Рішення

від 15.10.2013 по справі 911/3754/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р. Справа № 911/3754/13

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ді Вінс» до Спільного Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комерс» про стягнення боргу,

Представники:

позивача : Васківнюк С.М. (дов. б/н від 14.10.2013);

відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ді Вінс» до Спільного Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комерс» про стягнення боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 99 від 17.10.2012.

Ухвалою від 02.10.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.10.2013.

В судовому засіданні 15.10.2013 суд заслухав пояснення представника позивача. Відповідач в судове засідання не з'явився. Поштовий конверт з рекомендованим повідомленням, відправлений судом на адресу реєстрації відповідача, був повернутий підприємством зв'язку з відміткою «за зазначеною адресою не існує».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

17.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ді Вінс» (продавець) та Спільним Українсько-Болгарським товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комерс» (покупець) було укладено договір № 99. Відповідно п. 1 договору продавець продає, а покупець купує продукцію в асортименті, у кількості, за ціною і загальною вартістю, зазначеними в супровідних документах (накладній). Передача товару продавцем в межах терміну дії даного договору здійснюється партіями.

Продавець зобов'язаний у терміни, обговорені сторонами даного договору додатково, передати зі свого складу партію товару покупцеві, підписавши при цьому супровідні документи (накладну) (п. 2.1.1. договору). Покупець зобов'язаний у терміни, зазначені в п. 2.1.1. даного договору, прийняти від продавця партію товару, підписавши при цьому супровідні документи (накладну) і видавши продавцеві доручення встановленого чинним законодавством зразка (п. 2.2.1. договору). Оплата за відвантажений товар (по кожній накладній окремо) здійснюється в термін 21 календарний день від підписання покупцем накладної грошовими коштами на розрахунковий рахунок продавця (п. 5 договору).

Проаналізувавши умови договору, суд дійшов висновку, що він за своєю правовою природою є договором поставки, а отже до нього застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з жовтня 2012 року по липень 2013 року поставив відповідачу товару на загальну суму 22765,83 грн. Вказаний факт підтверджується копіями видаткових накладних за вказаний період, що містяться в матеріалах справи. Про факт прийняття товару свідчать штампи відповідача та підписи уповноваженої особи відповідача на вказаних накладних, зразки яких погоджено сторонами під час підписання договору.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором № 99 від 17.10.2012. Про це також свідчить відсутність скарг відповідача щодо якості або комплектності товару, строків поставки тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої грошові зобов'язання за договором № 99 від 17.10.2012.

Суд встановив, що відповідач частково оплатив отриманий товар, загальна сума оплати становила 9764,41 грн. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем на момент подання позову до суду становила 13001,42 грн. Вказаний факт підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та копіями фіскальних чеків (копії вказаних документів містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідачем не було надано суду ані відзиву на позов, ані доказів сплати вказаної суми боргу, а відтак суд вважає вимогу про стягнення з відповідача 13001,42 грн обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

В стягненні ж 499,97 грн боргу суд відмовляє, оскільки суду не надано доказів факту існування такого боргу.

Крім того, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 1350,13 грн штрафу, 338,45 пені, 225,63 грн 10% річних.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2., 6.4. договору у випадку несвоєчасного виконання або часткового виконання покупцем умов, викладених у розділі 5 даного договору, встановлюється штраф у розмірі 10 відсотків від не перерахованої суми за поставлений покупцб товар. У випадку прострочення платежу покупець зобов'язаний відшкодувати всі понесені продавцем у зв'язку з цим збитки, а також сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення. За невиконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюється десяти відсоткова ставка.

Перевіривши розрахунок штрафних санкцій, наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним. Склавши власний розрахунок, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає вимога про стягнення 1300,14 грн штрафу, 217,28 грн 10% річних.

Щодо вимоги про стягнення пені з відповідача, то в її задоволенні суд відмовляє у зв'язку з тим, що позивачем у розрахунку суми пені не вказано конкретного періоду за який вона нарахована, а відтак у суду відсутня можливість перевірити наданий розрахунок.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Спільного Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Комерс» (код ЄДРПОУ 24092030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ді Вінс» (код ЄДРПОУ 38317215) 13001,42 грн боргу, 1300,14 грн штрафу, 217,28 грн 10% річних, а також 1620,41 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя А.Ф. Черногуз