Рішення

від 18.10.2013 по справі 921/661/13-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2013 р.Справа № 921/661/13-г/11

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка,13, м. Кременець, Тернопільської області;

до відповідача: Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", вул. Акімова,26, м. Кременець, Тернопільської області.

про стягнення заборгованості в сумі 34 893 грн. 92 коп.

За участю представників сторін

Позивача: Трачук І.В. - представник; Герасимович В.О. - представник

Відповідача: не з'явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка,13, м. Кременець, Тернопільської області звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", вул. Акімова,26, м. Кременець, Тернопільської області про стягнення 34 893 грн. 92 коп., із них 1633,37 грн., що становить 3% річних та 33 260 грн. 55 коп. заборгованості із врахуванням індексу інфляції вартості сервітуту.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору установлення сервітуту від 15 червня 2010 року в частині своєчасної та повної сплати сервітуту, в наслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 33 260 грн. 55 коп., на яку відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано 1 633 грн. 37 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27 червня 2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 16 липня 2013 року.

16.07.2013р. на адресу господарського суду Тернопільської області від Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, 21.03.2011р. відповідачем на адресу позивача був направлений лист № 209, в якому повідомлено про розірвання договору установлення сервітуту, а тому позовні вимоги про стягнення коштів за період грудень 2012р. - червень 2013р. є безпідставними, оскільки з 21.03.2011р. договір установлення сервітуту від 15.06.2010р. є розірваним.

В судовому засіданні 16.07.2013р. в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 31 липня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 31 липня 2013 року зупинено провадження у справі № 921/661/13-г/11 до перегляду Вищим господарським судом України справи № 2/96/5022-1064/2012 в касаційному провадженні.

23 серпня 2013 року позивачем по справі на адресу господарського суду Тернопільської області надіслано заяву № 28 від 20 серпня 2013 року про відновлення провадження у справі № 921/661/13-г/11., в якій просить суд відновити провадження у даній справі, у зв"язку із набранням законної сили постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03 червня 2013 року та постанови Вищого господарського суду України у справі № 2/69/5022-1064/2012.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27 вересня 2013 року поновлено провадження у справі № 921/661/13-г/11 та розгляд справи призначено на 08 жовтня 2013 року.

08 жовтня 2013 року від позивача по справі на адресу господарського суду Тернопільської області надійшла заява № 34 від 07 жовтня 2013 року про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 08.10.2013р. розгляд справи відкладено на 18.10.2013р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги викладені у позовній заяві підтримує в повному обсязі та просить суд позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, причин не явки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, а відтак справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

15 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" та ДП "Кременецьке лісове господарство" був укладений договір установлення сервітуту, відповідно до умов якого ТзОВ "Укрпродінвест" (власник майна, що обтяжується сервітутом), далі - Власник, надав ДП "Кременецьке лісове господарство", далі - Сервітуарій, право користування належним Власнику на праві власності стрілочним переводом № Р 65 1/11 №207, розгорнута довжина стрілочного переводу 64м.п., на під'їзній колії та під'їзною колією, що примикає до ВАТ "Кременецький міжрайпостач", для здійснення операцій з подачі, прибирання та інших операцій, пов'язаних з експлуатацією під'їзної колії №25, яка належить Власнику на праві власності.

Відповідно до п.1.4. договору вартість сервітуту становить 4000,00 грн. щомісячно. Вартість сервітуту підлягає щомісячній індексації, виходячи із індексу інфляції.

Згідно 1.6. договору установлення сервітуту термін дії сервітуту щодо майна, визначеного у пп. Договору, становить 5 років з дати підписання договору, тобто з 15.06.2010р. до 14.06.2015р.

У відповідності до ст. 199 Господарського процесуального кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків вартості сервітуту, вартість сервітуту за грудень 2012р. становила 4614,14 грн.; за січень 2013р. - 4623,37 грн.; за лютий 2013р. - 4618,75 грн." за березень 2013р. - 4618,75 грн.; за квітень 2013р. - 4618,75 грн. та за травень 2013р. - 4623,37 грн. (без ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем по справі Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" на адресу Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" були виставлені рахунки на оплату заборгованості, а саме:

- Рахунок № 1 від 10.01.2013р. на загальну суму 100 872,22 грн., із них: 95 335,25 грн. заборгованість станом на 01.12.2012р. та 5536,97 грн. вартість сервітуту з врахуванням ПДВ за грудень 2012р.;

- Рахунок № 9 від 11.02.2013р. на загальну суму 106 420,26 грн., із них: 100 872,22 грн. заборгованість станом на 01.01.2013р. та 5548,04 грн. вартість сервітуту з врахуванням ПДВ за січень 2013р.;

- Рахунок № 17 від 06.03.2013р. на загальну суму 111962,76 грн., із них: 106420,26 грн. заборгованість станом на 01.02.2013р. та 5542,50 грн. вартість сервітуту з врахуванням ПДВ за лютий 2013р.;

- Рахунок № 25 від 09.04.2013р. на загальну суму 117505,26 грн., із них: 111962,76 грн. заборгованість станом на 01.03.2013р. та 5542,50 грн. вартість сервітуту з врахуванням ПДВ за березень 2013р.;

- Рахунок № 35 від 20.05.2013р. на загальну суму 123047,76 грн., із них: 117505,26 грн. заборгованість станом на 01.04.2013р. та 5542,50 грн. вартість сервітуту з врахуванням ПДВ за квітень 2013р.;

- Рахунок № 48 від 07.06.2013р. на загальну суму 128595,80 грн., із них: 123047,76 грн. заборгованість станом на 01.05.2013р. та 5548,04 грн. вартість сервітуту з врахуванням ПДВ за травень 2013р.

Крім того, відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано до сплати відповідачеві за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань 3% річних в сумі 1633,37 грн. за період з 06.12.2012р. по 05.06.2013р.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином суд господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ "Укрпродінвест" щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних правомірними, оскільки відповідають умовам Договору та чинному законодавству.

Доводи відповідача ДП "Кременецьке лісове господарство" про те, що договір установлення сервітуту з 21.03.2011р. є розірваним, а відтак позовні вимоги не підлягають до задоволення, господарський суд спростовує наступним:

Стаття 188 Господарського кодексу України передбачає порядок зміни та розірвання господарських договорів, а саме:

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Рішенням господарського суду Тернопільської області по справі № 7/37/5022-806/2011 від 08.08.2011 року стягнуто з Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", вул. Акімова, 26, м. Кременець, Тернопільська область , ідентифікаційний код 00993047 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка, 13, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32291548 - 20216 грн. боргу; 99,56 грн. річних за період з 06.12.2010р. по 05.05.2011р. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті сервітуту згідно договору установлення сервітуту від 15.06.2010р.; 203,16 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 2000грн. послуги адвоката; в частині стягнення 2376,33 грн. суми боргу та 168,5 грн. річних в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" задоволено; рішення господарського суду Тернопільської області від 08.08.2011р. у справі №7/37/5022-806/2011 скасовано в частині відмови в позові; позов задоволено повністю. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: «Стягнути з державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" (вул. Акімова, 26, м. Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00993047) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" (вул. Шевченка, 13, м.Кременець, Тернопільська область, ідентифікаційний код 32291548) - 22592,33грн. боргу, 268,06грн. річних, 228,60грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та 2000 грн. послуги адвоката».

Рішенням господарського суду Тернопільської області по справі № 12/110-2000 від 01.03.2011 року, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 року та додаткового рішення від 21.03.2011р., стягнуто з Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", вул. Акімова, 26, м.Кременець, Тернопільської області, 47000, ідентифікаційний код 00993047 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка, 13, м. Кременець, Тернопільської області, 47003, ідентифікаційний код 32291548, - 22973,81грн. боргу, 127,21грн. - 3% річних за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті сервітуту по користуванню стрілочним переводом та під'їзною колією згідно договору установлення сервітуту від 15.06.2010р. за період червень-листопад 2010р.; 231 грн.01 коп. витрат по сплаті державного мита; 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат та 2000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу адвоката.

