Ухвала

від 10.10.2013 по справі 872/5871/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. справа № 804/1810/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року у справі № 804/1810/13-а за позовом Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Юр'ївського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом звернувся Павлоградський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Юр'ївського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачені як допомоги по безробіттю в сумі 7390 грн. 50коп.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставним отриманням коштів на період виплат по безробіттю, оскільки відповідач перебував в трудових відносинах з громадською організацією клуб «Імпульс» (код ЄДРПОУ 25946847) з 03.01.2012 року по 31.01.2012 року, згідно договору цивільно-правового характеру та одержав заробіток (доход) з 03.01.2012 року по 31.01.2012 року за виконану роботу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013р. позов було задоволено. Рішення суду обґрунтовано тим, що на момент звернення відповідача до центру зайнятості та надання їй статусу безробітної, ОСОБА_2 в розумінні статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" не була безробітною.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скарзі в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Позивач та прокурор щодо заявлено апеляційної скарги заперечили, у їх задоволенні просили відмовити. Зазначили, що відрахування щодо позивача здійснювалось як до податкових органі так і до відповідного Управління Пенсійного Фонду України.

Заслухавши представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 16.01.2012р. ОСОБА_2 зареєстрована в Юр'ївському районному центрі зайнятості як така, що шукає роботу.

Наказом Юр'ївського районного центру зайнятості від 23.01.2012р. №НТ120123 відповідачу надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю з 23.01.2012р. по 03.08.2012р.

03.08.2012р. відповідача знято з обліку згідно наказу від 03.08.2012р. №НТ120803, з підстав подання ОСОБА_2 заяви.

Відповідно обміну даними, виявлено факт перебування відповідача в трудових відносинах з громадською організацією клуб «Імпульс» (код ЄДРПОУ 25946847) з 03.01.2012 року по 31.01.2012 року, згідно договору цивільно-правового характеру та одержання нею заробітку (доходу) з 03.01.2012 року по 31.01.2012 року, за виконану роботу.

Зазначене підтверджується договором про надання консультаційних послуг № 010 від 03.01.2012 року, укладеним між ОСОБА_2 та громадською організацією клуб «Імпульс», та отримувала дохід, що підтверджується договором, протоколом узгодження договірної ціни за надання послуг, актом приймання-передачі робіт тощо (а.с. 17-20).

Із суми доходу відраховувались податок з доходів громадян, та обов'язкові внески до органу Пенсійного Фонду України.

За результатами розслідування обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідачу, складено акт від 05 жовтня 2012 року №37, яким встановлено, що перебуваючи на обліку в службі зайнятості, відповідач одночасно перебувала в трудових правовідносинах з громадською організацією клуб «Імпульс» та отримувала дохід.

У зв'язку з встановленням зазначених вище фактів, відповідачу було надіслано лист від 19.10.2011р. №400 з пропозицією повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 7390,50грн.

Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Пунктом 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже судом першої інстанції вірно встановлено, що оскільки в день отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю відповідач перебувала у трудових відносинах з громадською організацією клуб «Імпульс», про що в порушення вимог статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не повідомила центр зайнятості, то сума коштів, нарахована на випадок безробіття відповідачу підлягає стягненню на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року у справі № 804/1810/13-а за позовом Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Юр'ївського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення викладено 18 жовтня 2013року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова