Ухвала

від 16.10.2013 по справі 784/4195/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №784/4195/13 16.10.2013 16.10.2013 16.10.2013

Провадження №22-ц/784/3347/13

Справа № 22-ц/784/3347/13 Головуючий першої інстанції: Патрик Ю.Ю.

Категорія: 23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Коломієць В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Галущенка О.І.

суддів Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі Яценко Л.В. ,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

фермерського господарства «Овіс»

на рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2013 року , ухваленого у справі за позовом

фермерського господарства «Овіс» (далі ФГ «Овіс» )

до

ОСОБА_2

про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року ФГ «Овіс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків.

Позивач вказував, що в 2005 році між ФГ «Овіс» та батьками відповідачки були укладені строком на 5 років договори оренди земельних ділянок: площею 7,99 га, кадастровий номер 4823055000:03:000:0142, та такою ж площею, кадастровий номер 4823055000:03:000:0143. В зв'язку зі смертю орендодавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4, 01 серпня 2011 року ФГ «Овіс» уклало договір оренди вказаних земельних ділянок, загальною площею 15,98 га, із спадкоємицею померлих - ОСОБА_2, строком на 5 років.

08 січня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до ФГ «Овіс» із заявою про витребування земельних ділянок, посилаючись на те, що договір оренди не пройшов державної реєстрації та не набув юридичної сили. Як зазначив позивач, реєстрація договору не відбулася з вини відповідачки, яка на час укладання договору ще не отримала державні акти на право власності на земельної ділянки, в зв'язку з чим на її прохання для виготовлення актів надав ОСОБА_2 в аванс орендну плату за 2013р. у розмірі 4000 грн. (2000грн. - 25.05.2012р. і 2000грн. - 10.07.2013р.). На даний час відповідачка забрала земельні ділянки та відмовляється відшкодовувати понесені господарством збитки, пов'язані з обробітком землі восени 2012 року, що становить 10 128 грн. 18 коп. Також через вказані дії відповідачки, господарством не було отримано прибуток у 2013 році в розмірі 31011 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму сплаченої орендної плати за 2013 рік у розмірі 4000 грн., кошти, витрачені на обробіток земельних ділянок у розмірі 10 128 грн. 18 коп., упущену вигоду у розмірі 31011 грн.

Рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2013 року в задоволені позову ФГ «Овіс» відмовлено.

В апеляційній скарзі ФГ «Овіс», посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України й ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Державна реєстрація підписаного сторонами 01 серпня 2011 року договору оренди землі не відбулась, за такого судом правильно встановлено, що договір оренди сторонами не було укладено.

У разі якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212-1215 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи, тобто, з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Враховуючи, що про відсутність достатніх правових підстав для користування спірними земельними ділянками позивачу було відомо ще на час підписання договору оренди з ОСОБА_2 (що, зокрема, підтверджується змістом позовної заяви), суд дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність вимог ФГ «Овіс» щодо відшкодування витрат, пов'язаних з обробітком землі восени 2012 року.

Також є вірним висновок суду про недоведеність позовних вимог про стягнення переданих відповідачці в рахунок орендної плати за 2013 рік 4000грн., оскільки належні та переконливі докази отримання відповідачкою вказаних сум в матеріалах справи відсутні, а ОСОБА_2 факт їх отримання заперечує.

Надані апелянтом як додаток до апеляційної скарги фотокопії видаткових касових ордерів не підтверджують отримання відповідачкою вищезазначених сум, оскільки її підпис про отримання грошових коштів на даних ордерах відсутній.

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Проте, факт протиправної поведінки ОСОБА_2, яка спричинила шкоду ФГ «Овіс», позивачем не доведений.

За такого висновок суду про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення упущеної вигоди в зв'язку з неотримання прибутку за 2013 рік - є правильним.

Отже, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази та дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Посилання в апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та порушення норм матеріального права, позбавлені правового обґрунтування та не були підтверджені при апеляційному розгляді справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Овіс» відхилити , а рішення Єланецького районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2013 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді