Рішення

від 16.10.2013 по справі 919/1067/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року справа № 919/1067/13

За позовом комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2)

до державного професійно-технічного навчального закладу "Севастопольський центр професійно-технічної освіти ім. Маршала інженерних військ А.В. Геловані"

(99028, м. Севастополь, вул. Єфремова, 2)

про стягнення заборгованості у розмірі 4 436,24 грн

за участю представників:

позивача - Чернової І.С., довіреність №17 від 03.01.2013;

відповідача - Рубана Ю.О., довіреність б/н від 11.12.2006

Суддя Плієва Н.Г.

Суть спору:

Комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до державного професійно-технічного навчального закладу "Севастопольський центр професійно-технічної освіти ім. Маршала інженерних військ А.В. Геловані" про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу теплової енергії за наявності вузла обліку №92/У від 03.11.2005 у розмірі 4436,24 грн, з яких: 4 211,09 грн - заборгованість за теплову енергію, 04,21 грн - інфляційне відшкодування, 220,94 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 17.09.2013 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 02.10.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 16.10.2013.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача суму основного боргу визнав, проти задоволення позовних вимог в цій частині не заперечував. Заперечував щодо стягнення 3% річних у розмірі 220,94 грн, вважає що оскільки стягнення 3% річних не передбачено укладеним між сторонами договором та заборгованість виникла не з вини відповідача, а у зв'язку з затримкою перерахування грошових коштів казначейською службою, а тому відсутні підстави для стягнення з нього 3% річних.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2005 між Севастопольськии центром професійно-технічного навчання ім. Маршала інженерних військ А.В. Геловані, назву якого замінено на державний професійно-технічний навчальний заклад "Севастопольський центр професійно-технічної освіти ім. Маршала інженерних військ А.В. Геловані" (далі - покупець) та комунальним підприємством "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (далі - КП "Севтеплоенерго"СМР, продавець) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії за наявності вузлу обліку № 92/У (далі -Договір) (а.с.8-10), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати Покупцю теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності своєчасно та відповідної якості, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами (пункт 1.1 Договору).

В розділі 2 Договору сторони домовились щодо визначення тарифів на теплову енергію, а саме, відповідно до пункту 2.1 Договору був встановлений тариф за одиницю теплової енергії (з ПДВ): централізоване опалення (через вузол обліку) для підприємств, організацій та установ -157,83 грн/Гкал.

Також, в пункті 2.2 Договору сторони домовились, що тарифи на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування та можуть бути змінені впродовж строку дії Договору, про що Продавець повинен повідомити Покупця через засоби масової інформації.

Відповідно до пункту 3.1 Договору облік постачання теплової енергії здійснюється вузлом обліку. Дані про прилади обліку теплової енергії зазначаються у Додатку 1, який є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що плата за теплову енергію за наявності вузлу обліку теплової енергії та гарячої води розраховується за їхніми показниками згідно з пунктами 10-13 "Правил надання послуг з централізованого опалювання, постачання холодної та гарячої води та водовідведення" на підставі двостороннього акту за показниками вузлу обліку. Відмова від підписання акту не звільняє відповідача від сплати теплової енергії у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 4.3 Договору, відповідач щомісячно до 15 числа розрахункового місяця може здійснювати авансові платежі за усіма видами теплопостачання, передбаченими даним договором, відповідно до виставлених позивачем рахунків в сумі не менш 50% від суми нарахування за використану теплову енергію в попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахуванням за фактично надану теплову енергію.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до тарифів, діючих на день отримання теплової енергії. Розрахунок вважається отриманим покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не заявить про неотримання розрахунку за розрахунковий місяць.

Відповідно до пункту 10.1 Договір набирає сили з 01.10.2005 і діє до 31.12.2005.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить письмово про розірвання договору або необхідність перегляду договору (пункт 10.3).

Враховуючи зазначене, договір був продовжений на наступні періоди оскільки жодна із сторін не заявила про його розірвання. В судовому засіданні встановлено, що Договір був розірваний 01.01.2012, що не спростовувалось представниками сторін.

15.10.2007 сторони підписали додаткову угоду № 2, якою змінили положення договору та визначили, що розрахунковим періодом є період з 20 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця (п. 4.1. Договору).

Крім того, викладено в новій редакції п. 4.4. Договору, згідно якому остаточний розрахунок за теплову енергію проводиться в строк до 25 числа поточного місяця згідно тарифам, діючим на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць.

Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало порушення відповідачем умов договору щодо розрахунку за отриману теплову енергію за листопад 2011 року у розмірі 4 211,09 грн.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України ).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу статті 625 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що Продавець свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив теплову енергію покупцю, у зв'язку з чим виставив рахунок-фактуру за листопад 2011 року на загальну суму 4 211,09 грн, який був отриманий відповідачем, що не спростовувалось представником відповідача у судовому засіданні. Відповідач в свою чергу заборгованість не сплатив, наявність заборгованості визнав, що підтверджується актом звірення взаєморозрахунків (а.с. 57).

Відповідно до положень статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Доказів погашення заборгованості в повному обсязі станом на момент прийняття цього рішення відповідачем, в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність доказів погашення відповідачем наявної заборгованості, а також ту обставину, що позовні вимоги про стягнення суми боргу за договором у розмірі 4 211,09 грн визнані представником відповідача у судовому засіданні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості у вказаному розмірі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% у розмірі 220,94 грн та збитки від інфляції у розмірі 4,21 грн.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обов'язку внесення оплати за договором, суд вважає правомірним нарахування 3% річних та збитків від інфляції. Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо неможливості нарахування 3% річних, оскільки вказана санкція не передбачена договором, зважаючи на те, що сплата 3% річних та інфляції прямо передбачена діючим законодавством України, зокрема статтею 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (а.с. 17-18), наданий позивачем, суд дійшов висновку, що здійснені розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства України, та вважає вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 220,94 грн та збитків від інфляції в розмірі 4,21 грн такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради підлягають задоволенню, з державного професійно-технічного навчального закладу "Севастопольський центр професійно-технічної освіти ім. Маршала інженерних військ А.В. Геловані" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 4 436,24 грн, з яких: 4 211,09 грн - сума основного боргу за договором, 220,94 грн - 3% річних та 4,21 грн - збитки від інфляції.

Відповідно до частини третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову стягується з відповідача, отже з державного професійно-технічного навчального закладу "Севастопольський центр професійно-технічної освіти ім. Маршала інженерних військ А.В. Геловані" на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного професійно-технічного навчального закладу "Севастопольський центр професійно-технічної освіти ім. Маршала інженерних військ А.В. Геловані" (99028, м. Севастополь, вул. Єфремова, 2, ідентифікаційний код 25749503; р/р 35213001000039, УДКУ у м. Севастополі, МФО 824509) на користь комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2, ідентифікацій код 03358357, р/р 26038300352162 в КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805) заборгованість у розмірі 4 436,24 грн (чотири тисячі чотириста тридцять шість грн 24 коп), з яких: 4 211,09 грн - заборгованість за теплову енергію, 4,21 грн - інфляційне відшкодування, 220,94 грн - 3 % річних, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720, 50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 50 коп).

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 21.10.2013.

Суддя підпис Н.Г. Плієва

Розсилка (всі простим):

1. комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2)

2. державний професійно-технічний навчальний заклад "Севастопольський центр професійно-технічної освіти ім. Маршала інженерних військ А.В. Геловані"

(99028, м. Севастополь, вул. Єфремова, 2)