Постанова

від 17.10.2013 по справі 811/3056/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 року Справа № 811/3056/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

представника позивача - Поповкіної Ю.В.

представника відповідача - Крижановського Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Імперія С" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

Публічне акціонерне товариство "Імперія-С" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС форми "Р" №0000722240 від 14.05.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ "Імперія-С" з ПДВ на суму 3125,00 грн., у тому числі за основним платежем - 2083,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1042,00 грн., Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області форми "Р" №0000462206 від 12.08.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ "Імперія-С" з податку на прибуток на суму 2734,00 грн., у тому числі за основним платежем - 2187,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 547,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної позапланової документальної перевірки відповідачем винесені, як на думку позивача, протиправні податкові повідомлення - рішення, оскільки вони ґрунтується на неправомірних висновках податкового органу про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Райкор", оскільки під час перевірки відповідачем було зроблено неправомірні висновки про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ "Райкор".

Позивач зазначає, що з ТОВ "Райкор" були укладені письмові договори, які були реально виконані, підприємством було отримано лушпиння соняшника гранульоване, а отримані товари були використані для подальшої реалізації.

Відповідач заперечуючи проти позову надав заперечення, які обґрунтовані тим, що податковий орган отримав інформацію щодо неможливості ТОВ "Райкор" реально виконати вимоги договорів по ланцюгу з постачальниками та покупцями.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилався на неможливість реального виконання позивачем господарських операцій з ТОВ "Райкор" посилаючись на інформацію одержану від Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Імперія-С" (далі позивач) 10.11.1993 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, що підтверджується довідкою АА №849809 з ЄДРПОУ(а.с. 75), випискою з ЄДРЮОФОП №425484(а.с76).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржені. Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області є правонаступником Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів".

Державним податковим ревізором - інспектором відділу спеціальних перевірок Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС 05.04.2013 року по 11.05.2013 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача, про що складено акт від 14.03.2013 року №62/22-4/5513862 "Про результати позапланової невиїзної перевірки публічного акціонерного товариства "Імперія-С" (код за ЄДРПОУ 5513862) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "Райкор" (код ЄДРПОУ 38278386) за листопад 2012 року (далі - акт перевірки, а.с. 20-33).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами і доповненнями, далі - ПК України) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за перевіряємий період всього у сумі 2083 грн. в т.ч. за листопад 2012 року в сумі 2083 грн.;

- п. 138.2, 138.4, 138.8 ст.138, п.п.139.1.9, п.139, ст.139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті у бюджет на загальну суму 2187 грн., в тому числі за 4 квартал 2012 року в сумі 2187 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 14.05.2013 року №0000722240, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2083,00 грн. - за основним платежем та 1042,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.40) та №0000732240, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2187,00 грн. - за основним платежем та 1094,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.42).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивач надав свої заперечення від 26.04.2013 року (а.с. 34-37). За наслідками розгляду заперечень відповідач надав рішення про результати розгляду первинної скарги від 22.07.2013 року №835/10/10-208, яким податкове повідомлення-рішення від 14.05.20131 року №0000732240 скасовано в частині застосованої штрафної санкції в сумі 546,25 грн.(а.с.47-49).

За наслідками скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2013 року №0000732240 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.08.2013 року №0000462206, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2187,00 грн. - за основним платежем та 547,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.45).

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень винесених Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Під час перевірки відповідач дійшов висновку про завищення податкового кредиту в сумі 2083,00 грн. сформованих за наслідками господарських операцій з ТОВ "Райкор".

Такі висновки ґрунтуються на отриманій відповідачем інформації від Західної МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС, а саме - акту перевірки ТОВ "Райкор" від 31.01.2013 року №127/15.3-10/38278386(а.с. 113-116), в якій зазначено про відсутність реально вчинених господарських операцій ТОВ "Райкор". Як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Враховуючи висновки Західної МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС, відповідач дійшов висновку про відсутність об'єктів оподаткування ТОВ "Райкор" по ланцюгу постачання.

Стосовно господарських операцій позивача та ТОВ "Райкор" судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Райкор" (Продавець) та ПАТ "Імперія-С" (Покупець) укладено договір постачання №021112 від 02.11.2012 року, згідно якого Продавець зобов'язується поставити товар згідно заявки Покупця, а Покупець прийняти та оплатити згідно умов договору лушпиння соняшникове пресоване (а.с.53-54).

На підставі договору №021112 від 02.11.2012 року ТОВ "Райкор" поставлено позивачу емальпровід у кількості 50 тн. на суму 12500,00 грн. відповідно до видаткової накладної №264 від 05 листопада 2012 року (а.с.55), включених до податкової накладної №264 від 02.11.2012 року (а.с.56). На підтвердження факту оплати товару позивачем надано виписку по рахунку станом на 02.11.2012 року (а.с. 57).

На підтвердження факту перевезення товару позивачем надано товарно-транспортні накладні 02ААТ№12 від 05.11.2012, 02ААТ№13 від 05.11.2012, 02ААТ№14 від 05.11.2012, 02ААТ№15 від 05.11.2012, 02ААТ№16 (а.с. 201-205).

Подальшу реалізацію товару здійснено згідно договору №170212 між ПАТ "Імперія-С" та приватним підприємцем ОСОБА_4 згідно якого Продавець зобов'язується поставити товар згідно заявки Покупця, а Покупець прийняти та оплатити згідно умов договору лушпиння соняшникове пресоване (а.с.58-59).

На підтвердження реалізації товару згідно договору позивачем надано видаткові накладні №ІС-1070 від 21 листопада 2012 року, №ІС-1078 від 06.12.2012 року(а.с.106-107).

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з абзацом шостим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.4 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно пункту 138.6 статті 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ТОВ "Райкор" суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Реальне виконання договорів між позивачем та ТОВ "Райкор" підтверджується належним чином оформленими первинними документами, описаними вище (договорами, видатковими накладними, податковими накладними), щодо форми та змісту яких у відповідачем будь-яких зауважень не зазначено.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що характер укладених між позивачем та ТОВ "Райкор" правочинів мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит за листопад 2012 року в сумі 2083,00 грн. та віднесено не віднесено до податку на прибуток підприємств в сумі 2187,00 грн. за квартал 2012 року.

Подальше використання придбаного товару здійснено позивачем у його господарській діяльності, що підтверджується наданими первинними документами.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідач, враховуючи свій обов'язок довести правомірність прийнятого рішення, встановлений частиною другою статті 71 КАС України, надав заперечення проти позову, проте вони не містять відомостей, які б свідчили про нікчемність укладених між позивачем та ТОВ "Райкор" правочинів.

Частиною другою статті 8 КАС України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є джерелом права.

У Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб.

Стосовно обраного позивачем способу захисту свого порушеного права, суд зазначає наступне.

Позивач при зверненні до суду просив суд визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення.

Враховуючи приписи пункту 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 р., визнання спірного акту нечинним та одночасне скасування його є помилковим. Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акту.

Оскаржувані рішення не породили жодних наслідків, а відтак належним способом захисту в даному випадку є скасування таких рішень без визнання їх незаконними.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту та витрат, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 114,71 грн., що підтверджується платіжним дорученням №577 від 23 вересня 2013 року (а.с.2), тому він підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2,17, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Імперія С" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 14 травня 2013 р. №0000722240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2083 грн. - за основним платежем та 1042 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 12 серпня 2013 р. №0000462206, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2187 грн. - за основним платежем та 547 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити публічному акціонерному товариству "Імперія С" судовий збір в розмірі 114,71 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21.10.2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна