Ухвала

від 17.10.2013 по справі 2а-894/10/1970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 30213/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу підприємства «Оберіг» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року у справі за позовом Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області (правонаступник - Державна фінансова інспекція в Тернопільській області) до підприємства «Оберіг» Тернопільської обласної громадської організації "Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху" про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

12 березня 2010 року позивач звернувся в суд з позовом до підприємства «Оберіг» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху» про стягнення коштів у сумі 44848,00 грн. в дохід Державного бюджету України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позаплановою виїзною ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Тернопільського учбово-виробничого підприємства Львівського учбово-виробничого об'єднання українського товариства сліпих за період з 23 грудня 2008 року по 01 серпня 2009 року при проведенні контрольних обмірів фактично виконаних ремонтних робіт, встановлено, що внаслідок порушення вимог чинного законодавства, відповідачем безпідставно отримано бюджетні кошти на суму 44848,0 грн. Відповідачу направлено обов'язкову вимогу №15-13/801 про вжиття заходів щодо повернення коштів за завищення вартості виконаних робіт по проведенню капітального ремонту. Вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються. Однак, на час звернення до суду бюджетні кошти в сумі 44848,00 грн. не повернуто, що є підставою для подання даного позову.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року позов задоволено. Стягнено з підприємства «Оберіг» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху»(м.Тернопіль вул.15 Квітня, 37А, ід.код 34905694) в дохід Державного бюджету України 44848,00 грн.( сорок чотири тисячі вісімсот сорок вісім грн.00 коп) за реквізитами: рах.№ 26002773407101 відкритий в Хмельницькій обласній філії АКБ УСБ м.Хмельницький, МФО 315018, ідентифікаційний код 05381573.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що між апелянтом та Тернопільським УВП Львівського УВО УТОС укладено усну домовленість про додаткове проведення будівельних робіт у гуртожитку на суму завищеного обсягу виконаних робіт та зайво включених в акт приймання виконаних робіт вартості ПДВ. На момент подання апеляційної скарги вартість виконаних робіт є вищою від суми боргу, оскільки вартість закупленого матеріалу, який використовувався до позапланової перевірки КРУ було занижено на суму ПДВ, що сплачувалось при купівлі матеріалу. Таким чином, при обчисленні зайво включених коштів в акт приймання виконаних робіт по вартості ПДВ в розмірі 25000 грн. необхідно зробити перерахунок з урахуванням збільшення витрат на суму матеріального ПДВ. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 грудня 2008 року підприємством «Оберіг» та Тернопільське УВП Львівського УВО УТОС уклали договір № 17-01 про виконання капітального ремонту гуртожитку по вул. Студинського,15, м.Тернопіль. Загальна вартість робіт, які підлягали виконанню за договором, становила 150000,грн.

Розшифровкою отримання та використання коштів підтверджується, що 25 грудня 2008 року підприємство «Оберіг» отримало від Тернопільського УВП Львівського УВО УТОС 150000,0 грн. за капітальний ремонт вищевказаного гуртожитку (а.с.62-69).

На виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду від 23 липня 2009 року на підставі направлень від 31 липня 2009 року №173-174 проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємства «Оберіг» за період з 23 грудня 2008 року по 01 липня 2009 року, якою встановлено, що протягом 2008 року Тернопільському УВП Львівського УВО УТОС надійшли бюджетні кошти в сумі 150000,0 грн. за КЕКВ 2410 «Капітальні трансферти підприємствам, установам, організаціям» для капітального ремонту гуртожитку.

Перевіркою акта приймання виконаних підрядних робіт та проведеним контрольним обміром встановлено завищений обсяг фактично виконаних робіт на загальну суму 19728,0 грн.

Факт зайво включеного ПДВ у вартість фактично виконаних робіт на загальну суму 25000,0 грн. підтверджується, зокрема, виписками ФАКБ «Імексбанк» у м.Тернополі, якими підприємство «Оберіг» не сплачувало податок на додану вартість за період з 23 грудня 2008 року по 30 червня 2009 року та Дозволом №8 від 29 жовтня 2008 року на право користування пільгами з оподаткування, відповідно до якого у період з 01 жовтня 2008 року по 01 липня 2009 року підприємство «Оберіг» звільнено від сплати ПДВ, згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відтак, ревізією встановлено, що відповідачем завищено вартість фактично виконаних робіт на загальну суму 44728,0 грн. (в т.ч.: зайво включено ПДВ на загальну суму 25000,0 грн., завищено обсяг фактично виконаних робіт на загальну суму 19728,0 грн.).

За результатами ревізії складено акт № 15-21/138 від 17 липня 2009 року (а.с.48-58), який без зауважень підписав директор підприємства «Оберіг».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що письмова вимога КРУ в Тернопільській області від 14 вересня 2009 року № 15-13/801 є правомірною та підлягала обов'язковому виконанню, оскільки сформована за результатами проведеної позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача, якою виявлено ряд порушень законодавства, не була оскаржена в адміністративному чи судовому порядку, на час розгляду справи судом кошти в сумі 44848,00 грн. відповідачем до Державного бюджету не повернуто.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані чинними на момент їх виникнення Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», яким було визначено статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності та Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, яким була визначена процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримали в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів, або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно з п.7 ст.10 вказаного Закону Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до п.35 Порядку результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому титульному аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку органу служби, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища) та номер примірника. За результатами проведення ревізії з окремих питань програми посадовими особами служби та залученими спеціалістами, що проводили ревізію в складі групи, можуть за рішенням керівника групи складатися довідки, які підписуються відповідною посадовою особою служби чи спеціалістом та працівниками об'єкта контролю, що є відповідальні з цих питань. Довідки складаються в одному примірнику, видаються керівнику групи для прийняття рішення щодо включення до акта ревізії викладених в них фактів та долучаються до матеріалів ревізії. На вимогу об'єкта контролю йому можуть бути видані копії довідок. П.46 Порядку передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що КРУ в Тернопільській області діяло правомірно, оскільки такі дії були спрямовані на реалізацію повноважень, наданих Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Згідно з п.5 ч.1 ст.8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» на Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі покладено функцію здійснення контролю за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.

Відповідно до п.7 ст.10 вказаного Закону Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.15 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 вересня 2009 року позивачем надіслано директору Тернопільському УВП Львівського УВО УТОС письмову вимогу № 15-13/801 про вжиття заходів щодо повернення коштів за завищення вартості виконаних робіт по проведенню капітального ремонту. На виконання обов'язкових вимог Тернопільському УВП Львівського УВО УТОС надано копію претензії, яка направлялася директору підприємства «Оберіг».

Відповідач вказану письмову вимогу в адміністративному чи судовому порядку не оскаржував.

На час розгляду справи судом відповідачем кошти в сумі 44848,0грн. до Державного бюджету не повернуто.

Ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відтак, позивач належними та допустимими доказами довів правомірність заявлених вимог про стягнення заборгованості.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Підприємства «Оберіг» Тернопільської обласної громадської організації «Центр реабілітації інвалідів і підтримки інвалідного руху» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року у справі № 2а-894/10/1970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.Я. Качмар

А.Р. Курилець