Рішення

від 12.12.2006 по справі 13/355-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е

м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 грудня 2006 р.           Справа 13/355-06

Господарський суд Вінницької

області  у складі:

Головуючий  суддя   

С. Тісецький

Секретар суду             Л.Новожилова

Представники :

позивача

:     не з'явився

відповідача:  Шкільнюк Т.А. -за дорученням

інші:        

Місце розгляду справи

: приміщення суду,кімн.№1115

розглянувши справу за позовом:

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державного

територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»про спонукання

до укладення договору оренди, -         

В С Т А Н О В

И В :

Справу розглянуто за межами строку

передбаченого ст. 69 ГПК України в зв'язку із поданням клопотання збоку

представників сторін.

Фіксація судового процесу шляхом

звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування

засобів технічної фіксації судового процесу, 

оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація

судового процесу це право, а не обов'язок суду.

Представник позивача в судове

засідання не з'явився, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами

відповідно до ст.75 ГПК України.

Ухвалу суду від 24.10.2006 р.

направлено позивачу рекомендованим листом і тим самим судом вжиті всі можливі

заходи для повідомлення його належним чином про час і місце судового засідання.

В попередніх судових засіданнях

представник позивача подав суду клопотання в якому змінив предмет позову та

просить суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем письмове доповнення до

договору оренди державного майна від 10.01.2000 р., продовживши його на період

з 01.01.2005 р. по31.12.2005 р. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22

ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Заслухавши пояснення представника

відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до

справи доказів, суд з'ясував:

Рішенням господарського суду

Вінницької області від 06.02.2006 р. вказаний позов було задоволено: договір

оренди державного майна від 10.01.2000 р. з доповненнями було визнано дійсним

на 2006 рік.

Не погоджуючись з судовим рішенням,

відповідач звернуся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою,

в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові,

мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального

та процесуального права.

Постановою Вищого господарського

суду України від 29.05.2006 р. рішення господарського суду Вінницької області у

даній справі було скасовано а справу передано на новий розгляд.

Як встановлено в ході нового

судового розгляду даної позовної заяви,            підприємець звернувся до суду з

позовом про зобов'язання Залізниці в особі структурного підрозділу вокзалу ст.

Козятин у відповідності до наданих повноважень протягом 30 днів з дати набрання

рішенням законної сили укласти з позивачем договір оренди державного майна

-частини приміщення в залі очікування вокзалу станції Козятин площею 19,5 м2,

що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, терміном дії п'ять років.

В обґрунтування позовних вимог

позивач посилається на договір оренди державного майна від 10.01.2000 р. та

вказує на наявність переважного права перед іншими суб'єктами господарювання на

продовження орендних відносин, як це передбачено ст. 777 ЦК України, ст. 285 ГК

України.

В процесі розгляду справи позивач

за наслідком подання заяви про зміну предмету позову просив суд зобов'язати

відповідача укласти з позивачем письмове доповнення про продовження терміну дії

договору оренди державного майна від 10.01.2000 р. на період з 01.01.2005 р. по

31.12.2005 р.

За наслідком подання заяви про

зміну предмету позову позивач просив суд визнати договір оренди державного

майна від 10.01.2000 р. дійсним, мотивуючи заяву тим, що відповідач до

теперішнього часу з позовом про розірвання згаданого договору не звертався,

жодних повідомлень позивачу про його розірвання, згідно п. 10.6 цього договору,

не направляв.

Відповідач проти заявлених вимог

заперечує та посилається на направлення позивачу повідомлення про розірвання

договору 01.12.2004 р., 28.12.2004 р., 10.01.2005 р., 25.02.2005 р., 21.04.2005

р.

Вислухавши доводи представника

відповідача, та вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку,

що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,

10.01.2000 р. між Козятинським відділком Південно-Західної залізниці

(орендодавець) та Підприємцем (орендар) укладено договір оренди державного

майна (надалі -Договір оренди), який у подальшому було доповнено додатками від

16.01.2001 р., від 01.10.2001 р., доповненнями від 01.08.2002 р., від 01.12.2002

р., від 01.01.2004 р.

У відповідності із доповненням від

01.01.2004 р. до Договору оренди термін дії останнього встановлено до

31.12.2004 р.

Згідно п. 10.6 Договору оренди у

разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після

закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на

той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. 

В силу ч. 2 ст. 17 Закону України

“Про оренду державного та комунального майна” у разі відсутності заяви однієї

із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця

після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий

термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 10.6 Договору оренди,

ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” відповідач

листами від 01.12.2004 р., 28.12.2004 р., 10.01.2005 р., 25.02.2005 р.,

06.04.2005 р., 21.04.2005 р. повідомляв позивача про  закінчення терміну дії Договору оренди та заявляв

вимогу про звільнення орендованої частини приміщення.

Згідно п. 10.7 Договору оренди дія

останнього припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його

було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 та ч. 1

ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір

оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а

орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах,

зазначених у договорі оренди.

Частиною 2 ст. 291 ГК України

передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який

його було укладено.

Стаття 785 ЦК України визначає, що

у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути

наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального

зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Крім того, в даному випадку вимоги

позивача про визнання договору дійсним, не відповідають встановленим ст. 20 ГК

України, ст. 16 ЦК України способам захисту цивільних прав та інтересів.

Правочин може бути визнаний судом

дійсним у випадках, передбачених ч. 2 ст. 215, ч. 2 ст. 218, ч. 2 ст. 219, ч. 2

ст. 220, ч. 2 ст. 221, ч. 2 ст. 224, ч. 2 ст. 226 ЦК України, які не стосуються

спірних правовідносин.

За таких обставин суд приходить до

висновку, що заявлений позивачем позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 26, 27 Закону

України «Про оренду державного майна», ст. 785 ЦК України, ст.291 ГК України,

ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, ст.75, ст. 82, 83, 84,  115, 116 

ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

Суддя                                            

Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.85ГПК України  18.12.06