Рішення

від 14.10.2013 по справі 910/12845/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/12845/13 14.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-Транс» до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Русанко»; 2.Підприємства з іноземними інвестиціямиу формі товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський м'ясокомбінат» простягнення 4 901,80 грн.

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Спичак О.М.

Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача: Сидорова Ю.В. - предст. за довір.;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились

У судовому засіданні 14.10.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-Транс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Русанко» та Підприємства з іноземними інвестиціямиу формі товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський м'ясокомбінат» про стягнення заборгованості у розмірі 4 901,80 грн., в тому числі 4 504,89 грн. основного боргу, 323,10 грн. пені, 64,80 грн. 3 % річних та 9,01 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч умовам договору поставки №293 від 01.02.2008, відповідач-2 свої обов'язки щодо оплати палива/послуг не виконав в повному обсязі. Відповідно до умов договір поруки №118 від 05.08.2010, відповідач-1 поручився перед позивачем за відповідача-2 виконання зобовязань за Договором поставки №293 від 01.02.2008. Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути на його користь солідарно з відповідачів заборгованість, пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2013 року порушено провадження по справі №910/12845/13, розгляд справи призначено на 12.08.2013.

Ухвалою від 12.08.2013, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи на 28.08.2013.

Ухвалою від 28.08.2013 розгляд справи відкладено на 14.10.2013.

Ухвалою від 14.10.2013 призначений колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням від 28.08.2013 заступника Голови господарського суду міста Києва, справу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Спичак О.М., суддя Полякова К.В.

Ухвалою від 28.08.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 14.10.2013.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 14.10.2013 справу №910/12845/13 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Спичак О.М., суддя Сташків Р.Б., у зв'язку з відрядженням судді Полякової К.В.

Ухвалою від 14.10.2013 справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 14.10.2013.

Представники відповідачів не з'явились, поважні причини неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надали, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (наявні в матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.10.2013, на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008 між ТОВ «ТНК Транс» (продавець) та ТОВ «Русанівський м'ясокомбінат» (покупець) був укладений договір поставки №293, згідно п. 2.1 якого продавець протягом строку дії Договору зобов»язується за замовленнями покупця поставляти та передавати через мережу АЗС у власність покупця смарт-картки та нафтопродукти в асортименті: дизельне пальне, ДП-Євро, неетильовані бензини Аі98-Super, Аі98, Аі95, А-95 Premium, А92 та А76 належної якості, Газ-пропан, Газ-метан, що відповідає державним стандартам, вкількості, визначеній відповідно до накладних, надавати послуги (мийки, СТО, шиномонтаж), визначені в актах виконаних робіт, а покупець - прийняти товар та/або послуги на АЗС та оплачувати його/їх на умовах цього Договору.

14.05.2009 до Договору поставки №293 від 01.02.2008 була укладена додаткова угода № 1, відповідно до якої Договір поставки викладений у новій редакції.

Відповідно до 6.3 Договору його ціна складається з загальної ціни палива/послуг, що відображені сторонами у всіх актах приймання-передачі палива/послуг та видаткових накладних.

За отримані паливо/послуги, покупеь зобовязаний провести повний розрахунок за отримане паливо/послуги не пізніше 2 банківського дня наступного за періодом в якому покупець отримав паливо/послуги, згідо п. 6.4.2 Договору, а в разі досягнення/перевищення розміру ліміту - 1 банківського дня з моменту досягнення перевищення зазначеного в п. 6.4.3 ліміту.

Відповідно до п.п.7.1, 7.2 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та засвідчення печатками сторін до 31.12.2010, а в частині розрахунків до повного виконання. Строк дії автоматично продовжується на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не направить повідомлення про припинення дії Договору за 15 календарних днів до закінчення строку дії Договору.

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено та передано у власність відповідача-2 паливо/послуги на загальну суму 3 001 406,20 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

За поставлений товар/послуги відповідач-2 розрахувався частково, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 12 004,89 грн.

19.08.2011 позивач звернувся до відповідача-2 з прентензією №258 про сплату заборгованості у розмірі 12 004,89 грн., яка залишена відповідачем-2 без відповіді та задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 33 Господарськогор процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім цього, 05.08.2010 між ТОВ «Торговий дім «Русанко» (поручитель, відповідач-1), ТОВ «ТНК Транс» (кредитор, позивач) та ПІІ ТОВ «Русанівський мясокомбінат» (боржник, відповідач-2) укладено договір поруки №118, згідно п.2.1 Договору, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов»язань в повному обсязі, що виникли на підставі основного договору з усіма змінами та доповненнями або можуть виникнути в мабутньому: зобов»язання щодо здійснення боржником оплати за паливо/послуги, що поставляється кредитором, у порядку та строки, встановлені в основному договорі; зобов»язання щодо спати боржником кредитору передбачених основним договором неустойок, процентів; зобов»язання щодо компетенції збитків, заподіяних кредитору неналежним виконанням або невиконанням боржником зобов»язань за основним договорм.

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки під основним договором в цьому договору розумівся договір поставки №293 від 01.02.2008, включаючи всі додаткові угоди, додатки, зміни до нього, укладені між кредитором та боржником.

У разі порушення боржником основного договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. (п. 2.3 Договору поруки).

Позивач направив відповідачу-1 вимогу про сплату 12 004,89 грн. 21.11.2011 на адресу позивача від відповідача-1 надійшов гарантійний лист про погашення 12 004,89 грн. до 31.12.2011 згідно Договору поруки №18 від 05.08.2010.

Враховуючи часткову оплату заборгованості, борг становить 4 504,89 грн.

Згідно ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У зв'язку з невиконанням відповідачем-2 умов Договору поставки в частині оплати за поставлений товар/послуги, а також невиконанням відповідачем-1 умов Договору поруки суд вважає обґрунтованим стягнення із відповідачів солідарно 4 504,89 грн. з врахуванням умов Договорів поставки та поруки.

Окрім цього, позивачем заявлено до стягнення 3% річних - 64,80 грн., інфляційні втрати - 9,01 грн. та пеню - 323,10 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Дії відповідачів є порушенням вимог Договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідачів пені, 3% річних та інфляційної складової боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у розмірі заявленому позивачем.

Відповідно до п. 8.2 Договору поставки за порушення строків оплати та п.3.3 Договору поруки, у разі порушення поручителем строку виконання вимоги кредитора, покупець, поручитель зобов'язані сплатити продавцю, кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір пені підлягає задоволенню у розмірі 322,86 грн. за перерахунком суду.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно 4 504,89 грн. основного боргу, 64,80 грн. 3 % річних, 9,01 грн. інфляційних втрат та 322,86 грн. пені, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачами, а відтак такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Русанко» (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Степана Сагайдака, 114, код 36240570) та Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Русанівський м'ясокомбінат» (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Степана Сагайдака, 114, код 24732110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК Транс» (03110, м. Київ, вл. Солом'янська, 11 код 32489155) заборгованості у розмірі 4 504,89 (одна тисяча п'ятсот чотири гривні 89 коп.), пеню - 322,86 грн. (триста двадцять дві гривні 86 коп.), 3 % річних - 64,80 грн. (шістдесят чотири гривні 80 коп.), інфляційні втрати - 9,01 грн. (дев'ять гривень 01 коп.), судового збору - 1 720,42 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 42 коп.).

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 17.10.2013

Головуючий суддя М.Є. Літвінова

Судді О.М. Спичак

Р.Б. Сташків