Ухвала

від 02.10.2013 по справі 801/2815/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/2815/13-а

02.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/2815/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Аблякимов Е.Е. ) від 24.04.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОТЕХСЕРВІС" (вул. Чехова, 25, кв. 5,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95001)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотехсервіс" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.02.2013 №0003461502 та №0001821501.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 27.02.2013 року №0001821501, №0003461502, №0000041501.

Стягнуто із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотехсервіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 24497711) судовий збір у розмірі 1148,35 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС у період 25.01.2013 по 31.01.2013 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Біотехсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716), ПП "Ньютехнолоджи" (ЄДРПОУ 36951648) за період з 01.11.2010 по 31.10.2011, за результатами якої складено акт від 07.02.13 №626/15-2/24497711 (а.с. 36-57). На підставі акта перевірки 07 лютого 2013 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0003461502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість сумою 53 860 грн., в тому числі, за основним платежем сумою 47 247 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями- 6613 грн. (а.с.31), №0001821501 з податку на прибуток приватних підприємств сумою 60974,75 грн., в тому числі, за основним платежем сумою 55 944 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями- 5030,75 грн. (а.с.33).

На думку апелянта, висновки податкового органу є обґрунтованими та засновані на вимогах норм діючого законодавства.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 року замінено Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС у період 25.01.2013 по 31.01.2013 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Біотехсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716), ПП "Ньютехнолоджи" (ЄДРПОУ 36951648) за період з 01.11.2010 по 31.10.2011, за результатами якої складено акт від 07.02.13 №626/15-2/24497711 (а.с. 36-57).

Перевіркою встановлено порушення:

1) п.5.1. ст.5, п. 5.2.1 п 5.2., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997р. 283/97-13ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), п.п.44.1 ст. 44., пп.138.1.1, пп.138.1.2, ст.138.1, ст.138., п. 138.2 ст.138., п.п. 138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-V в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 55 944 грн., у т.ч. 4 кв. 2010р. у сумі 8639 грн., 1 кв. 2011р. у сумі 11 484 грн., 2 кв. 2011 у сумі 13 356 грн., 3 кв. 2011 у сумі 21535 грн., 4 кв. 2011 у сумі 930 грн. по операціях по взаємовідносинам з ПП "Аланар" та ПП "Ньютехнолоджи";

2) п.п.3.1.1 п.3.1 ст.З, пп.7.4.1, пп.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 сх.2 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р.(із змінами та доповненнями) та п.185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187. п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198, п.198.5 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, ТОВ "Біотехсервіс", у результаті завищення податковогро кредиту в деклараціях з податку на додану вартість усього у сумі 47247 грн., встановлено: заниження податку на додану вартість у сумі 47247 грн., по операціях по взаємовідносинам з ПП "Аланар" (ЄДРПОУ 36951716) та ПП "Ньютехнолоджи" (ЄДРПОУ 36951648).

На підставі названого акта перевірки 07 лютого 2013 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0003461502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість сумою 53 860 грн., в тому числі, за основним платежем сумою 47 247 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями- 6613 грн. (а.с.31), №0001821501 з податку на прибуток приватних підприємств сумою 60974,75 грн., в тому числі, за основним платежем сумою 55 944 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями- 5030,75 грн. (а.с.33).

Як убачається з акту перевірки підставами для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали обставини того, що перевіркою повноти валових витрат за період 01.11.10 по 31.10.11 з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716), ПП "Ньютехнолоджи" (ЄДРПОУ 36951648) податковим органом встановлено завищення валових витрат у сумі 236 235 грн., у тому числі: за 2010 рік сумою 34 555 грн., 1кв. 2011 сумою 45 935 грн., 2кв. 2011 сумою 58 070 грн., 2-3 кв. 2011 сумою 151 700грн., 2-4 кв. 2011 сумою 153 745 грн.

