Постанова

від 05.12.2006 по справі 14/233пн(13/546пн(15/275пн))

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.12.2006  року                                                 

Справа № 14/233пн(13/546пн(15/275пн))

Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                        Лазненко Л.Л.

Якушенко Р.Є.

за присутністю

секретаря

судового

засідання                    Сідорової

О.А.

та за участю

представників

сторін:

          від позивача                               Вакуленко Т.В.-

директор

          від відповідача                               не прибув

          розглянув у відкритому

судовому

засіданні

          апеляційну скаргу          Приватного підприємця ОСОБА_1

на рішення

господарського

суду          Луганської області

від          13.07.2006

по справі          № 14/233пн (13/546пн)15/275пн)         

(суддя -Лісовицький Є.А.)

за позовом          Дочірнього підприємства „Ринок міста

          Старобільськ” Луганської обласної

спілки споживчих товариств

до відповідача          Приватного підприємця ОСОБА_1

про          усунення перешкод у користуванні

          земельною ділянкою

За уточненнями

суду першої інстанції згідно ухвали від 13.11.2006 номером справи слід вважати

-14/233пн (13/546пн)15/275пн).

За результатами

розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Луганської області від 13.07.2006 у даній справі задоволено

позов Дочірнього підприємства “Ринок міста Старобільськ” Луганської обласної

спілки споживчих товариств (далі -ДП „Ринок м. Старобільськ”) до приватного

підприємця ОСОБА_1 (далі -приватний підприємець ОСОБА_1) про усунення перешкод

у користуванні земельною ділянкою; зобов'язано відповідача негайно після

набрання законної сили даним рішенням забрати належний йому модуль розміром 5м

на 2м з земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ДП „Ринок м.

Старобільськ”; стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати

загальній сумі 203  грн.

Рішення

мотивоване тим, що після закінчення строку дії договору від 01.09.2004 нові

договори на користування торговельним місцем, як це передбачено п.20 Правил

торгівлі на ринках, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань

європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України,

Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації,

метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 (далі

-Правила), сторонами не укладались, тому у відповідача відсутні правові

підстави для знаходження його модуля на земельній ділянці, що надана в оренду

позивачу Старабільскою міською радою, оскільки правовідносини щодо користування

торговельним місцем не виникли; порушенням відповідачем права позивача на

користування земельною ділянкою, передбаченого ст. 95 Земельного кодексу

України.

Приватний

підприємець ОСОБА_1 не погодилася з рішенням місцевого господарського суду та

звернулася до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою, якою просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати та

прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування

вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на не з'ясування судом усіх

обставин у справі, зокрема, стосовно місцезнаходження „контейнера” відповідача

та площі, яку він займав, оспорює висновки суду за рішенням, вважає

необґрунтованим посилання суду на норми Земельного кодексу України, посилається

у підтвердження доводів за апеляційною скаргою на п. п. 18, 20 Правил, п. 1

Указу Президента України „Про впорядкування механізму сплати ринкового збору” №

761/99 від 28.06.1999.

          Позивач доводи заявника скарги

оспорює, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення, що оскаржується,

без змін.

          Право на участь у судовому засіданні

відповідачем не використано. Жодного разу приватний підприємець ОСОБА_1 або її

представник до судового засідання не прибули, хоча відповідач належним чином

був повідомлений про час і місце проведення засідання, що підтверджено

поштовими повідомленнями про вручення йому ухвал апеляційного господарського

суду та іншими матеріалами справи, зокрема, запереченнями на відзив позивача на

апеляційну скаргу від 30.08.2006, відзивом відповідача від 29.11.2006 тощо.

          За вказаних обставин відсутність

відповідача або його представників у судовому засіданні судова колегія не

вважає перешкодою для перегляду справи.

Розглянув

матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представника

позивача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції  при винесенні рішення норм матеріального та

процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

          Як встановлено місцевим господарським

судом, 19.01.2004 між Старобільською міською радою та ДП „Ринок м.

Старобільськ” укладений договір            

№ 42  тимчасового користування

землею (в тому числі на умовах оренди) площею 2,2753 га, розташованою АДРЕСА_1,

строком на 25 років             (далі

-договір № 42), який зареєстрований у державному підприємстві „Луганський

регіональний центр державного земельного кадастру” (а.с. 25, 26, т.1).

          Зазначена земельна ділянка передана

позивачу у використання за актом приймання-передачі від 19.01.2004 (а.с.

57,т.1).

          Передача земельної ділянки у

суборенду договором № 42 не передбачена.

          Заявою від 03.08.2004 приватний

підприємець ОСОБА_1 звернулася до ДП „Ринок м. Старобільськ” з проханням

дозволити розмістити контейнер розміром 5 на 2 метри (а.с. 9 т.1).

          01.09.2004 між сторонами у даній

справі укладений договір (далі -договір від 01.09.2004), строк дії якого

визначено сторонами у п.4.1. договору, терміном з 01.09.2004 по 31.12.2004.

          Відповідно до п.1.1. договору від

01.09.2004 позивач надає відповідачу частину території ринку, необхідну для

розміщення модуля (кіоску) загальною площею 5 м2, а відповідач

відшкодовує позивачу частину загальноринкових витрат.

          Як зазначено за рішенням, що

оскаржується, відповідно до договору від 01.09.2004 відповідач отримав право

користування торговельним місцем на території ринку і розміщення на ньому

належного йому модуля, з якого здійснювалася торгівля. Вказане право

відповідачем втрачено після закінчення дії договору від 01.09.2004.

Від укладання

нового договору відповідач відмовлявся з мотивів незгоди з умовами і тарифами

(а.с. 4 т.2)

          За висновками суду першої інстанції

позовні вимоги відповідають положенням ст.152 Земельного кодексу України та

ст.16 Цивільного кодексу України.

          Проте, при прийнятті рішення судом

першої інстанції не враховано, що 06.04.2006 приватним підприємцем ОСОБА_1

спірний металевий кіоск розміром 2 х 2,5 х 5 кв.м., що знаходиться на території

ринку за адресою:                              

АДРЕСА_1, переданий у власність громадянину Царевському Петру Федоровичу

за договором купівлі-продажу від 06.04.2006 року, який посвідчений приватним

нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області.

          Згідно п. 2 договору купівлі-продажу

металевий кіоск належить продавцю на праві приватної власності на підставі

накладної від 13.08.2004 ПК „Титан” та квитанцій до прибуткового касового

ордеру НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ПК „Титан”.

          Вказана у договорі купівлі-продажу

накладна додана позивачем до позовної заяви разом із заявою відповідача з

проханням дозволити розмістити контейнер            ( а. с. 9 т.1).

          Вказані обставини та матеріали справи

підтверджують, що предмет вказаного договору купівлі-продажу є кіоск, який

розміщений відповідачем на території ринку відповідно до договору сторін від

01.09.2004.

          За оскаржуваним рішенням судом першої

інстанції забрати модуль з земельної ділянки, що находиться у користуванні ДП

„Ринок м. Старобільськ”, зобов'язано особу, яка не є власником майна та не має

до спірного металевого кіоску ніякого відношення, що є неправомірним.

          За вказаних обставин судова колегія

вважає оскаржуване рішення таким, що підлягає частковому скасуванню.

          Судові витрати по справі підлягають

віднесенню на позивача відповідно до положень ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України.

Керуючись

ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, п.2 ст. 103, п.1 ст. 104, ст. 105 Господарського

процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу приватного

підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Луганської області від

13.07.2006 у справі №14/233пн (13/546пн)15/275пн) задовольнити.

2.          Рішення господарського суду

Луганської області від 13.07.2006 у справі

     №14/233пн (13/546пн)15/275пн) скасувати

частково.

3.          У задоволенні позову відмовити.

     4. Стягнути з Дочірнього підприємства

“Ринок міста Старобільськ” Луганської обласної спілки споживчих товариств, м.

Старобільськ Луганської області,                       пл. Базарна,1,

ідентифікаційний код 01547918, на користь приватного підприємця ОСОБА_1, 1964

року народження, яка зареєстрована відповідно до свідоцтва від 14.04.2000 про

державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, 42

грн. 50 коп. по сплаті  держмита за

подання апеляційної скарги.

Доручити

господарському суду Луганської області надати відповідний наказ.

5. Пункт 4

резолютивної частини рішення залишити без змін.

Головуючий

суддя                                                 

Т.М. Баннова

Суддя                                                                     

Л.Л. Лазненко

Суддя                                                                     

Р.Є. Якушенко