді як кінцева дата припинювального строку становить 06.12.2012р. (182 дні з моменту виникнення заборгованості).

Здійснивши розрахунок пені за період з 13.06.2012р. по 06.12.2012р. з урахуванням приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню становить 544,06грн.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсистем», м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП «Донпромремстрой», м.Ясинувата про стягнення основного боргу в сумі 7500,00грн., пені у розмірі 750,00грн.. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКП «Донпромремстрой» (86000, Донецька область, м.Ясинувата, буд.19, кв.10, ідентифікаційний код 34283319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромсистем» (83114, м.Донецьк, вул.Щорса, буд.108, ідентифікаційний код 35485111) суму основного боргу у розмірі 7500,00грн., пеню у розмірі 544,06грн., судовий збір у розмірі 1677,55грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 21.10.2013р.

Суддя Ю.В. Сич