Вказаний висновок зроблено податковим органом з огляду на те, що при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість встановлено взаємовідносини контрагентів ТОВ "Біотехсервіс" - ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716), ПП "Ньютехнолоджи" (ЄДРПОУ 36951648) з фіктивними підприємствами за період з 01.11.10 по 31.10.11, по взаємовідносинами з якими сформовано податковий кредит та валові витрати.

Зі змісту акту убачається, що під час перевірки податковим органом використані матеріали актів про неможливість проведення зустрічної звірки з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності, якими встановлено порушення ч.1 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання вищевказаних підприємств до реальних вигодонабувачів. Крім того, звіркою контрагентів не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за перевіряємий період з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Виходячи з вищевикладеного та на підставі податкової звітності, інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС встановлено, що постачальниками є ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716) та ПП "Ньютехнолоджи" (ЄДРПОУ 36951648), ТОВ "Біотехсервіс" що мають ознаки "фіктивності" та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На думку податкового органу діяльність контрагентів позивача була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди своїм контрагентам без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань по укладених угодах.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ "Біотехсервіс" порушено ст.228 Цивільного Кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між ТОВ "Біотехсервіс" та ПП "Ньютехнолоджи" (ЄДРПОУ 36951648) укладено договір від 01.11.10 № 1 про надання послуг з підбору кадрів, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується організувати підбір кадрів для навчання та підвищення кваліфікації (а.с.59-60).

Виконання умов договору підтверджується підписаними сторонами Актами виконаних робіт, а саме: Акт за листопад 2010 №231, Акт за грудень 2010 №265, Акт за січень 2011 №76, Акт за лютий 2011 №113, Акт за березень 2011 №155, Акт за квітень 2011 №203, Акт за травень 2011 №292, Акт за червень 2011 №439, Акт за червень 2011 №556, Акт за серпень 2011 №870, Акт за вересень 2011 №5.

Виконання зазначеного договору підтверджується податковими накладними виписаними ПП "Ньютехнолоджи" та отримані ТОВ "Біотехсервіс" від 30.11.10 №686 на суму 3855,36 грн., від 30.12.10 № 800 на суму 2944,05 грн., від 31.01.2011 № 112 на суму 2917,86 грн., від 28.02.2011 № 80 на суму 3246,30 грн., від 31.03.2011 № 138 на суму 3755,06 грн. на суму 3577,06 грн., від 29.04.2011 № 190 на суму 4045,77 грн., від 31.05.2011 № 284 на суму 3005,06 грн., від 30.06.2011 № 260 на суму 4449,97 грн., від 29.07.2011 №411 на суму 3725,09 грн., від 31.08.2011 № 400 на суму 1910,17 грн., від 03.10.2011 № 8 на суму 4853,78 грн.

Оплата позивачем придбаного у ПП "Ньютехнолоджи" товару/послуг у готівковій формі підтверджується рахунками-фактурами від 30.11.2010 №СФ-641, від 30.06.2012 № СФ-237/0106, від 29.07.2011 № № СФ-435/07, від 31.08.11 № СФ-403/08, від 03.10.2011 № СФ-11/10, платіжними дорученнями від 10.12.2010 №171, від 01.02.2011 №7, від 17.02.2011 № 16 та банківськими виписками по рахунку ТОВ "Біотехсервіс", що маються в матеріалах справи.

01.12.2010 між ТОВ "Біотехсервіс" та ПП "Ньютехнолоджи" (ЄДРПОУ 36951648) укладено договір від 01.11.10 № 1/02-2010 про надання послуг з ремонту, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується організувати ремонт та доставку бункірів, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити роботу (а.с.110).

Виконання договору підтверджуються податковим документами, що маються в матеріалах справи та були дослідженні судом, а саме: Акт виконаних робіт від 17.12.2010 №251 податкова накладна від 17.12.2010 № 747 на суму 7896,00 грн., платіжне дорученням від 21.12.2010 № 175 та банківською випискою по рахунку ТОВ "Біотехсервіс" (а.с.110-115).

14.06.2011 між ТОВ "Біотехсервіс" та ПП "Ньютехнолоджи" (ЄДРПОУ 36951648) укладено договір № 2/у про надання послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати зачистку, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити роботу (а.с.145).

Виконання договору підтверджуються відповідними фінансово-господарськими та податковими документами, що наявні в матеріалах справи та були дослідженні судом, а саме: рахунок-фактура від 17.06.2011 №СФ-141/06 на суму 13560,00 грн., податкова накладна від 17.16.2011 № 142 на суму 13560,00 грн., Акт прийому-здачі виконаних робіт № ОУ-0000376, банківська виписка по рахунку ТОВ "Біотехсервіс".

Між ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716) та ТОВ "Біотехсервіс" укладено договір доручення від 02.11.2010 № 2-11/10, відповідно до умов якого ПП "Аланар" зобов'язується провести капітальний ремонт крану,а ТОВ "Біотехсервіс" зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Правовідносини ТОВ "Біотехсервіс" з контрагентом ПП "Аланар" підтверджуються податковим документами, що наявні в матеріалах справи та були дослідженні судом, а саме: Акт виконаних робіт № ОУ-321, податкова накладна від 30.11.2010 № 1057 на суму 11983,98 грн., платіжне доручення від 06.12.2010 № 162.

Між ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716) та ТОВ "Біотехсервіс" укладено договір від 10.12.2010 № 1/10 купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах договору.

Правовідносини ТОВ "Біотехсервіс" з контрагентом ПП "Аланар" підтверджуються відповідними фінансово-господарськими податковими документами, що наявні в матеріалах справи та були дослідженні судом, а саме: видаткова накладна від 14.12.10 № РН-0001064 сумою 18024,00 грн., рахунком-фактурою від 14.12.2010 №СФ-0001187 на суму 18024,00 грн., податкова накладна від 14.12.2010 № 1145 на суму 18024,00 грн., платіжним дорученням від 14.12.2010 № 173, № 174 від 16.12.2010, банківськими виписками по рахунку ТОВ "Біотехсервіс" (а.с.102-109).

04.02.2011 між ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716) та ТОВ "Біотехсервіс" та укладено договір № 2 купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Правовідносини ТОВ "Біотехсервіс" з контрагентом ПП "Аланар" підтверджуються відповідними фінансово-господарськими податковим документами, що наявні в матеріалах справи та були дослідженні судом, а саме: видаткова накладна від 07.02.11 № № РН-0000198 сумою 4541,07 грн., рахунком-фактурою від 07.02.2011 №СФ-000190 на суму 4541,07 грн., податкова накладна від 07.02.2011 № 25 на суму 4541,07 грн. та банківською випискою по рахунку ТОВ "Біотехсервіс"(а.с.116-120).

02.02.2011 між ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716) та ТОВ "Біотехсервіс" укладено договір № 1 купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах договору.

Правовідносини ТОВ "Біотехсервіс" з контрагентом ПП "Аланар" підтверджуються відповідними фінансово-господарськими податковим документами, що наявні в матеріалах справи та були дослідженні судом, а саме: видаткова накладна від 08.02.11 № № РН-000205 сумою 18178,52 грн., рахунок-фактура від 08.02.2011 №СФ-000192 на суму 18178,52 грн., податкова накладна від 08.02.2011 № 31 на суму 18178,52 грн., платіжне доручення від 21.01.2011 № 21 та банківською випискою по рахунку ТОВ "Біотехсервіс" (а.с.121-126).

11.03.2011 між ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716) та ТОВ "Біотехсервіс" укладено договір № 2 купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, відповідно до умов договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах договору.

