Постанова

від 21.10.2013 по справі 905/2062/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.10.2013 справа №905/2062/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівЗубченко І.В., Радіонової О.О. за участю представників сторін: від позивача: Марцовенко Л.О. - довіреність №995 від 01.07.2013р. від відповідача:Пересада І.В. - голова розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боссе 24", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2013р. (повний текст рішення підписано 17.06.2013р.) у справі№905/2062/13 (суддя Філімонова О.Ю.) за позовомКомунального підприємства "Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька", м. Донецьк до про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боссе 24", м. Донецьк стягнення заборгованості у розмірі 16 711,72грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.06.2013р. у справі №905/2062/13 позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька", м. Донецьк до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боссе 24", м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 16 711,72грн. - задоволені частково та з відповідача на користь позивача стягнуто суму основного боргу у розмірі 12 728,78грн., судовий збір у розмірі 1 720,50грн.

Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Боссе 24", м. Донецьк подана апеляційна скарга, в якій останнє просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що наведене рішення є незаконним та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення господарського суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідач наполягає на задоволенні апеляційної скарги, просить рішення суду скасувати, у позові відмовити.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Комунальне підприємство "Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька", м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боссе 24", м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 16 711,72грн., з яких 773,62грн. - заборгованість з відшкодування витрат з освітлення під`їздів, силової електроенергії ліфтів за договором б/н від 19.05.2010р. про передачу на обслуговування житлового фонду; 12 955,54грн. - заборгованість з відшкодування витрат з обслуговування ліфтів за договором б/н від 19.05.2010р. про передачу на обслуговування житлового фонду; 2 982,35грн. - заборгованість з відшкодування витрат по диспетчерському контролю роботи ліфтів за договором б/н від 01.06.2011р. про відшкодування витрат по диспетчерському контролю роботи ліфтів житлових будинків.

Позовні вимоги до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боссе 24", м. Донецьк обґрунтовані порушенням відповідачем умов договорів б/н від 19.05.2010р. про передачу на обслуговування житлового фонду, б/н від 01.06.2011р. про відшкодування витрат по диспетчерському контролю роботи ліфтів житлових будинків в частині своєчасної та повної оплати виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість у загальному розмірі 16 711,72грн. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 49 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Задовольняючи частково позовні вимоги до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боссе 24", м. Донецьк суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за укладеними договорами у задоволеній частині.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає частковій зміні з наступних підстав.

Так, 19.05.2010р. між Комунальним підприємством "Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька" (Сторона 1) та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боссе 24" м. Донецьк (Сторона 2), укладено договір б/н про передачу на обслуговування житлового фонду.

Відповідно до п.1.1, п.1.2 договору, предметом договору є передача "Стороною 1" "Стороні 2" функцій на утримання, обслуговування, експлуатацію та ремонт житлового будинку та прибудинкової території за адресою: 83005, м. Донецьк, вул. Річна, б. 24. Відшкодування "Стороною 2" "Стороні 1" витрат на освітлення під`їздів, силової електроенергії ліфтів, обслуговування ліфтів, відшкодування земельного податку до передачі житлового будинку на баланс "Стороні 2".

Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що "Сторона 2" зобов'язана здійснювати оплату, перераховуючи грошові кошти, витрат "Сторони 1" за: освітлення під'їздів, силової електроенергії ліфтів, обслуговування ліфтів, відшкодуванню земельного податку до передачі житлового будинку на баланс "Стороні 2".

Згідно п.2.2.11 договору "Сторона 2" зобов'язана протягом трьох банківських днів здійснювати оплату за виставленими "Стороною 1" рахунками.

Відповідно до п.5.1 договору, договір діє з _____р. до передачі житлового будинку на баланс "Стороні 2" та вступає в силу з моменту його підписання.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється за письмовою угодою сторін.

Оцінивши укладений між сторонами договір б/н від 19.05.2010р., судом встановлено, що він за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Договір б/н від 19.05.2010р. є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено господарським судом, позивач свої зобов'язання за укладеним договором виконав належним чином та надав відповідачу відповідні послуги.

На виконання умов договору б/н від 19.05.2010р., позивач виставив відповідачу рахунки-фактури з відшкодування витрат з освітлення під'їздів, силової електроенергії ліфтів за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р. на загальну суму 7 551,67грн., копії яких залучені до матеріалів справи.

