Ухвала

від 17.10.2013 по справі 826/6380/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6380/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Кузьменка В.В.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер - Фуд» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС №0006092250, №0006072250 від 06 грудня 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інтер - Фуд» (код за ЄДРПОУ 35961901) з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Альфакем Україна» (код за ЄДРПОУ 36678727) за період з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки № 566/22-511/35961901 від 22 листопада 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 137.1 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 66 205, 00 грн., у тому числі за ІІ-IV кв. 2011 року на суму 66 205, 00 грн.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього у розмірі 53 099, 00 грн., у тому числі за грудень 2011 року на суму 53 099, 00 грн.;

На підставі акту перевірки, 06 грудня 2012 року ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0006092250, яким занижено податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 66 205, 00 грн., в т.ч. 66 205, 00 грн. - основного платежу, 0, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкцій.

- № 0006072250, яким занижено суму податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 66 374, 00 грн., в т.ч. 53 099, 00 грн. - основний платіж, 13 275, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Висновок податкового органу ґрунтується на акті перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС № 3645/22-4/36678727 від 10 вересня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфакем Україна» (код ЄДРПОУ 36678727) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 січня 2009 року по 30 липня 2012 року яким встановлено, що в провадженні СВ ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС знаходиться кримінальна справа № 75-00197, порушена за фактом фіктивного підприємства при створені деяких підприємств, зокрема ТОВ «Альфакем Україна» (код ЄДРПОУ 36678727) за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 1 КК України.

Крім того, акт перевірки містить посилання на те, що правочини між ТОВ «Альфакем Україна» та контрагентами-покупцями за період з 01 жовтня 2009 року по 30 липня 2012 року зазначені у додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» здійснені без мети настання реальних наслідків.

Отже, зазначені правочини відповідно до п. п. 1, 2 ст. 215, п. п. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемні.

На підставі вищевикладеного відповідач прийшов до висновку, що взаємовідносини ТОВ «Інтер-Фуд» з ТОВ «Альфакем Україна» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Між тим, колегія суддів з висновками податкового органу не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Інтер-Фуд» (Замовник) в особі директора Александрової О.Б. та ТОВ «Альфакем Україна» (Виконавець) в особі директора Радкевича Л.Г. було укладено договір про надання робіт та послуг по розробці рекламної продукції № 133 від 19 грудня 2011 року.

На виконання умов даного договору були оформлені первинні документи, а саме податкова накладна № 29 від 19 грудня 2011 року, акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000074 від 19 грудня 2011 року та відповідні платіжні доручення.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ТОВ «Інтер-Фуд» в повному обсязі довів реальність господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

Також податковий орган зазначав про порушення позивачем ст. ст. 202, 203, 215, 216 ЦК України.

В зв»язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Дії, вчинені у межах нікчемного правочину, не можна вважати господарськими операціями, оскільки зазначений правочин не створює інших юридичних наслідків, окрім пов'язаних з його недійсністю.

Як вбачається з матеріалів справи, угоди, які укладені між позивачем та ТОВ «Інтер-Фуд», не визнані судом недійсними, їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів, трудових ресурсів, складських приміщень і транспортних засобів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

А відтак за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу

Колегія суддів вважає також за необхідне відзначити, що ТОВ «Альфакем Україна» надавало аналогічні рекламні послуги іншим компаніям, зокрема, ТОВ «Три Експо», що свідчить про те, що розробка рекламної продукції є звичайною діяльністю ТОВ «Альфакем Україна». Оцінка вказаної діяльності була надана рішенням суду у справі №826/6380/13а.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 24 жовтня 2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 23 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.