Рішення

від 17.10.2013 по справі 920/1639/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.2013 Справа № 920/1639/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний

промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення

ПАТ Промінвестбанк в м. Суми, м. Суми,

до відповідача: Державного підприємства "Новосуханівський спиртовий завод",

с. Новосуханівка Сумського району Сумської області,

про стягнення 145 997 грн. 75 коп.,

Суддя Н.П. Лугова

Представники сторін:

від позивача: Самбур А.В.,

від відповідача: не з'явився;

За участю секретаря судового засідання - Кириченко-Шелест А.Г.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 145 997 грн. 75 коп. відповідно до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 6-09-104 від 17.02.2006 року, в тому числі: 23 310 грн. 00 коп. комісійної винагороди, 15 980 грн. 91 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 5 222 грн. 84 коп. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, 1 363 грн. 62 коп. за прострочення сплати комісійної винагороди, 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 11 126 грн. 27 коп. та 24% річних за прострочену заборгованість по кредиту відповідно до п. 3.4. договору в сумі 88 994 грн. 75 коп. Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не подав, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2006 року між сторонами у справі укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 6-09-104.

Відповідно до умов вказаного договору банк надав позичальнику кредит на суму 300 000,00 грн. для придбання товарно-метеріальних цінностей, сировини, розрахунків за послуги та інші виробничі потреби (п. 2.1., 2.3. кредитного длговору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що кредит надається банком позичальнику шляхом оплати, в межах сум та відповідно до визначених договором строків, розрахункових документів позичальника згідно цільового призначення кредиту.

У відповідності до п. 3.2. кредитного договору, починаючи з дати першої оплати розрахункових документів позичальника і по дату повного й остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів банк нараховує позичальнику відсотки за користування кредитом у розмірі 18,5% річних на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами.

Також за управління кредитом у формі кредитної лінії позичальник зобов'язаний відповідно д п. 3.3. договору сплачувати банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 0,37% щомісячно від ліміту кредитної лінії. Комісійна винагорода нараховується банком за поточний місяць 21-го числа поточного місяця та сплачується позичальником щомісяця з дати нарахування по останній робочий день поточного місяця з поточного рахунку позичальника.

Останнім днем повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 14.02.2007 року. (п. 2.2. договору).

Згідно акту перевірки цільового використання кредиту по ДП «Новосуханівський спиртовий завод» станом на 14.03.2006р. за період з 17.02.2006р. по 14.03.2006р. банк здійснив оплату розрахункових документів відповідача на загальну суму 288 316,77 грн. (а.с. 15)

Всупереч умовам укладеного договору відповідач не сплачує банку суми кредиту та проценти за користування кредитними коштами.

Як зазначає позивач на день розгляду справи, заборгованість відповідача складає 223 316,77 грн.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, за несвоєчасну сплату сум кредиту, відсотків за надання кредиту, комісійної винагороди позивач згідно п. 5.4. договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, що згідно розрахунку складає 22 567,37 грн., в тому числі: 15 980 грн. 91 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 5 222 грн. 84 коп. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, 1 363 грн. 62 коп. за прострочення сплати комісійної винагороди за період з 24.03.2013р. по 23.09.2013р.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідачем не подано доказів належного виконання умов кредитного договору, сплати всіх отриманих сум кредиту чи аргументованих заперечень проти позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами укладеного договору, пеня нарахована в межах встановленого статтею 232 Господарського кодексу України строку та відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому позовні вимоги в частині стягнення пені на загальну суму 22 567,37 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних, що згідно наданого ним розрахунку складає 11 126 грн. 27 коп. за період з 26.01.2012р. по 23.09.2013р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.

Сплата боржником суми заборгованості з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним чужими грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вказані правові наслідки застосовуються незалежно від сплати боржником неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Крім того, пунктом 3.4. кредитного договору в редакції від 14.02.2007 року передбачено, що у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2. договору строку погашення одержаного кредиту, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки 24% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлено п. 3.2. договору.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума відсотків за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки 24% річних, за період з 26.01.2012р. по 23.09.2013р. становить 88 994 грн. 75 коп.

Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений ст. 625 ЦК України розмір процентів річних.

Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено плату за користування чужими коштами, слід вважати іншим розміром процентів.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11 126 грн. 27 коп. - 3% річних та 88 994 грн. 75 коп. - 24% річних також визнаються судом правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Пунктом 3.3. кредитного договору за управління кредитом передбачено сплату позичальником комісійної винагороди банку, виходячи із відсоткової ставки в розмірі 0,37% щомісячно від ліміту кредитної лінії. Комісійна винагорода нараховується банком за поточний місяць 21-го числа поточного місяця та сплачується позичальником щомісяця з дати нарахування по останній робочий день поточного місяця з поточного рахунку позичальника.

Як зазначає позивач, за період з січня 2012 року по вересень 2013 року відповідач має заборгованість зі сплати комісійної винагороди в сумі 23 310,00 грн.

Договір є обов'язковим для виконання, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Тому, на підставі ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комісійної винагороди в сумі 23 310,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 2 920, 00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Новосуханівський спиртовий завод" (42341, Сумська область, Сумський район, село Новосуханівка, вул. Заводська, 1, код 00375214) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Суми (40000, м. Суми, вул. Кірова, 20, код 00039002) 23 310 грн. 00 коп. комісійної винагороди, 22 567 грн. 37 коп. пені, 11 126 грн. 27 коп. - 3% річних, 88 994 грн. 75 коп. - 24% річних та 2 920 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.10.2013 року.

Суддя Н.П. Лугова