За твердженням позивача, відповідачем було частково оплачено заборгованість з освітлення під'їздів, силової електроенергії ліфтів у розмірі 6 778,05грн., у зв'язку з чим за ОСББ "Боссе 24" виникла заборгованість у розмірі 773,62грн., яка заявлена до стягнення в судовому порядку.

Наразі, з матеріалів справи вбачається, що 29.01.2013р. відповідачем було повністю оплачено заборгованість за вищевказаними рахунками-фактурами, що підтверджується квитанцією від 29.01.2013р. на суму 773,62грн.

Таким чином, враховуючи те, що на момент подання позовної заяви у відповідача була відсутня заборгованість з освітлення під'їздів, силової електроенергії ліфтів, тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат з освітлення під'їздів, силової електроенергії ліфтів у розмірі 773,62грн. у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю.

Крім того, господарським судом встановлено, що на виконання умов договору б/н від 19.05.2010р. позивач виставив відповідачу рахунки-фактури з обслуговування ліфтів на загальну суму 55 190,10грн., копії яких залучені до матеріалів справи.

За твердженням позивача, відповідачем було частково оплачено заборгованість з обслуговування ліфтів у розмірі 42 234,65грн., у зв'язку з чим за ОСББ "Боссе 24" утворилась заборгованість за вказані послуги в розмірі 12 955,45грн., яка заявлена до стягнення у судовому порядку.

Одночасно, в процесі розгляду справи судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що протягом 2011 року та 2012 року проводилась модернізація трьох ліфтів по вул. Річна, б. 24. Тобто, ліфти у другому та третьому під'їзді не працювали з 01.05.2011р. по 27.05.2011р., а у першому під'їзді - з 20.11.2011р. по 16.12.2011р. та з 06.06.2012р. по 30.06.2012р.

При цьому, у лютому 2013р. позивачем було зроблено перерахунок суми боргу з обслуговування ліфтів з урахуванням проведеної модернізації.

З огляду на зазначене, з урахуванням здійсненого позивачем перерахунку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за послуги з обслуговування ліфтів в сумі 10 409,33грн., оскільки вказана сума не заперечується відповідачем та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з квітня 2011р. по березень 2013р., який підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу за послуги з обслуговування ліфтів в розмірі 10 409,33грн. місцевим судом задоволені обґрунтовано. В частині стягнення суми основного боргу з обслуговування ліфтів у розмірі 2 546,12грн. суд першої інстанції правомірно відмовив за недоведеністю.

На ряду з зазначеним, 01.06.2011р. між Комунальним підприємством "Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька" (Виконавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Боссе 24" м. Донецьк (Замовник) укладено договір про відшкодування витрат по диспетчерському контролю роботи ліфтів житлових будинків.

Відповідно до п.2 вказаного договору Замовник зобов'язується відшкодовувати витрати по диспетчеризації шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок Виконавця до 10 числа поточного місяця самостійно, платіжним дорученням.

Згідно п.3 договору від 01.06.2011р., сума відшкодування витрат по диспетчеризації визначається із розрахунку, складеного за фактичними витратами на ЖД та складає 146,75грн. з урахуванням ПДВ в місяць на один ліфт, 3 ліфта х 146,75 = 440,25грн. у т.ч. ПДВ 73,38грн.

Пунктом 4 вказаного договору передбачено, що при зміні витрат на утримання ДСК, у зв'язку зі зміною цін та тарифів, здійснюється корегування сум відшкодування витрат по диспетчеризації житлового фонду.

Відповідно до п.6 договору, даний договір укладений з 01.06.2011р. по 31.12.2011р. та продовжується на наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила про його припинення за місяць до закінчення строку.

Оскільки матеріали справи не містять доказів у підтвердження звернення будь-якої сторони договору до іншої сторони з заявою про припинення цього договору або перегляд його умов, колегія суддів вважає, що у спірний період сторони знаходились у договірних відносинах. Інших доказів закінчення строку дії договору сторонами не представлено.

Як встановлено господарським судом, позивач свої зобов'язання за договором б/н від 01.06.2011р. виконав належним чином та надав відповідачу відповідні послуги.

На виконання умов договору №б/н від 01.06.2011р., позивач виставив відповідачу рахунки-фактури з відшкодування витрат по диспетчеризації ліфтів за період з 01.06.2011р. по 31.12.2012р. на суму 10 907,02грн.

На підставі "Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації", затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.11.2006р. №369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.2006р. за №1344/13218, позивачем 24.01.2011р., 26.01.2012р. були затверджені розрахунки вартості по диспетчеризації 1 ліфта.

Згідно розрахунку від 26.01.2012р., який діє з 01.01.2012р., вартість по диспетчеризації 1 ліфта складає 220,97грн.

На підставі вказаного розрахунку, враховуючи п.4 договору, з 01.01.2012р. відповідачу виставлялись рахунки-фактури за послуги по діспетчеризації ліфтів зі зміненою вартістю.

За твердженням позивача, відповідачем було частково оплачено заборгованість по діспетчеризації ліфтів у розмірі 7 924,67грн., у зв'язку з чим за ОСББ "Боссе 24" утворилась заборгованість за вказані послуги в розмірі 2 982,35грн., яка заявлена до стягнення у судовому порядку.

Відповідно до п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В даному випадку, позивач повинен довести факт надання відповідачу відповідних послуг на заявлену до стягнення суму, а суд повинен встановити факт надання послуг позивачем відповідачу та факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за надані послуги.

Наразі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено, і матеріалами справи підтверджується факт надання останнім відповідачу послуг по діспетчеризації ліфтів та наявності у відповідача перед позивачем боргу за надані послуги на суму 2 319,45грн., з наступних підстав:

Як зазначено вище, протягом 2011р. та 2012р. проводилась модернізація трьох ліфтів по вул. Річна, б. 24. Тобто, ліфти у другому та третьому під'їзді не працювали з 01.05.2011р. по 27.05.2011р., а у першому під'їзді - з 20.11.2011р. по 16.12.2011р. та з 06.06.2012р. по 30.06.2012р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до позивача з листами №61 від 21.12.2011р., №б/н від 03.06.2012р., №31 від 22.01.2013р., в яких просив провести перерахунок з відшкодування витрат по диспетчеризації ліфтів. Вказані листи позивачем отримані, про що свідчать відповідні відмітки про отримання на листах.

У грудні 2011р. позивачем було зроблено перерахунок суми боргу по диспетчеризації ліфтів у зв'язку з модернізацією. При цьому, позивачем не було зроблено перерахунок по диспетчеризації ліфтів за червень 2012р. та при заявлені до стягнення відповідної суми боргу позивачем не враховано, що майже місяць (з 06.06.2012р. по 30.06.2012р.) ліфти за адресою: м. Донецьк, вул. Річна, 24 не працювали.

З огляду на зазначене, місцевим судом правомірно не прийнятий до уваги в якості належного та допустимого доказу рахунок-фактура №309 від 12.06.2012р. на суму 662,90грн., який був виставлений відповідачу для оплати, оскільки позивачем не доведено фактичний час надання останнім послуг та вартість цих послуг у вказаний період.

Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 2 319,45грн., а позивачем не доведено існування заборгованості в іншій частині, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відшкодування витрат по диспетчеризації ліфтів в розмірі 2 319,45грн . судом першої інстанції задоволені обґрунтовано, як і правомірно відмовлено в іншій частині позову щодо стягнення суми боргу за вказані послуги в розмірі 662,90грн. (за червень 2012р.).

Одночасно, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Донецької області підлягає зміні в частині розподілу судових витрат, оскільки задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції витрати по сплаті судового збору за подання позову в повному обсязі поклав на відповідача, що суперечить вимогам ст.49 ГПК України, за змістом якої судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенню позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви підлягають пропорційному розподілу між сторонами згідно задоволеним вимогам.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються як необґрунтовані належним чином та безпідставно заявлені, а також спростовуються вищевикладеними висновками судової колегії, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боссе 24", м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2013р. у справі №905/2062/13 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення у наступній редакції: «Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Боссе 24" (83005, м. Донецьк, вул. Рєчна, б. 24, ЄДРПОУ 36981337) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька" (83016, м. Донецьк, вул. Аравийська, б. 4 А, ЄДРПОУ 35729969) суму основного боргу у розмірі 12 728,78грн., судовий збір у розмірі 1 307,58грн.».

В решті рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2013р. у справі №905/2062/13 залишити без змін.

Господарському суду Донецької області видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України „Про виконавче провадження".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 15.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 18.10.2013р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: І.В. Зубченко

О.О. Радіонова