Рішення

від 14.10.2013 по справі 916/2208/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р.Справа № 916/2208/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Міллєр К.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Формація" до товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфарма Україна" про стягнення 19 432,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова Формація" (далі по тексту - ТОВ „Нова Формація") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфарма Україна" (далі по тексту - ТОВ „Інтерфарма Україна") про стягнення заборгованості в сумі 19 432,80 грн., обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № 30809/01 від 03.08.2009р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної продукції.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2013р. справу № 911/2550/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Формація" до ТОВ „Інтерфарма Україна" відповідно до положень ст.ст. 15, 17 ГПК України було направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Одеської області.

Згідно з ухвалою від 22.08.2013р. дану справу було прийнято суддею господарського суду Одеської області Желєзною С.П. до провадження та присвоєно справі номер № 916/2208/13.

На адресу відповідача ТОВ „Інтерфарма Україна", що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно із витягом із названого реєстру, господарським судом, в порядку ст. 87 ГПК України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду справи № 916/2208/13. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу ТОВ „Інтерфарма Україна", були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланої на юридичну адресу ТОВ „Інтерфарма Україна" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що був повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув" та "адресат відсутній", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином ТОВ „Інтерфарма Україна" про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. № 01-8/1228).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення ТОВ „Інтерфарма Україна" про час та місце розгляду даної справи. Проте, названий відповідач не скористався правом на забезпечення участі свого представника у судовому процесі. Оскільки відповідачем не було подано відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.08.2009р. між ТОВ „Нова Формація" (Постачальник) та ТОВ „Інтерфарма Україна" (Покупець) було укладено договір поставки № 30809/01, у відповідності до умов п.п. 1.1, 10.1, 10.4 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві товари згідно з заявками Покупця в асортименті та по цінам, вказаним в видаткових накладених, а Покупець зобов'язується приймати та оплатити товар на умовах, визначених цим договором. Договір було укладено строком до 31.12.2010р. із можливістю його щорічної автоматичної пролонгації за принципом мовчазної згоди сторін.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п. 3.2 договору поставки № 30809/01 від 03.08.2009р. датою поставки вважається дата передачі Постачальником товару Покупцю. Розвантажувальні роботи здійснюються силами та засобами Покупця. Право власності на партію товару переходить Покупцю в момент отримання останнім товару. Моментом отримання товару вважається відмітка Покупця про отримання товару на видатковій накладній Постачальника.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 30809/01 від 03.08.2009р. позивачем протягом 2012 року було передано у власність ТОВ „Інтерфарма Україна" товар загальною вартістю 54 432,00 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується наявними в матеріалах справи оригіналами та належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № РН-52 від 07.02.2012р., № РН-76 від 24.02.2012р., № РН-116 від 20.03.2012р., № РН-148 від 05.04.2012р., № РН-171 від 19.04.2012р., № РН-201 від 16.05.2012р., № РН-248 від 20.06.2012р., які підписані представниками сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Згідно з п. 4.1 договору поставки № 30809/01 від 03.08.2009р. оплата товару Покупцем здійснюється згідно звіту за реалізований товар шляхом банківського переказу грошей Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця. Звіт подається на 5 (п'яте) число кожного місяця, наступного за звітним. Перерахування коштів здійснюється 25 (двадцять п'ятого) числа кожного місяця наступного за звітним.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, протягом 2012р. позивачем щомісячно складались звіти про реалізовану продукцію, які відповідно до п. 4.1 договору поставки № 30809/01 від 03.08.2009р. є підставою для оплати відповідачем вартості придбаної продукції. Відповідно до виписок з особового рахунку ТОВ „Нова Формація" протягом 2012 року відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти в сумі 63 575,40 грн. в якості оплати вартості придбаного товару, частина яких в сумі 28 576,20 грн. була зарахована ТОВ „Нова Формація" в рахунок погашення заборгованості відповідача за попередні періоди поставки, яка підтверджена наявним у матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2011р., підписаним представниками сторін.

З огляду на наведене, станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом за ТОВ „Інтерфарма Україна" рахується заборгованість за товар, придбаний протягом 2012 року відповідно до умов договору поставки № 30809/01 від 03.08.2009р., в сумі 19 432,80 грн. (поставки протягом 2012 року в сумі 54 432,80 грн. + заборгованість станом на 31.12.2011р. в сумі 28 576,20 грн. - часткова оплата в сумі 63 575,40 грн.).

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Нова Формація" про стягнення з ТОВ „Інтерфарма Україна" заборгованості за придбаний товар в сумі 19 432,80 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Інтерфарма Україна" перед ТОВ „Нова Формація" в сумі 19 432,80 грн., що виникла на підставі договору поставки № 30809/01 від 03.08.2009р., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із ТОВ „Інтерфарма Україна" на користь ТОВ „Нова Формація" суми основного боргу в розмірі 19 432,80 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 615, 617, 625, 629, 662, 662, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 691, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфарма Україна" /65014, м. Одеса, вул. Буніна, 8, код ЄДРПОУ 36449692, р/р 26000000045666 в ВАТ „СЕБ Банк" в м. Києві, МФО 300175// на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Формація" /місцезнаходження: 98465, Автономна республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Холмовка, вул. Трудова, 30; поштова адреса: 83001, м. Донецьк, проспект Ілліча, 7А; код ЄДРПОУ 33566277, р/р 26007060040564 у філії КРУ ЗАТ „КБ „Приватбанк" у м. Сімферополі, МФО 384436/ суму основного боргу в розмірі 19 432 грн. 80 коп. /дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять дві грн. 80 коп./, судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп. /одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 21.10.2013р.

Суддя С.П. Желєзна