Рішення

від 17.10.2013 по справі 905/5764/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.10.2013 Справа № 905/5764/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Засульська Н.Ю. директор

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісервіс 12", м.Вишгород Київської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтопром", м. Маріуполь Донецької області

про визнання договору оренди № 15/12-2011 від 15.12.2011 року недійсним та стягнення передплати орендної плати в розмірі 8200,00 грн., -

18.09.2013р за клопотанням представника позивача ухвалою суду строк розгляду справи продовжувався на 15 днів до 24.10.2013р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнісервіс 12", м. Вишгород Київської області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтопром", м. Маріуполь Донецької області (далі-Відповідач) про визнання договору оренди № 15/12-2011 від 15.12.2011 року недійсним та стягнення передплати орендної плати в розмірі 8200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідач не є власником приміщення, переданого в оренду за спірним договором, у зв'язку із чим він не мав права передавати відповідне нежитлове приміщення в оренду Позивачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 13, 203, 215, 227, 230, 234, 236 Цивільного кодексу України, ст.22, 54 Господарського кодексу України.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 12.08.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/5764/13.

Ухвалою від 18.09.2013р. за клопотанням Позивача суд витребував у Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" договір оренди між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Елтопром" на нежитлове приміщення, розташоване за аресою: м. Маріуполь, вул. Грецька, 43 (прибудова) та докази права власності ПАТ "Укрсоцбанк" на нежитлове приміщення по вул. Грецькій, 43 (прибудова) у м. Маріуполі.

На виконання вимог зазначеної ухвали 14.10.2013р. від ПАТ «Укрсоцбанк» надійшли відповідні документи.

Позивач у судовому засіданні 17.10.2013р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча повідомлявся про судове засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, встановленою за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с.42-43).

На адресу суду надійшло поштове повернення, надіслане на адресу Відповідача, з відміткою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання». До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елтопром", м. Маріуполь Донецької області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнісервіс 12", м.Вишгород Київської області (Орендар) укладено договір оренди №15/12-2011 (далі-Договір), відповідно до умов п.п.1.1-1.5 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Грецька, 43, прибудова загальною площею 82 кв.м. з метою розташування офісу.

Відповідно до п.3.1-3.2 Договору за користування Об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю щомісячно орендну плату в розмірі 100,00грн. за 1 кв.м. Загальний розмір орендної плати за один місяць складає 8 200,00грн.

Цей Договір укладено строком на 12 місяців та діє з 15.12.2011р. по 15.12.2012р. За домовленістю сторін, перший місяць ореди починається з 01.01.2012р.

На виконання п.2.3 Договору Орендодавцем відповідно до акту прийому - передачі від 15.12.2011р. передано Позивачу у оренду нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Грецька, 43, прибудова загальною площею 82 кв.м. для розташування офісу.

Як вбачається з банківської виписки Позивача, 19.12.2011р. Позивачем на підставі рахунка №А1/12 від 19.12.2011р. перераховано на поточний рахунок Відповідача орендну плату у розмірі 8 200,00 грн. за січень 2011р.

10.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнісервіс 12", м.Вишгород Київської області (Орендар) укладений договір оренди №4, об'єктом оренди за яким є нежитлове приміщення, що було об'єктом оренди за спірним договором оренди №15/12-2011р.

Відповідно до п.1.6 вказаного договору об'єкт оренди належить Орендодавцю на правах власності відповідно до Реєстраційного посвідчення від 28.12.1995р. за №148/43.

На виконання умов Договору №4 від 10.01.2012р. Орендодавцем відповідно до акту прийому - передачі від 10.01.2012р. передано Позивачу у оренду нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Грецька, 43, прибудова загальною площею 82 кв.м.

Листом №282 від 17.09.2012р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою розірвати договір оренди №15/12-2011 від 15.12.2011р. та перерахувати Позивачу суму передплати в розмірі 8200,00грн., у зв'язку зі з'ясуванням тих обставин, що орендоване приміщення не є власністю ТОВ «Елтопром».

Посилаючись на те, що Відповідач не є власником приміщення, переданого в оренду за спірним договором, у зв'язку із чим він не мав права передавати відповідне нежитлове приміщення в оренду Позивачу, останній звернувся до суду з вимогами про визнання спірного договору оренди недійсним та стягнення передплати орендної плати.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню:

З огляду на матеріали справи та зміст позовної заяви, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні спірного договору оренди недійсним та застосуванні наслідків недійсності за спірним договором у вигляді стягнення переплати з орендної плати.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема - Цивільним кодексами України.

Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

В матеріалах справи містяться докази, а саме рішення господарського суду Донецької області від 07.11.2006р. у справі 35/292пн, яким за Відкритим акціонерним товариством Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк" м.Київ в особі Маріупольської філії Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк", м.Маріуполь, Донецька область визнано право власності на не житлові будівлі загальною площею 2048,4 кв. в частці 9/10, що розташовані по вул. Грецькій, 43 в Жовтневому районі м. Маріуполя які зкладаються: з двох поверхової будівлі 1910р. побудови літ.А-2 з цокольним поверхом А/п загальною площею 1569,6 кв. м., з двох поверхової будівлі 1910 р. побудови літ. Б-2, Б2-1, Б1-1 площею 256,1 кв. м., з трьох поверхової будівлі (прибудова до основної будівлі літ.А-2) 1995р. побудови літ. А1-3 загальною площею 222,7 кв.м. та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12700361 від 29.11.2006р., які підтверджують те, що власником майна переданого за договорами оренди нежитлового приміщення №15/12-2011 від 15.12.2011р. та №4 від 10.01.2012р., зокрема, на момент укладення спірного договору, був та є ПАТ «Укрсоцбанк», а не ТОВ «Елтопром».

Надання власником цього майна повноважень Відповідачу на передачу його в оренду не відбувалося, на спростування чого Відповідачем не надано жодних доказів.

Крім того, листом № б/н від 16.10.2013р. уповноважений представник ПАТ «Укрсоцбанк» повідомив суду, що договори оренди між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Елтопром» не укладались.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частини першої ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відсутність підстав у Відповідача виступати в якості Орендодавця приміщення за договором оренди №15/12-2011 від 15.12.2011р. зумовлює висновки суду про недійсність цього договору на підставі невідповідності його ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За таких підстав, враховуючи висновок суду про недійсність договору оренди №15/12-2011 від 15.12.2011р., у Відповідача виник обов'язок повернути грошові кошти, які сплачені Позивачем на виконання умов недійсного договору №15/12-2011 від 15.12.2011р. в якості передплати з орендної плати в розмірі 8 200,00грн.

Наведене вище зумовлює висновки суду про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача позовом на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісервіс 12", м.Вишгород Київської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтопром", м. Маріуполь Донецької області про визнання договору оренди № 15/12-2011 від 15.12.2011 року недійсним та стягнення передплати орендної плати в розмірі 8200,00 грн. задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди № 15/12-2011 від 15.12.2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елтопром", м. Маріуполь Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнісервіс 12".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтопром", м. Маріуполь Донецької області (87522, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Таганрозька, б.64, код ЄДРПОУ 33560542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісервіс 12", м.Вишгород Київської області (69095, м. Вишгород, Київської області, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 37408311) передплату з орендної плати в сумі 8200,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтопром", м. Маріуполь Донецької області (87522, м. Маріуполь, Донецької області, вул. Таганрозька, б.64, код ЄДРПОУ 33560542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісервіс 12", м.Вишгород Київської області (69095, м. Вишгород, Київської області, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 37408311) судові витрати в сумі 2 867,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст судового рішення підписано 21.10.2013р.