Правовідносини ТОВ "Біотехсервіс" з контрагентом ПП "Аланар" підтверджуються податковим документами, що маються в матеріалах справи та були дослідженні судом, а саме: видаткова накладна від 14.03.11 № № РН-63/03 сумою 22649,52 грн., рахунок-фактура від 14.03.2011 №СФ-0077/03 на суму 22481,52 грн., податкова накладна від 14.03.2011 № 63 на суму 22481,52 грн. та банківськими виписками по рахунку ТОВ "Біотехсервіс" (а.с.127-132).

20.05.2011 між ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716) та ТОВ "Біотехсервіс" укладено договір № 1 поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах договору поставки.

Правовідносини ТОВ "Біотехсервіс" з контрагентом ПП "Аланар" підтверджуються відповідними фінансово-господарськими та податковим документами, що наявні в матеріалах справи та були дослідженні судом, а саме: видаткова накладна від 25.05.11 № № ПН 0240/05 сумою 16670,88 грн., рахунок-фактура від 25.06.2011 №СФ-000276/5 на суму 16670,88 грн., податкова накладна від 25.05.2011 № 245 на суму 16670,88 грн. та банківською випискою по рахунку ТОВ "Біотехсервіс".

14.06.2011 між ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716) та ТОВ "Біотехсервіс" укладено договір № 1 поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах договору поставки.

Правовідносини ТОВ "Біотехсервіс" з контрагентом ПП "Аланар" підтверджуються відповідними фінансово-господарськими та податковими документами, що наявні в матеріалах справи та були дослідженні судом, а саме: видаткова накладна від 14.06.11 № РН 154/06 сумою 1330,94 грн., рахунок-фактура від 14.06.2011 №СФ-0000207 на суму 1330,94 грн., податкова накладна від 14.06.2011 № 160 на суму 1330,94 грн. та банківською випискою по рахунку ТОВ "Біотехсервіс".

14.06.2011 між ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716) та ТОВ "Біотехсервіс" укладено договір № 2 поставки, відповідно до умов якого постачадьник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах договору поставки.

Правовідносини ТОВ "Біотехсервіс" з контрагентом ПП "Аланар" підтверджуються відповідними фінансово-господарськими податковим документами, що наявні в матеріалах справи та були дослідженні судом, а саме: видаткова накладна від 14.06.11 № № РН 155/06 сумою 26535,94 грн., рахунок-фактура від 14.06.2011 №СФ-0000203 на суму 26535,94 грн., податкова накладна від 14.06.2011 № 161 на суму 26535,94 грн., платіжне доручення від 21.06.2011 № 46 та банківською випискою по рахунку ТОВ "Біотехсервіс" (а.с.133-138).

04.07.2011 між ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716) та ТОВ "Біотехсервіс" укладено договір № 2/07 поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах договору поставки.

Правовідносини ТОВ "Біотехсервіс" з контрагентом ПП "Аланар" підтверджуються відповідними фінансово-господарськими податковим документами, що наявні в матеріалах справи та були дослідженні судом, а саме: видаткова накладна від 29.07.11 № № РН -434/07 сумою 33980,00 грн., рахунок-фактура від 04.07.2011 №СФ-09/07 на суму 33980,00 грн., податкова накладна від 06.07.2011 № 107 на суму 3800,00 грн., від 29.07.2011 № 456 на суму 30180,00 грн. та банківською випискою по рахунку ТОВ "Біотехсервіс" (а.с.160-167).

14.07.2011 між ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716) та ТОВ "Біотехсервіс" укладено договір № 1 поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах договору поставки.

Правовідносини ТОВ "Біотехсервіс" з контрагентом ПП "Аланар" підтверджуються відповідними фінансово-господарськими податковим документами, що наявні в матеріалах справи та були дослідженні судом, а саме: рахунок-фактура від 14.07.2011 №СФ-1/07 на суму 30030,00 грн., податкова накладна від 14.07.2011 № РН-198/07 на суму 30030,00 грн., №202 на суму 30030,30 грн., банківською випискою по рахунку ТОВ "Біотехсервіс" (а.с.168-172).

06.09.2011 між ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716) та ТОВ "Біотехсервіс" укладено договір № 1/09 поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах договору поставки.

Правовідносини ТОВ "Біотехсервіс" з контрагентом ПП "Аланар" підтверджуються відповідними фінансово-господарськими податковим документами, що наявні в матеріалах справи та були дослідженні судом, а саме: видаткова накладна від 06.09.2011 № РН-64/09 на суму 12684,67 грн., рахунок-фактура від 06.09.2011 №СФ-92/09 на суму 12684,67 грн., податкова накладна від 06.09.2011 № 68 на суму 12684,67 грн., банківською випискою по рахунку ТОВ "Біотехсервіс" (а.с.173-178).

27.09.2011 між ПП "Аланар" (ЄДРОПОУ 36951716) та ТОВ "Біотехсервіс" укладено договір № 2/09 поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах договору поставки.

Правовідносини ТОВ "Біотехсервіс" з контрагентом ПП "Аланар" підтверджуються відповідними фінансово-господарськими податковим документами, що наявні в матеріалах справи та були дослідженні судом, а саме: видаткова накладна від 27.09.2011 № РН-272/09 на суму 30030,00 грн., рахунок-фактура від 27.09.2011 №СФ-498/09 на суму 30030,00 грн., податкова накладна від 27.09.2011 № 291 на суму 30030,00 грн., банківською випискою по рахунку ТОВ "Біотехсервіс" (а.с.179-183).

Транспортування придбаного товару за вищевказаними договорами підтверджується копіями товаро-транспортних накладних, а також подорожніми листами вантажних автомобілів на обґрунтування реальності господарських операцій.

За таких підстав, посилання відповідача, в обґрунтування своїх висновків, на дані акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., відомості досудового слідства по кримінальній справі, а також комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи, є безпідставними, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

Також, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до пп. 2.1.1. п.2.1. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. № 334 (далі - Закон № 334) платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону №334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зазначений обов'язок платника податку покупця встановлений законодавцем з врахуванням права платника податку на включення до валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг) в податковому періоді за датою оприбуткування цих товарів (робіт, послуг) незалежно від їх оплати, як це передбачено пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, зменшуючи при цьому об'єкт оподаткування без понесення реальних витрат у розмірі суми, на яку відбулося таке зменшення.

У такий спосіб законодавець забезпечив відповідність об'єкту оподаткування, а відтак і податкових зобов'язань платника податку фактичним даним його фінансово-господарської діяльності, що відповідає такому принципу побудови системи оподаткування, як обов'язковість, суть якого згідно зі ст. 3 Закону України "Про систему оподаткування" полягає, в тому числі, у впровадженні норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період.

Таким чином, з положень пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 у платника податків виникають валові витрати, в тому числі, понесені у межах відповідних договорів про виконання робіт, послуг.

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, обов'язковими умовами включення витрат платника податків до складу валових витрат є їх пов'язаність з веденням господарської діяльності, а також підтвердження їх відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Слід зазначити, що п.5.11 ст. 5 Закону №334 заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону №334, однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Згідно п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Беручи до уваги, що господарські операції між позивачем та його контрагентами, зазначеними в Акті перевірки були товарними, реальними та підтверджені наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо безпідставності висновків відповідача викладені в акті перевірки від 07.02.2013 №626/15-2/24497711.

За таких підстав, є протиправним визначення податковим органом позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 60974,75 грн. та, як наслідок, протиправним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 27.02.13 №00018215021, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

З матеріалів справи встановлено, що 21.03.2013 на адресу позивача надійшов лист ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС, зі змісту якого вбачається, що була допущена технічна описка та податкове повідомлення-рішення №0001821501 необхідно читати за №0000041501. Таким чином, суд визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню і податкове повідомлення-рішення №0000041501.

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168-97-ВР (далі - Закон №168) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

В силу вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як зазначено у п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні норми викладені у Податковому кодексі України.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 у справі № 801/2815/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко