Рішення

від 16.10.2013 по справі 908/2831/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 13/76/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2013 Справа № 908/2831/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімітекс,ЛТД", м. Запоріжжя

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс-2000", м. Запоріжжя

про стягнення 59 331,11 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники сторін :

від позивача: Терновой О.В., довіреність № б/н від 22.07.2013р.

Сергієнко В.П., наказ № 1 від 02.04.2008р.

від відповідача: Казанцева Н.В., наказ № 3/к від 23.12.2010р.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімітекс,ЛТД" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс-2000" 51 553,44 грн. основного боргу, 2 577,67 грн. пені за договором про постачання матеріалів будівельного призначення на умовах відстрочення платежу № 03/04/13 від 05.04.2013р. та 5 200,00 грн. витрат на юридичні послуги.

Ухвалою суду від 23.08.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2831/13, присвоєно справі номер провадження 13/76/13 та призначено судове засідання на 26.09.2013р.

В судовому засіданні 26.09.2013р. оголошено перерву до 16.10.2013р.

Під час розгляду справи за ініціативою позивача, відповідно до ст. 81-1 ГПК України, здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

16.10.2013р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 16.10.2013р. підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві від 20.08.2013р. та в судовому засіданні надав заяву в якій просить суд прийняти відмову в частині стягнення 5 % штрафу від суми заборгованості в розмірі 2 577,67 грн. Також просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс-2000" загальну суму заборгованості за договором № 03/04/13 від 05.04.2013р. у розмірі 56 753,44 грн., з яких 51 553,44 грн. основного боргу, та 5 200,00 грн. витрати на юридичні послуги.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно п. 14 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. № di_500846 "Про деякі питання, порушені у відповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році, щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач в праві до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Про зменшення розміру позовних вимог господарський суд зазначає в описовій частині рішення зі справи; розгляд останньої і прийняття рішення в ній здійснюється виходячи з нового розміру позовних вимог.

Як зазначено в п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, заява позивача про відмову в частині стягнення 5 % штрафу прийнята та задоволена судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.10.2013р. підтримав надане заперечення та зазначає, що згідно договору № 03/04/13 від 05.04.2013р. і специфікації № 1 від 05.04.2013р., яка є невід'ємною частиною вище вказаного договору на постачання 53,66 метрів кубічних пиломатеріалів на суму 81 216,00 грн., постачання зроблено було не в повному обсязі, а в об'ємі 28,038 метрів кубічних пиломатеріалів на суму 51 553,44 грн., друга партія товару на суму 29 663,16 грн. відвантажена не була. Тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс-2000" з цієї причини не змогло виконати зобов'язання перед замовником.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

05.04.20113 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лімітекс,ЛТД" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс-2000" (Покупець) був укладений договір № 03/04/13 (надалі - Договір), у відповідності до умов якого (п.1.1. договору), Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити пиломатеріали (Товар), номенклатура, кількість та ціна яких вказана в специфікаціях, оформлених в Специфікації (Додаток) до даного Договору, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Ціна за Товар визначена в Специфікації (Додатку) до Договору у відповідності до визначених умов поставки (п. 2.1 Договору).

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що розрахунок з Постачальником за поставлену продукцію здійснюється на протязі 15 днів від дати поставки, за реквізитами вказаними в договорі.

Згідно видаткової накладної № 36 від 08.04.2013р. відповідачу було поставлено продукцію (дошка обрізна) на загальну суму 51 553,44 грн. Вищевказана продукція прийнята в повному обсязі (без зауважень), що підтверджується актом прийому-передачі підписаному сторонами від 08.04.2013р.

Матеріали справи свідчать, що відповідач, в порушення умов Договору, у встановлений строк за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку із чим в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 51 553,44 грн.

Станом на день розгляду спору заборгованість за поставлений товар відповідачем позивачу не погашена, що стало підставою для звернення ТОВ "Лімітекс,ЛТД" із позовом до господарського суду.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку згідно до п. 2.2 Договору встановлено, що розрахунок з Постачальником за поставлену продукцію здійснюється на протязі 15 днів від дати поставки, за реквізитами вказаними в договорі.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання відповідача за договором № 03/04/13 від 05.04.2013р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання щодо поставки відповідачу Товару згідно умов Договору № 03/04/13 від 05.04.2013р. виконав повністю, що підтверджується видатковою накладною № 36 від 08.04.2013р. на загальну суму 51 553,44 грн.

Разом з тим, як свідчать матеріали цієї справи, відповідач в порушення умов і строків Договору № 03/04/13 від 05.04.2013р. взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар не здійснив, внаслідок чого, за відповідачем виникла заборгованість в сумі 51 553,44 грн.

Доказів повного виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару за Договором № 03/04/13 від 05.04.2013р. відповідач суду не надав та в матеріалах справи вони відсутні.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заявленої до стягнення позивачем суми основного боргу за договором № 03/04/13 від 05.04.2013р. у розмірі 51 553,44 грн., або доказів правомірності своїх дій щодо не сплати такої заборгованості, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Енергоресурс-2000" 51 553,44 грн. основного боргу обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5 200 грн. на відшкодування витрат за послуги адвоката.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Договір про надання правової допомоги між ТОВ "Юридична компанія "Юрстандарт" і ТОВ "Лімітекс,ЛТД" укладений 22.07.2013р. Згідно платіжному дорученню № 188 від 26.07.2013р. ТОВ "Лімітекс,ЛТД" сплатило за Договором про надання правової допомоги від 22.07.2013р. 5 200,00 грн.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі № 01-8/155 від 13.02.2002 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів", вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Предметом Договору про надання правової допомоги між ТОВ "Юридична компанія "Юрстандарт" і ТОВ "Лімітекс,ЛТД" від 22.07.2013р. є надання правової допомоги Замовнику з питань що виникають, у процесі господарської діяльності.

Позовна заява ТОВ "Юридична компанія "Юрстандарт" в інтересах ТОВ "Лімітекс,ЛТД" складена 20.08.2013р. на 4 аркушах, судове засідання по справі № 908/2831/13, в якому також був присутнім представник ТОВ "Юридична компанія "Юрстандарт", відбулося 26.09.2013р.р., яке тривало 8 хвилин та 16.10.2013р., яке тривало 40 хвилин і закінчено оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

Також суд враховує наступні фактори в їх сукупності: ціна позову складає 59 331,11 грн.; невеликий обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання договору; відсутність складності та новизни правових питань, що стосуються договору; відсутність необхідності великого досвіду для його успішного завершення; відсутність вірогідності того, що прийняття договору перешкоджає прийняттю ТОВ "Юридична компанія "Юрстандарт" інших договорів або суттєво ускладнює їх виконання в звичайному часовому режимі; відсутність необхідності виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; роль представника в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання договору позитивного результату, якого бажає клієнт.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що розмір відшкодування витрат за послуги про надання правової допомоги в сумі 5 200, 00 коп. є неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд обмежує цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи сумою 2 500, 00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Як зазначено в п.4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку відмови позивача від позову (п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК) господарському суду слід керуватись ч. 6 ст. 22 ГПК України, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис ч. 6 ст. 22 ГПК України щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Оскільки під час судового розгляду відповідач надав заяву про відмову в частині стягнення 5 % штрафу від суми заборгованості в розмірі 2 577,67 грн., в частині стягнення цієї суми провадження у справі слід припинити.

Судом встановлено, що відмова від позову не суперечить обставинам справи та вимогам закону, не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе прийняти відмову в частині стягнення 5 % штрафу від суми заборгованості в розмірі 2 577,67 грн. та припинити провадження в частині стягнення 5 % штрафу від суми заборгованості в розмірі 2 577,67 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З заявленої до стягнення позивачем суми 59 331,11 грн. в частині 2 700,00 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено та в частині 2 577,67 грн. провадження у справі припинено.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 54 053,44 грн., які стягнуто судом.

Тобто, задоволено 91,1 % позовних вимог.

Відтак, пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1 567,45 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс-2000" (69059, м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 3/24, р/р 26007219226600 а АТ «УкрСибБанк» в м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31289035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімітекс,ЛТД" (69114, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 18, кВ. 48, р/р 26009146383 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 34677192) 51 553 (п'ятдесят одну тисячу п'ятсот п'ятдесят три) грн. 44 коп. основного боргу, 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу та 1 567 (одну тисячу п'ятсот шістдесят сім) грн. 45 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 2 577 (дві тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн. 00 коп. провадження у справі припинити за п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В частині стягнення 2 700 (дві тисячі сімсот) грн. 00 коп. в задоволенні позову відмовити.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 21.10.2013р.