Вирок

від 23.10.2013 по справі 426/1953/13-к

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/1953/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Гашинської О.А., при секретарі Сироватцькій А.О., за участю прокурора прокуратури Луганської області, юриста першого класу ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, заміжньої, має на утриманні неповнолітню дитину, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_3, яка працює головою СФГ «Золота Нива», проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 кв. Луначарського АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в порядку ст..89 КК України раніше не судимої,

за ч.1 ст. 209 КК України

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2013 року на розгляд до Сватівського районного суду Луганської області надійшов від старшого прокурора прокуратури Луганської області молодшого радника юстиції ОСОБА_4 обвинувальний акт у кримінальному провадженні про легалізацію майна, здобутого завідомо злочинним шляхом, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013030000000072 від 26 червня 2013 року стосовно ОСОБА_3 за ч. 1 ст.209 КК України.

ОСОБА_3 пред’явлено обвинувачення в тому, що вона, будучи єдиним засновником та єдиною службовою особою - головою селянського фермерського господарства «Золота Нива», код ЄДРПОУ 32175016, яке зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 335627 від 04.09.2002 року, видане Сватівською районного державною адміністрацією Луганської області та , виконуючи організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські функції, посягаючи на встановлений з метою протидії залученню в економіку «брудних» коштів порядок здійснення господарської діяльності, маючи умисел на вчинення фінансової операції та правочину з іншим майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження такого майна, володіння ним, прав на таке майно, джерела їх походження, а так само набуття, володіння та використання іншого майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню)доходів, скоїла кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, 14.10.2003 року(більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося можливим), знаходячись за місцем мешкання: АДРЕСА_2, з метою отримання можливості незаконно та безкоштовно користуватися земельною ділянкою, розташованої на території Свистунівської сільської ради, а саме отримання в безоплатне користування фермерським господарством земельної ділянки, зловживаючи своїми повноваженнями, достовірно знаючи, що ОСОБА_5 вирощувати сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією наміру не мала, підготувала зміни та доповнення до статуту СФГ «Золота Нива», зареєстрованого у Сватівській РДА за № 21758385100010249 від 04.09.2002 року, згідно з якими до зазначеного статуту були внесені відомості про те, що членом фермерського господарства є ОСОБА_5. Зазначені зміни та доповнення ОСОБА_3 затвердила своїм підписом, як голова фермерського господарства, та 16.10.2003 року зареєструвала в Сватівській районній державній адміністрації Луганської області доповнення до статуту СФГ «Золота Нива» під № 21758385100010249. У подальшому, на підставі внесених змін та доповнень до статуту СФГ «Золота Нива», було видано розпорядження голови Сватівської районної державної адміністрації № 752 від 24.12.2004 року про затвердження технічної документації СФГ «Золота Нива» та безоплатну передачу у власність, крім інших, громадянці ОСОБА_5 - 7,8234 га землі, вартістю 56211,64 грн., на момент розпаювання, із земель державної форми власності для ведення селянського фермерського господарства «Золота Нива». 29.12.2004 року на ім’я ОСОБА_5 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 158100. За даним фактом відносно ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, яку направлено до Сватівського районного суду для розгляду та прийняття рішення. Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3, вказана особа - ОСОБА_5, незаконного отримала у власність земельну ділянку, розташовану на території Свистунівської сільської ради Сватівського району загальною площею 7,8234 га, загальною вартістю 56211,64 грн., у зв’язку з чим спричинено державні збитки на вказану суму, що потягло тяжкі наслідки. При цьому ОСОБА_5 будь-якої участі в господарській діяльності СФГ «Золота Нива» не приймала, у фермерському господарстві фактично не працювала, вирощуванням сільськогосподарської продукції, її переробкою та реалізацією не займалась,, прибутку від діяльності господарства не отримувала. Вироком Сватівського районного суду № 1-213-2011 від 30.12.2011 року, який набрав чинності , ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України за фактом внесення достовірно неправдивих даних та незаконного розпаювання земель державної власності. Досудовим розслідуванням встановлено, що в період з 29.12.2004 року по 21.02.2012 року зазначену земельну ділянку ОСОБА_3 використовувала у господарській діяльності СФГ «Золота Нива», де вона працює та є засновником і керівником, вирощуючи на них сільськогосподарські культури. Таким чином, ОСОБА_3, фактично набула, заволоділа та використовувала майно, одержане внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а саме отримала в безоплатне користування належним їй селянським фермерським господарством «Золота Нива» земельну ділянку загальною площею 7,8234 га на загальну суму 56211,64 грн.

30 вересня 2013 р. між підозрюваною ОСОБА_3 та старшим прокурором прокуратури Луганської області ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_6 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.. 468, 469,470, 472 КПК України.

Згідно даної угоди підозрювана ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_6 та прокурор Соцький О.О. дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 209 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинна понести ОСОБА_3 у вигляді 3 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати господарсько-розпорядні посади у аграрному секторі економіки строком 1 рік з конфіскацією майна, здобутого злочинним шляхом. Беручи до уваги, що ОСОБА_3, в силу ст.. 89 КК України не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, активно сприяла розкриттю злочину, має на вихованні неповнолітніх дітей, на підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням без конфіскації майна. На підставі п.п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Леженко О.А., обвинувачена ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_2 підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.

Відповідно до ст.. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у зазначеному діянні.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, встановлені статтею 476 КПК України.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_3 у вигляді 3 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати господарсько-розпорядні посади у аграрному секторі економіки строком 1 рік з конфіскацією майна, здобутого злочинним шляхом. Беручи до уваги, що ОСОБА_3, в силу ст.. 89 КК України не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, активно сприяла розкриттю злочину, має на вихованні неповнолітніх дітей, на підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням без конфіскації майна. На підставі п.п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий ,не допускається.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 209 КК України, який згідно ст.. 12 КК України, є тяжким злочином.

При цьому з’ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.. 472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченій роз’яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст.. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 394,472, 474 КПК України,

З А С У Д И В:

Угоду про визнання винуватості, укладену 30 вересня 2013 року між підозрюваною ОСОБА_3 та старшим прокурором прокуратури Луганської області ОСОБА_4 затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати господарсько-розпорядні посади у аграрному секторі економіки строком 1 рік з конфіскацією майна, здобутого злочинним шляхом

На підставі ст.. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком 1 рік 6 місяців.

На підставі п.п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст..394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Сватівський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

С У Д Д Я: ОСОБА_7 А Ш И Н С Ь К А