Отже, вказаними судовими рішеннями встановлений факт, що договір установлення сервітуту від 15.06.2010р. виконувався сторонами, зокрема, Державне підприємство "Кременецьке лісове господарство" користувалося стрілочним переводом № Р 65 1/11 № 207 розгорнутою довжиною стрілочного переводу 64 м.п., на під'їзній колії та під'їзною колією, що примикає до ВАТ "Кременецький міжрайпостач", для здійснення операцій з подачі, прибирання та інших операцій, пов'язаних з експлуатацією під'їзної колії №25, яка належить власнику на праві власності.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 08.11.2011р. у справі № 11/56/5022-1297/2011, залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2011р. та Постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2012р., в позові Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест" про визнання недійсним договору установлення сервітуту від 15.06.2010р. відмовлено.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.01.2013р. у справі № 2/96/5022-1064/2012 договір установлення сервітуту від 15.06.2010р. визнано недійсним з моменту його вчинення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.06.2013р., залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2013р., рішення господарського суду Тернопільської області від 29.01.2013р. у справі № 2/96/5022-1064/2012 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, факт виконання сторонами умов спірного договору установлення сервітуту та факт чинності, дійсності договору установлення сервітуту від 15.06.2010р. на момент звернення позивача з позовом до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів не підлягає доказуванню.

Як вбачається з позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка,13, м. Кременець, Тернопільської області просить суд стягнути з відповідача понесені товариством судові витрати по оплаті послуг адвоката у справі № 1/80-5022-784/2012 (12/110-2000) в розмірі 2000,00 грн. та судові витрати по оплаті послуг адвоката у справі № 921/661/13-г/11 в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом оправи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Отже, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В підтвердження свого клопотання про стягнення оплати послуг адвоката в розмірі 3000,00 грн. позивачем надано ордер, виданий адвокатським об'єднанням "Тернопільська обласна колегія адвокатів" адвокату Трачуку Ігорю Володимировичу на ведення господарської справи № 921/661/13-г/11, порушеної ТОВ "Укрпродінвест" до ДП "Кременецьке лісове господарство" про стягнення заборгованості в сумі 34893,92 грн.; договір від 19.06.2013р., укладений між ТОВ "Укрпродінвест" та адвокатом Тернопільської обласної колегії адвокатів" Трачуком І.В. про надання юридичної допомоги по веденню господарської справи, порушеної за позовною заявою ТОВ "Укрпродінвест" до ДП "Кременецьке лісове господарство" про стягнення заборгованості в сумі 34893,92 грн. Відповідно до п.4 договору сторона 1 - ТОВ "Укрпродінвест" зобов'язується виплатити стороні 2 - адвокату Трачуку І.В. - 3 000,00 грн. до 20.06.2013р. як гонорар за надані послуги. Виконання позивачем по справі умов договору про надання юридичної допомоги від 19.06.2013р. підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 6 від 19.06.2013р., якою сплачено 3000,00 грн.

Враховуючи наведене, господарський суд відповідно до ст.49 ГПК України покладає витрати позивача по оплаті послуг адвоката у даній справі в сумі 3000,00 грн. на відповідача.

Господарський суд відхиляє вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат по оплаті послуг адвоката у справі № 1/80-5022-784/2012 (12/110-2000) в розмірі 2000,00 грн. /що підтверджується договором надання юридичної допомоги від 19.10.2012р. у справі № 1/80-5022-784/2012 (12/110-2000) та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 28 від 01.11.2012р., якою сплачено 2000,00 грн., з наступних підстав:

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Тобто, приймаючи до уваги, що позивачем по даній справі ТОВ "Укрпродінвест" були понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн. у справі № 1/80-5022-784/2012 (12/110-2000), господарський суд не вбачає жодних правових підстав для стягнення зазначених судових витрат у справі № 921/661/13-г/11, оскільки ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України визначають склад та розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом кожної конкретної справи.

Відповідно до ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест " обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст. 49 ГПК України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Кременецьке лісове господарство", вул. Акімова,26, м. Кременець, Тернопільської області, ідентифікаційний код 00993047 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродінвест", вул. Шевченка,13, м. Кременець, Тернопільської області, ідентифікаційний код 32291548 - 34 893 грн. 92 коп., із них 1633 грн. 37 коп., що становить 3% річних та 33 260 грн. 55 коп. заборгованості із врахуванням індексу інфляції вартості сервітуту; 1720 грн. 50 коп. в повернення сплаченого судового збору та 3 000 грн. 00 коп. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 22 жовтня 2013р.) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук