Рішення

від 15.10.2013 по справі 923/984/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 р. Справа № 923/984/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Бедевля", с.Степне Нижньосірогозького району Херсонської області

про стягнення 6 855,86 дол. США, що еквівалентно 54 798,89 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Мгоян Р.С. - уповн. представник, довіреність № 3762-О від 16.10.2012р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення з Приватного підприємства "Бедевля" (відповідач) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (позивач) пені у розмірі 6 855,86 доларів США, що еквівалентно 54 798,89 грн. згідно з встановленим Національним Банком України станом на 31.05.2013р. курсом гривні до долару США, а саме, 100 дол. США дорівнює 799,3 грн. (або 1 дол. США дорівнює 7,99 грн.). В обґрунтування позовних вимог стверджується про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 003-06WТ/пкл від 14.04.2006р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно з яким заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки :

- 09.06.2010р. на підставі договору купівлі - продажу корпоративних прав змінилися власник та керівництво відповідача, а на балансі відповідача, при передачі відповідача новому власнику, була відсутня кредиторська заборгованість перед позивачем як за кредитом, так і за пенею;

- позивачем не було надіслано відповідачу разом з претензією з вимогою про сплату пені копії кредитного договору № 003-06WТ/пкл від 14.04.2006р. та виписок банку по рахунку відповідача, які були відсутні у відповідача на час отримання цієї претензії, а також, розрахунок пені;

- нарахування позивачем пені у доларах США суперечить нормам чинного законодавства України;

- позивачем при визначенні розміру еквіваленту пені у національній валюті (гривні) безпідставно застосований курс гривні до долару США за станом на 31.05.2013р., замість відповідного курсу, що діяв у період нарахування пені, з квітня по липень 2008 року;

- позивачем пропущено встановлений кредитним договором № 003-06WТ/пкл від 14.04.2006р. 5-ти річний строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення пені, оскільки згідно з зазначеним договором кінцевим строк повернення відповідачем кредиту є 11.04.2008р., заявлена до стягнення пеня нарахована з квітня 2008р. по липень 2008 року, включно, а позов надійшов до суду 29.07.2013р.

За текстом відзиву на позовну заяву відповідачем зроблено заяву про застосування позовної давності до заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні представником позивача стверджується про те, що перебіг позовної давності переривався 26.04.2010р., у зв'язку з частковою сплатою відповідачем 26.04.2010р. пені у сумі 157,80 доларів США. У зв'язку із чим, згідно з нормою ст. 264 Цивільного кодексу України після переривання 26.04.2010р. встановлений кредитним договором № 003-06WТ/пкл від 14.04.2006р. 5-ти річний строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення пені, розпочав свій перебіг заново й за станом на час подання до суду позовної заяви не сплинув.

У судовому засіданні 05.09.2013р. оголошувалася перерва до 11-30 год. 26.09.2013р.

Згідно з ухвалою суду від 26.09.2013р. за клопотанням позивача розгляд справи було продовжено понад встановлений ст. 69 ГПК України двомісячний строк.

Відповідачу ухвалу суду про відкладення розгляду справи на 15.10.2013р., як і всі попередні ухвали суду по справі, було надіслано, відповідно до ст. 64 ГПК України, за вказаною у позовній заяві адресою відповідача. Станом на дату засідання, 15.10.2013р., надісланий судом відповідачу рекомендований лист з ухвалою про відкладення розгляду справи на 15.10.2013р. не повертався до суду без вручення відповідачу.

Від сторін не надходило заяв та клопотань щодо судового засідання 15.10.2013р.

Суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін в судове засідання 15.10.2013р. Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/984/13. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, якого належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 15.10.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - банк) та Приватне підприємство "Бедевля" (надалі - відповідач) 14.04.2006р. уклали між собою кредитний договір № 003-06WТ/пкл (надалі - кредитний договір), згідно з умовами якого банк при наявності вільних коштів зобов'язався надати відповідачу кредит у виді поновлюваної кредитної лінії з загальним лімітом 100 000,00 доларів США, на поповнення обігових коштів відповідача, зі сплатою 18,5 % річних, з кінцевим строком повернення кредиту 11.04.2008р., а відповідач, в свою чергу, зобов'язався використати отриманий від банку кредит за вказаним цільовим призначенням, сплатити банку відсотки за користування кредитом та інші передбачені кредитним договором платежі на користь банку, які пов'язані із наданням кредиту (винагороду за відкриття рахунку та ін.), а також, повернути банку кредит (здійснити повне погашення кредиту) 11.04.2008р. (згідно з п.1.1.-1.3., п.2.2.1.-2.2.5., п.4.1. кредитного договору). Згідно з п. 6.1. кредитного договору цей договір набирає сили з моменту надання відповідачем розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених у цих розрахункових документах сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань за цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст . 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. За ст.ст. 1050, 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредиту, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту в цілому. Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином та в повному обсязі: відповідачеві було забезпечено користування кредитними коштами, у виді поновлюваної кредитної лінії з загальним лімітом 100 000,00 доларів США. Відповідач використовував вказані кредитні кошти, але всупереч наведених норм закону та умов кредитного договору неодноразово, протягом періоду дії кредитного договору, допускав порушення своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування цими коштами на умовах кредитного договору. Зокрема, за станом на встановлену кредитним договором дату повного погашення кредиту, 11.04.2008р., відповідач кредит повністю не погасив, фактично, здійснивши повне погашення кредиту 28.07.2008р. Вказане підтверджується випискою банку по рахунку № 20630053900785 з 18.04.2006р. по 31.05.2013р. (а.с.32), розрахунком заборгованості відповідача за кредитним договором (а.с.29-30), а також, не заперечується відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання незалежно або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.1. кредитного договору при порушенні відповідачем зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом та термінів повернення кредиту відповідач виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який виплачується пеня. Згідно з п. 5.4. кредитного договору нарахування неустойки (штрафу та пені, які передбачено цим договором - примітка суду ) за кожен випадок порушення зобов'язань, зокрема, пені згідно з п. 5.1 кредитного договору, здійснюється протягом 3 (трьох) років із дня, коли відповідне зобов'язання мало б бути виконано відповідачем. Згідно з п. 5.7. кредитного договору термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки (пені та штрафів), нарахування яких передбачено кредитним договором, встановлюється тривалістю 5 (п'ять) років.

У зв'язку з невиконанням відповідачем належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором, в частині сплати відсотків за користування кредитом та в частині повернення кредиту на умовах даного договору, банк нарахував відповідачу пеню за період з 11.09.2006р. по 11.04.2008р. у сумі 866,26 дол. США та за період з 14.04.2008р. по 29.07.2008р. у сумі 6 936,09 дол. США., у загальній сумі 7802,35 дол. США. Розрахунок пені (а.с.29-30) судом перевірений.

Відповідачем було частково сплачено нараховану йому банком вказану пеню: 13.08.2007р. у сумі 788,69 дол. США та 26.04.2010р. у сумі 157,80 дол. США.

Таким чином, на встановлену кредитним договором дату повного погашення кредиту, 11.04.2008р., заборгованість відповідача перед банком по сплаті пені становила 77,57 дол. США, на фактичну дату повного погашення кредиту, 28.07.2008р., становила 7013,6 дол. США, а на дату звернення банку з позовною заявою до суду становила 6855,86 дол. США

Доказів іншого відповідачем під час розгляду даної справи не надано.

Також, відповідач під час розгляду даної справи не надав суду доказів сплати на користь банку 6855,86 дол. США пені або еквіваленту цієї пені у національній валюті (гривні).

17.05.2013р. банк направив відповідачеві претензію від 13.05.2013р. вих.№60417LOK36900 (а.с.38) з вимогами погасити наявну на вказану дату заборгованість по сплаті пені у сумі 6 855,86 доларів США. Факт направлення банком цієї претензії відповідачеві підтверджується описом вкладення у цінний лист та списками № 4517, № 7224 прийнятих від банку до відправлення цінних листів (а.с.39-41).

Відповідач вказану претензію банку не задовольнив, надавши відповідь на неї, в якій просив банк надати відповідачеві для розгляду претензії копію кредитного договору та копії виписок з по рахунку відповідача за весь період кредитування, а також, розрахунок пені. Відповіді на цей лист банком не надано.

Доводи відзиву відповідача відхиляються судом з наступних підстав.

1. Відсутність у відповідача до початку розгляду даної справи (зокрема, на час отримання претензії банку з вимогами про сплату пені) первинних документів (договору, виписок банку тощо) щодо надання та повернення кредиту на підставі кредитного договору, не спростовує наявності підстав для нарахування банком відповідачеві пені, зокрема, у період з квітня 2008р. по липень 2008р., включно, за несвоєчасне повне погашення кредиту. Зокрема, не спростовує факти непогашення повної суми кредиту за станом на 11.04.2008р. та повного погашення суми кредиту 28.07.2008р.

Крім цього, згідно з п. 6.1. кредитного договору цей договір набирає сили з моменту надання відповідачем розрахункових документів на використання кредиту в межах зазначених у цих розрахункових документах сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань за договором. А, відповідно до п. 7.1 кредитного договору відповідач зобов'язаний повідомляти банк, зокрема, про зміни структури складу засновників відповідача, протягом 3 (трьох) днів після таких змін. Пунктом 3 договору від 09.06.2010р. купівлі - продажу корпоративних прав на відповідача (а.с.79) передбачено, що при підписанні цього договору продавець цих корпоративних прав вручає їхньому покупцеві установчі документи, печатки і штампи відповідача, ключі від офісу відповідача, а також, протягом 5 (п'яти) днів з моменту набуття чинності цим договором купівлі - продажу корпоративних прав передає бухгалтерську та іншу документацію відповідача, матеріальні та інші цінності зазначені у балансі відповідача.

Ті обставини, що при укладанні або після укладання вказаного договору купівлі-продажу корпоративних прав новому власнику відповідача не було передано іншою стороною цього договору належний відповідачу примірник кредитного договору та первинна бухгалтерська документація щодо отримання та повернення відповідачем кредиту згідно цього кредитного договору, а також, не було повідомлено новому власнику відповідача про наявність заборгованості відповідача перед банком по сплаті пені, не спростовують факту наявності такої заборгованості відповідача перед банком.

При розгляді даної справи відповідачем не надано суду оригіналу або копії балансу відповідача станом на 09.06.2010р. (дата укладання договору купівлі - продажу корпоративних прав на відповідача), з якого б слідувало, що за станом на вказану дату у відповідача відсутня кредиторська заборгованість перед банком по сплаті пені.

Факт отримання відповідачем разом з позовною заявою копії кредитного договору та розрахунків заборгованості за цим договором, зокрема, розрахунку пені, відповідачем не заперечується. Про обізнаність відповідача з положеннями кредитного договору та розрахунком пені свідчать доводи відзиву відповідача, за текстом якого наведено зміст окремих положень кредитного договору (його п.1.3. та п.5.7) та вказано період нарахування пені.

2. Нарахування банком відповідачеві пені у доларах США, у зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, не суперечить положенням цього договору. Доказів іншого відповідачем не надано.

Відповідачем двічі, 13.08.2007р. та 26.04.2010р., у доларах США сплачувалася частина з нарахованої йому банком у доларах США пені, що не спростовано відповідачем, та свідчить про згоду відповідача з нарахуванням йому банком пені за кредитним договором, саме, у доларах США. Вказане, а саме, нарахування однією стороною договору та сплата іншою стороною договору пені у доларах США, свідчить про досягнення згоди між сторонами з питання нарахування та сплати пені, саме, у доларах США та узгоджується з встановленим ст. 627 Цивільного кодексу України принципу свободи договору.

Також, відповідачем не вказано норми чинного законодавства України, а також, конкретні приписи цих норм, які порушено банком при нарахуванні відповідачу пені у доларах США.

3. Доводи відзиву відповідача про те, що при визначенні розміру еквіваленту пені у національній валюті (гривні) банк безпідставно застосував курс гривні до долару США за станом на 31.05.2013р., замість відповідного курсу, що діяв у період нарахування пені, з квітня 2008 року по липень 2008 року, включно, відхиляються судом, оскільки визначення розміру еквіваленту пені у національній валюті у такий спосіб не суперечить умовам кредитного договору та відповідає фактичним обставинам справи: 6 855,86 дол. США не сплачено відповідачем до теперішнього часу.

Також, відповідачем не вказано норми чинного законодавства України, а також, конкретні приписи цих норм, які порушено банком при визначенні банком розміру еквіваленту пені у національній валюті у вказаний спосіб.

При цьому, суд вважає за необхідне додатково зазначити, що офіційні курси гривні до долару США, які було встановлено Національним банком України за станом на 31.05.2013р., на 12.06.2013р. (дата складання позовної заяви), на 29.07.2013р. (дата подання позовної заяви до суду) та на 15.10.2013р. (дата прийняття даного рішення) є однаковими, а саме, 799,30 грн. за 100 дол. США, або 7,993 грн. за 1 дол. США, що підтверджується даними офіційного сайту Національного Банку України, www.bank.gov.ua.

Доводи відзиву відповідача про пропуск банком встановленого кредитним договором 5-ти річного строку позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення пені відхиляються судом, оскільки стосовно заявлених позовних вимог 26.04.2010р. мало місце переривання перебігу позовної давності. Це сталося, внаслідок часткової, у сумі 157,80 дол. США, сплати відповідачем 26.04.2010р. нарахованої йому банком пені. Відповідачем під час розгляду даної справи не спростований той факт, що 26.04.2010р. відповідач сплатив 157,80 дол. США нарахованої йому банком пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Приписами ст. 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) згідно із ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено спеціальну позовну давність в один рік. Відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України встановлена законом позовна давність може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Згідно ч.3 ст.264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Діями по визнанню боргу є дії боржника, які свідчать про те, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відноситися повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або неустойки), сплата процентів по основному боргу, прохання про відстрочку виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони, зробленою до винесення судом рішення.

Часткова сплата відповідачем 26.04.2010р. нарахованої йому банком пені свідчить про визнання відповідачем боргу по сплаті цієї пені, що перериває строк позовної давності, згідно ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України. Таким чином, 26.04.2010р. перервався перебіг встановленого п. 5.7. кредитного договору 5-ти річного терміну позовної давності по вимогах про стягнення пені. Після чого вказаний 5-ти річний термін позовної давності розпочав свій перебіг заново. На час подання до суду позовної заяви (29.07.2013р.), з 26.04.2010р. минули 3 (три) роки та неповні 4 (чотири) місяці. Таким чином, строк позовної давності стосовно заявлених позовних вимог на час подання до суду позовної заяви не сплинув, й відповідно, не є пропущеним.

У зв'язку із цим заява відповідача про застосування позовної давності до заявлених позивачем позовних вимог задоволенню не підлягає.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Судовий збір у розмірі 1720,50 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Бедевля" (місцезнаходження - 74742, Херсонська обл., Нижньосірогозький р-н, с. Степне, вул. 60 років Жовтня; ідент. код ЄДР - 32619165) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження - 49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ідент. код ЄДР - 14360570, інші реквізити суду невідомі) 6 855 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) доларів США 86 центів США пені, що за встановленим станом на 31.05.2013р. Національним Банком України курсом гривні до долару США є еквівалентом 54 798 (п'ятдесят чотири тисячі сімсот дев'яноста вісім) грн. 89 коп. , а також, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.10.2013р.

Суддя К.В. Соловйов