cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/17918/13 22.10.13
За позовомприватного підприємства «Транс Логістик» доприватного акціонерного товариства «Концерн «ЕКОП» простягнення 11 587, 68 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивача: не з'явились
відповідача: представник Петриченко А.П. (довіреність № 4/07 від 04.07.2013 року)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство «Транс Логістик» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з приватного акціонерного товариства «Концерн «ЕКОП» 11 587, 68 грн.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином розрахувався за надані транспортні послуги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013 року порушено провадження у справі № 910/17918/13 та призначено її розгляд на 01.10.2013 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представника Відповідача розгляд справи відкладався.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 11.10.2013 року представник Позивача подав заяву про виправлення описки в прохальній частині позову, в якій просив суд стягнути з Відповідача 10 450, 00 грн. - основного боргу, 998, 98 грн. - пеня та 182, 95 грн. - 3 % річних.
Представник Позивача у судове засідання 22.10.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник Відповідача подав письмове клопотання, в якому позовні вимоги визнав повністю та просив суд відстрочити виконання рішення.
Враховуючи, що Відповідач не надав суду жодних належних доказів щодо неможливості виконання рішення суду, суд відмовив у задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 22.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачем та Відповідачем 20.05.2012 року укладено договір № 287, відповідно до якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу автотранспортні послуги по перевезенню вантажів на території України, а останній сплатити їх вартість.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Надання транспортних послуг по перевезенню вантажів за маршрутом Бориспіль-Мартусівка у період з листопада 2012 року по лютий 2013 року Позивачем підтверджено наданими суду актами від 26.11.2012 року, № 1139 від 28.11.2012 року, № 1210 від 17.12.2012 року, № 1243 від 21.12.2012 року, № 1242 від 24.12.2012 року, № 1202 від 28.12.2012 року, № 183 від 23.02.2013 року, копії залучені до матеріалів справи, підписані Відповідачем без заперечень та зауважень.
Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 287 від 20.05.2012 року на суму 8 350, 00 грн.
Крім того, Позивач, на підтвердження виконання умов договору № 287 від 20.05.2012 року надав суду акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 30 від 12.01.2013 року та товаро-транспортні накладні № КЕ-000413, № КЕ-000411, № КЕ-000410, № КЕ-000409.
Відповідно до акту № 30 від 12.01.2013 року складеного виконавцем-Позивачем, загальна вартість робіт зазначена в сумі 2 200, 00 грн.
Згідно пункту 5.4 договору № 287 від 20.05.2012 року після надання послуг Позивач передає Відповідачу акт прийому-передачі наданих послуг в двох екземплярах, підписаний уповноваженим представником Позивача та скріплений його печаткою. Відповідач на протязі трьох робочих днів з моменту отримання акту здачі-приймання зобов'язаний підписати два екземпляра та один повернути Позивачу або надіслати мотивовану відмову від його підписання. Якщо Відповідач не поверне Позивачу підписаний акт наданих послуг чи не надасть мотивованої відмови від його підписання, вважається, що послуги надані Позивачем належним чином. У такому випадку доказом належного надання послуг є товаро-транспортні накладні, підписані та скріплені печатками Позивача, Відповідача та вантажоотримувача (пункт 5.5).
Доказом направлення акту № 30 від 12.01.2013 року Позивач надав фіскальний чек від 08.07.2013 року,
Дослідивши акт виконаних робіт № 30 від 12.01.2013 року на суму 2 200, 00 грн., суд встановив, що він підписаний лише Позивачем. Зі сторони Відповідача зазначений акт не підписаний. Докази мотивованої письмової відмови Відповідачем від підписання акту № 30 від 12.01.2013 року суду не надано.
Проте з матеріалів справи вбачається, що товаро-транспортні накладні № КЕ-000413, № КЕ-000411, № КЕ-000410, № КЕ-000409 підписані та скріплені печатками Позивача, Відповідача та вантажоотримувача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Позивачем були надані послуги на виконання договору № 287 від 20.05.2012 року за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року загальною вартістю 10 550, 00 грн.
Відповідно до пункту 5.3 договору № 287 від 20.05.2012 року Відповідач зобов'язаний оплатити послуги Позивача на протязі семи банківських днів після підписання акту здачі-приймання наданих послуг обома сторонами.
Відповідач, в порушення умов договору № 287 від 20.05.2012 року свої зобов'язання за надані послуги перевезення у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 10 450, 00 грн.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач, 08.07.2013 року звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання має бути належним чином підтверджено.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як визначено абзацом 1 частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки факт надання транспортних послуг підтверджується матеріалами справи, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати у повному обсязі за надані послуги суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 10 450, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.
Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині строків оплати наданих послуг.
Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до пункту 6.7 договору № 287 від 20.05.2012 року у випадку порушення Відповідачем строків оплати, останній зобов'язаний сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищенаведене, правомірним буде нарахування пені за період з 06.12.2012 року по 05.08.2013 року (по кожному окремому акту), тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню у розмірі 738, 13 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням вищенаведеного, вимога Позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 182, 95 грн. підлягає задоволенню за період з 06.12.2013 року по 11.09.2013 року.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені приватним підприємством «Транс Логістик» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 11 371, 08 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Концерн «ЕКОП» (04053, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Артема, будинок 26, ідентифікаційний код 36282432) на користь приватного підприємства «Транс Логістик» (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, вулиця Теплична, 27с, ідентифікаційний код 34307753) 10 450 (десять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 182 (сто сімдесят дві) грн. 95 коп. - 3 % річних, 738 (сімсот тридцять вісім) грн. 13 коп. - пеня та 1 688 (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім) грн. 34 коп. - витрати по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Видати наказ.
Повне рішення складено: 24.10.2013 року.
СуддяТ.Ю. Кирилюк
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2013 |
Оприлюднено | 24.10.2013 |
Номер документу | 34313863 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Кирилюк Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні